Рішення № 35824258, 28.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. Справа № 911/3758/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Рось»

до Приватного підприємства «ГВС ПЛЮС»

про стягнення 18 003, 50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Харун М.Р. - представник за довіреністю б/н від 02.09.2013 року;

від відповідача: Запорожець О.Ф. - керівник, довідка з ЄРДПОУ.

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Рось» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 26/1 від 26.09.2013 року (вх. №3686/13 від 30.09.2013 року) до Приватного підприємства «ГВС ПЛЮС» (далі - відповідач) про стягнення 18 003,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 26/1 від 01.01.2012 року, а саме щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за користування частиною морозильної камери № 34 (за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Білецького, 34), в результаті чого просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 18 003, 50 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2013 року порушено провадження у справі № 911/3758/13 та призначено розгляд справи на 14.11.2013 року.

14.11.2013 року до початку судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли документи на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 30.09.2013 року.

В судовому засіданні 14.11.2013 року було оголошено перерву на 28.11.2013 року, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.11.2013 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача письмового відзиву не надав, у судовому засіданні 28.11.2013 року позов визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні 28.11.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

01.01.2012 року між Приватним підприємством «РОСЬ» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «ГВС ПЛЮС» (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди № 26/1 (далі - договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування без права суборенди частину морозильної камери № 34, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Білецького, 34, має площу 130,0 кв.м. (далі-об'єкт оренди) та зобов'язується сплачувати орендну плату (п. 1.1.).

Пунктом 2.1.1. договору встановлено, що приймання-передача об'єкту оренди здійснюється на підставі акту прийому-передачі об'єкту оренди, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1. розмір орендної плати складає 6 700, 00 грн. (шість тисяч сімсот гривень, 00 коп.) разом з ПДВ за 1 (один) місяць.

Абзацом 2 п. 4.1. договору встановлено, що орендар зобов'язаний самостійно одержати від орендодавця оформлений рахунок.

Плата за користування об'єктом оренди перераховується щомісяця до 10 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця ( п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.8 договору, сторони зобов'язуються переглянути суму орендної плати у випадку зміни розміру комунальних платежів, індексу інфляції та в разі змін витрат орендодавця на утримання об'єкта оренди, про що орендар письмово повідомляється не пізніше, ніж за два тижні.

Абзацом 2 п. 4.8. договору зміна розміру орендної плати оформлюється додатковою угодою сторін договору.

Пунктом 3.1. договору визначено, що даний договір вступає в дію з 01 січня 2012 року і діє до 31 березня 2012 року.

Додатковою угодою №1 від 30.03.2012 року до договору оренди №26/1 від 01.01.2012 року викладено пункт 1.1. в наступній редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування без права суборенди частину морозильної камери №34, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Білецького, 34, має площу 25,0 кв.м. та зобов'язується сплачувати орендну плату».

Відповідно до цього, п. 4.1. викладено в наступній редакції: «Розмір орендної плати складає 3 350,00 грн. (три тисячі триста п'ятдесят гривень, 00 коп.) на місяць з урахуванням ПДВ).

Пунктом 6 додаткової угоди встановлено, що дана додаткова угода №1 від 30.03.2012 року набуває чинності з 01.04.2012 року і діє до 31.12.2012 року.

Додатковою угодою №2 від 25.12.2012 року до договору оренди № 26/1 від 01.01.2012 року викладено пункт 1.1. в наступній редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування без права суборенди частину морозильної камери №34, (3-ій поверх ХК), що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Білецького, 34, має площу 10,0 кв.м. та зобов'язується сплачувати орендну плату».

Відповідно до цього, п. 4.1. викладено в наступній редакції: «Розмір орендної плати складає 1340,00 грн. (одна тисяча сто тридцять гривень, 00 коп.) разом з ПДВ за 1 (один) місяць.

Пунктом 6 додаткової угоди встановлено, що дана додаткова угода №2 від 25.12.2012 року набуває чинності з 25.01.2013 року і діє до 31.12.2013 року.

Факт приймання-передачі частини морозильної камери № 34 за договором оренди № 26/1, в оренду відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі частини морозильної камери від 01.01.2012 року та Актом прийому передачі частини морозильної камери від 31.03.2012 року складеними і підписаними обома сторонами.

Так, відповідно до умов договору за період з 30.09.2012 року по 30.04.2013 року між позивачем та відповідачем щомісячно підписувались акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг), а саме:

Акт №1096 від 30.09.2012 року;

Акт № 1208 від 31.10.2012 року;

Акт №1276 від 30.11.2012 року;

Акт №1424 від 31.12.2012 року;

Акт №39 від 31.01.2013 року;

Акт №208 від 28.02.2013 року;

Акт № 280 від 31.03.2013 року;

Акт № 406 від 30.04.2013 року.

Господарським судом встановлено, що вищезазначені акти прийому-передачі підписані обома сторонами договору оренди №26/1 від 01.01.2012 року, скріплені печатками та оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлялися наступні рахунки на оплату орендної плати за період з 01.10.2012 року по 30.04.2013 року (копії яких наявні в матеріалах справи):

Рахунок № 849 від 01.10.2012 року на суму 3 350,00 грн. (Акт №1096);

Рахунок № 923 від 01.11.2012 року на суму 3 350,00 грн. (Акт № 1208);

Рахунок № 969 від 01.12.2012 року на суму 3 350,00 грн. (Акт №1276);

Рахунок № 12 від 01.01.2013 року на суму 2 593,50 грн. (Акт №1424);

Рахунок № 73 від 31.01.2013 року на суму 1 340,00 грн. (Акт №39);

Рахунок № 182 від 28.02.2013 року на суму 1 340,00 грн. (Акт №208);

Рахунок № 221 від 01.04.2013 року на суму 1 340,00 грн. (Акт № 280);

Рахунок № 296 від 30.04.2013 року на суму 1 340,00 грн. (Акт № 406).

Дослідивши умови договору та подані сторонами документи, господарський суд встановив, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо передачі у тимчасове користування частини морозильної камери №34.

Однак, відповідач, для підтвердження виконання свого зобов'язання щодо оплати за користування частиною морозильної камери №34 суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі та в строк, встановлений договором, і його заборгованість станом на момент розгляду справи у суді становить 18 003,50 грн.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення 18 003,50 грн. основного боргу.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч. 1, та ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 5.8. договору орендна плата сплачується щомісячно упродовж 5 робочих днів з дати отримання орендарем відповідного рахунку орендодавця.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання у встановлений строк. Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідач не подав відзиву на позов та докази, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань за договором оренди № 26/1 від 01.01.2012 року, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 18 003,50 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України покладається повністю на Приватне підприємство «ГВС ПЛЮС» в розмірі 1720, 50 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ГВС ПЛЮС» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця М.Лагунової, будинок 11, квартира 115, Ідентифікаційний код: 36432647) на користь Приватного підприємства «Рось» (09000, Київська область, Сквирський район, місто Сквира, вулиця Р.Люксембург, будинок 14, Ідентифікаційний код: 32191954) 18 003 (вісімнадцять тисяч три) грн. 50 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 05.12.2013 року