Постанова № 35824332, 21.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа № 920/1134/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача -Козак О.Д. (довіреність №2772 від 08.11.2013 року);

відповідача - Кандюков Г.Г. (довіреність б/н від 12.11.2013 року)

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №2977С/1-38) на рішення господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року у справі №920/1134/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м.Київ

до Середино-Будського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Середино-Будський агролісгосп", м.Середина-Буда

про стягнення 12 528,98 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Середино-Будського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Середино-Будський агролісгосп", в якому просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12 528,98 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року у справі № 920/1134/13 (суддя Миропольський С.О.) у позові відмовлено повністю.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року у справі № 920/1134/13 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач надав суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначає про те, що правовою підставою виникнення зобов'язання відповідача з оплати боргу у розмірі 369989,99 грн. є договір лізингу, а не рішення суду. Строк виконання основного зобов'язання за договором встановлюється умовами такого договору та нормами законодавства, і таким чином, не пов'язаний із строком набранням рішенням суду сили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.08.2008 року року сторони уклали договір фінансового лізингу № 080717/ФЛ-Ю-С-125, згідно з п.1.1 якого, позивач зобов'язався передати у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікаціях №1,№2 до договору, а відповідач - прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені додатками №1, №2 до даного договору (а.с.11).

На виконання зобов'язань за договором, позивач за актами приймання-передачі майна від 11.09.2008 року та від 22.09.2008 року передав, а відповідач прийняв в користування майно, визначене в специфікаціях №1, №2. (а.с.51,52).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати поточних лізингових платежів виконував неналежним чином, в зв'язку з чим у квітні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 389989,99 грн., інфляційних втратих-30116,70 грн., 3% річних-15200, 89 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.03.2013 року у справі № 5021/602/12, позов було задоволено частково та стягнуто з Середино-Будського дочірнього підприємства «Середино-Будський агролісгосп» (відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБіЛізинг»" (позивач) основний борг в сумі 359989,99 грн., також, інфляційних - 30116,70 грн., 3% річних - 15200,89 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі №5021/602/12 від 18.04.2013 року вказане рішення частково скасовано та стягнуто з Середино-Будського дочірнього підприємства «Середино-Будський агролісгосп» основний борг у розмірі 369989,99 грн. основного боргу, 30116,70 грн. інфляційних збитків, 3% річних-15200,89 грн. (а.с.50).

Господарський суд Сумської області видав наказ №5021/602/12 від 13.05.2013 року на виконання вищевказаної постанови суду (а.с.59).

До матеріалів справи позивачем також надано постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП38183389 від 28.05.2013 року з виконання наказу суду першої інстанції (а.с.60).

Згідно наданого до матеріалів справи платіжного доручення № 572 від 31.05.2013 року відповідач сплатив заборгованість на виконання наказу суду по справі № 5021/602/12 від 13.05.2013 ( а.с.103).

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача у розмірі 369989,99 грн. була в повному обсязі сплачена відповідачем лише після відкриття виконавчого провадження, тобто після 28.05.2013 року, а отже з моменту звернення позивача до суду першої інстанції 13.04.2012 року (у справі № 5021/602/12) до відкриття виконавчого провадження 28.05.2013 року, основна сума боргу позивачем не сплачувалась, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних у загальному розмірі 12528,98 грн. за період з 12.04.2012 - 28.05.2013 рр.

Відповідач розрахунок суми 3 % річних не спростовував.

Позивачем 21.08.2013 року надано суду письмові пояснення та долучено до матеріалів справи копію постанови Вищого господарського суду від 09.07.2013 року по справі №5021/602/12, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року по справі №5021/602/12 залишено без змін (а.с.85).

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу на проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

За змістом статей 598-609 ЦК України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Зобов'язання припиняється виконанням, здійсненим належним чином (ст. 599 ЦК України).

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Матеріали справи свідчать про те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року з відповідача стягнуто, в тому числі, суму основного боргу в розмірі 369989,99 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу. Також стягнуто 3% річних за період з 23.12.2009 року по 11.04.2012 року у розмірі 30116,70 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду від 02.07.2013 року прийнято касаційну скаргу відповідача до провадження та зупинено виконання вказаної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку (а.с.75).

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про те, що зупинення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду зазначеною вище ухвалою касаційної інстанції, свідчить про відсутність вини відповідача у неоплаті боргу після її прийняття, оскільки були відсутні підстави здійснювати такі платежі. До постанови апеляційної інстанції сума боргу була неузгодженою.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, у зв'язку із наступним.

За загальним правилом, встановленим ст. 607 ЦК України - боржник не несе відповідальності, а зобов'язання припиняється у зв'язку із неможливістю його виконання в силу обставин, за які не несе відповідальності жодна із сторін.

Але частиною першою статті 625 ЦК України встановлено виключення з цього правила - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання,передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, у вигляді 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора. Ці кошти нараховуються незалежно від наявності вини за порушення виконання зобов'язання.

Отже, зупинення виконання рішення (постанови) у певний період (02.07.2013 - 09.07.2013р.) не є підставою для відмови у позовних вимогах позивачу по даній справі. До того ж постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 18.04.2013 року, тобто за три місяці до зупинення її виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 33 Господарського процесуального кодексу, факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором фінансового лізингу підтверджена постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року, яка набрала законної сили, розмір позовних вимог підтверджено належним розрахунком, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 12528,98 за період з 13.04.2012 року по 28.05.2013 року узгоджуються з приписами чинного законодавства, є обгрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 03.09.2013 р. у справі № 920/1134/13 прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим, рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача задоволенню.

За результатами розгляду господарським судом Сумської області справи №920/1134/13 прийняте рішення від 03.09.2013 року, яке підлягає скасуванню, а тому судова колегія вважає, що витрати понесені ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача.

З урахуванням Закону України "Про судовий збір", Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" відшкодуванню підлягає судовий збір:

-за подання позовної заяви до господарського суду Сумської області у розмірі 1720,50 грн.;

-за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року у розмірі 860,25 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, п. 2 ст. 103, п.1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року у справі № 920/1134/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Середино-Будського дочірнього підприємства "Середино-Будський агролісгосп" (41000, Сумська обл., м. Середина-Буда, вул. Радянська, 115, і.к. 14027095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, і.к. 33880354) 3 % річних у розмірі 12528,98 грн.

Стягнути з Середино-Будського дочірнього підприємства "Середино-Будський агролісгосп" (41000, Сумська обл., м. Середина-Буда, вул. Радянська, 115, і.к. 14027095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, і.к. 33880354) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1720,50 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду у розмірі 860,25 грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.11.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.