Рішення № 35824667, 03.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Чернота С.В.

доповідач Ткачук С.С.

категорія 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,

при секретарях Біляєві М.О., Бакунець Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, де після уточнення просила розподілити грошові кошти на банківських рахунках в установах банків, розташованих на території Естонської республіки, визнав за нею право власності на ? частину цих коштів, стягнув на її користь.

Свої позовні вимоги після уточнення обґрунтувала тим, що вони у період з 29.09.1983 р. до 30.01.2004 р. перебували у зареєстрованому шлюбі. Однак, нещодавно у квартирі, де вони разом мешкали, знайшла документи на ім'я відповідача, відповідно до яких останній під час шлюбу відкрив грошові рахунки у банках „SAMPO PANK" та „Hansapank" і зберігав грошові кошти на загальну суму близько 500 тис. дол. США, що на час її звернення до суду складало 3 986 350 грн.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2012 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представником позивача принесена апеляційна скарга, у якій просить скасувати рішення суду та ухвали нове рішення, оскільки судом були допущені порушення норм процесуального та матеріального права

Доводами апеляційної скарги наведено, що відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить подружжям на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу індивідуального користування, є об'єктом права їх спільної сумісної власності. Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Також при ухвалені рішення судом не враховано положення ст. ст. 60, 61, 63, 68, 70 СК України тому рішення суду є не законним та не обґрунтованим.

Окрім того, зазначає у скарзі, що суд порушив ст.137 ЦПК України та не забезпечив за її клопотанням витребування доказів по справі з банківських установ Естонії не зважаючи на підписання між Україною та Естонською республікою договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.

В судовому засіданні представник позивача доводи скарги підтримала і просила задовольнити, пояснив, що до сум займу позивач немає ніякого відношення.

Відповідач та його представник пояснили,що дійсно останній у 2001 році уклав договір займу з компанією «Portland Advertisinq Lid», яка перераховувала на його рахунок грошові кошти як позику, бо останній представляв її інтереси з приводу поставок ізоляційного матеріалу і кошти були потрібні для підтвердження рентабельності компанії,а не бралися в інтересах сім'ї, тому ці кошти не об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Апеляційний суд визнає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період часу з 29.09.1983 р . до 30.01.2004 р.

За заявою позивача ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду від 03.02.2012р. позовні вимоги про визнання права власності на ? частину об'єкту нерухомості по АДРЕСА_1 залишені без розгляду, яка набрала законної сили.

Позивачем та її представником в обґрунтування та підтвердження заявлених позовних вимог про наявність у відповідача під час шлюбу трьох грошових рахунків у банках SAMPO PANK та «Hansapank», де знаходиться приблизно 500 тис. дол. США. були представлені суду папері аркушів з записами, копія картки OptivaPank з кодами, копія картки Telefonipank з кодами, копія картки OptivaPank на ім'я ОСОБА_3, копія договору тест-кода № 18607 на ім'я ОСОБА_3 від 29.08.2000 р., копія договору текс-кода № 76322 на ім'я ОСОБА_3 від 15.11.2001 р., копія пінкоду, копія конверту, копії квитанцій про вклад грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 від 31.01.2000 р. на ім'я ОСОБА_3 на суму 200 ЕЕК (естонських крон) та на рахунки № НОМЕР_2, НОМЕР_3 ОСОБА_3 на суму 100 ЕЕК (естонських крон) на кожний рахунок, копія картки на ім'я ОСОБА_4, копія пінкоду до картки на ім'я ОСОБА_4, копія конверту.

При ухвалені вищевказаного рішення суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 58, 59, 60 ЦПК України, а саме, що докази на які посилається позивач у позові є неналежними і одержані з порушенням порядку встановленого законом.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції визнав недоведеними позивачем обставини, викладені на представлених нею документах( а.с.14-22), бо зроблені на них записи нібито відповідачем не знайшло свого підтвердження.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, бо визнає їх передчасними, зроблених при неповним з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи через відмову у клопотання про витребування доказів з банківський установ, розташованих на території Естонській республіці, у зв'язку з чим судом були порушенні норми матеріального та процесуального права,що дає підстави відповідно до ст. 309 ЦПК України для скасування його рішення та ухвалення нового рішення з приводу вирішення спору по суті.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2012р. відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів (а.с.12) відповідно до ст. 137 ЦПК України щодо відомостей з банківських рахунків відкритих відповідачем у банківських установах розташованих на території Естонської республіки, а саме, на рахунках банку «SAMPO PANK» та «Hansapank», відкритих на ім'я відповідача, незважаючи на той факт, що між державами Україна та Естонською республікою укладено договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифіковано Законом України від 22.11.1995р. за №450.

У апеляційній скарзі представником позивача порушено питання про витребування інформації з банківських рахунків, які були відкрити на ім'я відповідача у банках «SAMPO PANK» та «Hansapank», розташованих на території Естонської республіки.

Клопотання апеляційним судом задоволено і за ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.05.2012р. було направлено судове доручення до компетентних органів Естонської республіки про збирання письмової інформації щодо руху коштів у період з 01.01.2000 по 30.01.2004 на банківських рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_3 у банках «SAMPO PANK» та «Hansapank».

На виконання цього доручення до апеляційного суду надійшли виписки з банківського рахунку НОМЕР_4 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS «SAMPO PANK») щодо надходження та списання з рахунку грошових коштів у валютах естонських крони(т.2 а.с.2-10;89-92); доларах США (т.2 а.с.11-40;99-111); євро (т.2 а.с.41-50;93-98), а також з банківського рахунку № НОМЕР_3 у AS Swedbank (колишньому AS «Hansapank»)

Представлені переклади виписок з банківських рахунків на українську мову сторонами та їх представниками не осопорюються.

Дослідивши докази представлені сторонами в їх сукупності, апеляційним судом визнано встановленим, що з 29.09.1983 р. сторони передували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 10.12.2003р за позовом позивача, і яке набрало законної сили у січні 2004 року. За цим рішенням встановлено, що фактично шлюбні стосунки між подружжя були припинені у січні 2003 року. Реєстрації розірвання шлюбу у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського райуправління юстиції м. Донецьку відбулась 30.01.2004р.

За змістом ст.44 КЗпШ, яка діяла на час постановлення судового рішення про розірвання шлюбу, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах запису актів громадянського стану. За нормою частини 2 ст. 115 Сімейного кодексу, в редакції яка діяла на час реєстрації розлучення 30.01.2004р. розірвання шлюбу засвідчуються свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Таким чином, апеляційний суд визнає припинення шлюбу з моменту реєстрації розлучення у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського райуправління юстиції м. Донецьку.

Але вирішуючи питання розподілу грошових коштів, які на час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, апеляційний суд керується нормами Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, бо вимоги про розподіл грошових коштів на банківських рахунках, заявлені стосовно спільного майна подружжя нажитого у період шлюбу до набрання чинності Сімейного кодексу.

Інформації щодо руху грошових коштів у період з 01.01.2004 по 30.01.2004, які б не були пов'язані з отриманням відповідачем кредитних коштів, до яких як підтвердив представник позивача, колишня дружина не мала відношення, і належали б до складу спільного майна суду не представлено.

Враховуючи положення ст.9-11,ч.3 ст.29 КЗпШ апеляційний суд визнає, що позивач звернулась до суду з позовом про розподіл майна у зв'язку з розірванням шлюбу у листопаді 2011 року після знаходження у 2011 році в квартирі документів про відкриття її колишнім чоловіком, за часи перебування з нею у шлюбі, рахунків у банківських установах, розташованих на території Естонської республіці.

Ці обставини вказують, що позивачем не пропущено 3-х річного строку позовної давності встановленого для розподілу спільного майна подружжя.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

Аналіз представлених апеляційному суду виписок з банківських рахунків НОМЕР_4 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS «SAMPO PANK») та № НОМЕР_3 в AS Swedbank (колишньому AS «Hansapank») за період перебування подружжя у шлюбі свідчить про наступне.

Згідно банківської виписки з рахунку № НОМЕР_3 в AS Swedbank (колишньому AS «Hansapank») грошові кошти відсутні.

Відповідно даних про рух грошових коштів на банківському рахунку НОМЕР_4 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS «SAMPO PANK») основна суму грошових коштів у валютних надходженнях (естонська крона, долари США, євро) за своєю природою є кредитні надходження, окрім надходжень як строкові депозити.

Апеляційний суд бере до уваги представлені відповідачем договор позики №13/єст-1 від 24.12.2001 укладений відповідачем з іноземною компанією «Portland Advertisinq Lid» та договір про надання возвратної фінансової допомоги від 15.11.2001р.. укладеного з ОСОБА_5. як доказ в підтвердження про здійснення ним позикових операцій, у зв'язку з чим через банківський рахунок НОМЕР_4 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS «SAMPO PANK») проходило значні суми грошових коштів як «кредитні надходження».

Але 04.03.2003 на цей рахунок надходить сума строкового депозиту у розмірі 144182.05 євро і від цієї суми залишився залишок на час припинення шлюбу у розмірі 25939,49 євро, які апеляційний су визнає як грошові кошти отримані під час перебування подружжя у зареєстрованому шлюбі і тому є об'єктом спільного сумісного майна, що підлягає розподілу між подружжям у зв'язку з розірванням шлюбу.

Відповідачем доказів того, що ця грошова сума є майном, яке нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу у період з січня 2003 року не надано, а у висновку експертного дослідження зроблено аналіз тільки кредитних надходжень.

Відповідно норм ст.ст. 22, 24, 28,29 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України), чинних на час надходження грошової суми у розмірі 25939,49 евро на банківський рахунок НОМЕР_4 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS «SAMPO PANK») відкритий на ім'я відповідача, апеляційний суд приходить до висновку, що ці грошові кошти є об'єктом спільного майна подружжя і визнає за позивачем ? частину право власності на ці кошти та стягує на її користь у грошовому еквіваленті 138 395 грн., 93 коп. враховуючи курс валюти євро за даними НБУ України станом на 03.09.2013р. ( ? частка від 25939,42 євро -12969.71 євро х10,556355 грн.).

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2012 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Поновити строк для подання позову про розподіл майна.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок розподілу грошових коштів, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, у розмірі 138 395 ( сто тридцять вісім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн., 93 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір, відстрочений до ухвалення рішення, у розмірі 692 грн., (код бюджетної класифікації доходів 22030001 „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України), код ЄДРПОУ апеляційного суду Донецької області 02891428, п. 1.14; розрахунковий рахунок 31212206780004, одержувач - Державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, банк - ГУ ДКУ в Донецькій області).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: