Рішення № 35824622, 10.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-775/7886/13 Головуючий 1 інстанції Шестопалова Я.В.

Категорія 27 Доповідач Кішкіна І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.

суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Козаку І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 22 травня 2013 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позову зазначив, що 12липня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №401. Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2 кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит в сумі 108200 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним 21 квітня 2027 року зі сплатою 12% річних, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання за кредитним договором, погашати кредит в сумі 479 доларів США щомісяця. Згідно п.6.1 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні суму неустойки та збитків, передбачених договором. Відповідно до п.6.4 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом відповідач має сплатити позивачеві пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується за кожен день прострочення платежу. За невиконання взятих на себе зобов'язань відповідач сплачує штраф у розмірі 1% від суми кредиту за кожний випадок невиконання, п.6.5 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем виконання зобов'язання по поверненню позивачу суми кредиту та відсотків за користування кредитом він зобов'язаний відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 12% річних за весь час прострочення платежу. Відповідно до п.4.1 кредитного договору забезпечення кредиту є договір іпотеки №141 від 12 липня 2007р. та договір поруки №142 від 12 липня 2007 року, які укладено між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 Предметом договору іпотеки є трикімнатна квартира ОСОБА_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.1.3, 2.1, 2.2 договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалася перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором на засадах солідарного боржника. Відповідач порушив свої зобов'язання щодо належного виконання вказаного договору. Станом на 25 січня 2012 року відповідач має заборгованість у сумі 111393,66 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 890013,06 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 91306,60 доларів США, що еквівалентно 729521,47 грн., заборгованість за процентами - 10956,40 доларів США, що еквівалентно 87539,44 грн., штраф за невиконання зобов'язань - 9130,66 доларів США, що еквівалентно 72952,15 грн.. Оскільки в добровільному порядку відповідачі не виконують умов кредитного договору та не сплачують заборгованість, просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 890013,06 грн., понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 3219 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 22 травня 2013 року позов ТОВ «Кредитні Ініціативи» задоволено. З ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 890013,06 грн., понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн.

З вказаним рішенням не погодились відповідачі та оскаржили його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що суд при ухваленні рішення безпідставно не повідомив їх належним чином про розгляд справи, не витребував у позивача документи для проведення бухгалтерської експертизи, договір відступлення прав вимоги не містить реєстру позичальників, підписаного обома сторонами, позивач не додав жодного доказу на підтвердження суми заборгованості за кредитним договором, не повідомив поручителя про наявність заборгованості за кредитом, вимоги позивача ґрунтуються лише на припущеннях.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм за № 891 від 27 вересня 2013 року.

Представник відповідачів ОСОБА_3, яка діє на підставі договорів, в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник позивача ТОВ «Кредитні Ініціативи» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що в судовому засіданні знайшло підтвердження того, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає солідарному стягнення як з позичальника так і з поручителя.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 12 липня 2007 року між позивачем та відповідачка ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №401.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. 2.3. 2.4, 3.2 кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит в сумі 108200 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним 21 квітня 2027 року зі сплатою 12% річних за час фактичного користування кредитом, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання за кредитним договором. Відповідач зобов'язався погашати кредит та проценти шляхом внесення коштів частинами в сумі 479 доларів США щомісяця (а.с.7-16).

Згідно із п. 6.1 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні суму неустойки та збитків, передбачених договором. При цьому збитки відшкодовуються винною стороною понад неустойку, передбачений договором.

Відповідно до п. 6.4 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом відповідач має сплатити позивачеві пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у періоді прострочення, та нараховується за кожен день прострочення платежу. За невиконання взятих на себе зобов'язань відповідач сплачує штраф у розмірі 1% від суми кредиту за кожний випадок невиконання.

Пунктом 6.5 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем виконання зобов'язання по поверненню позивачу суми кредиту та відсотків за користування кредитом він зобов'язаний відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 12% річних за весь час прострочення платежу.

12 липня 2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладений договір поруки №142, відповідно до п.1.3, 2.1, 2.2 договору поруки відповідачка ОСОБА_2 зобов'язалася перед позивачем відповідати за невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором на засадах солідарного боржника (а.с.30-32).

12 липня 2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладений договір іпотеки №141, предметом договору іпотеки є трикімнатна квартира, що належить ОСОБА_2, розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, б. 54, кв. 56 (а.с.33-41).

Станом на 25 січня 2012 року відповідач має заборгованість у сумі 111393,66 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 890013,06 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 91306,60 доларів США, що еквівалентно 729521,47 грн., заборгованість за процентами - 10956,40 доларів США, що еквівалентно 87539,44 грн., штраф за невиконання зобов'язань - 9130,66 доларів США, що еквівалентно 72952,15 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк( термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилась за договором.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не було надано жодного доказу з приводу пред'явлення вимог щодо сплати боргу до поручителя.

Оскільки позивачем не були дотримані вимоги закону щодо пред'явлення вимог до поручителя, то у нього немає права на солідарне стягнення суми боргу з боржника та поручителя .

Тому сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_1

Щодо доводів апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні докази про перехід права вимоги за кредитним договором від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ТОВ «Кредитні Ініціативи», не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи на аркушах 111-141 містяться довіреність, договір відступлення прав вимоги та інш., відповідно до яких ухвалою суду першої інстанції від 29 березня 2013 року було залучено у якості правонаступника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» позивача ТОВ «Кредитні Ініціативи».

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення вимог матеріального закону є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 22 травня 2013 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 401 від 12 липня 2007 року в сумі 890013 (вісімсот дев`яносто тисяч тринадцять) гривень 06 коп. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді