Ухвала суду № 35823731, 04.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ульяніч І.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа №262/5833/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Корадо А.С.

з участю позивача ОСОБА_2

представника відповідача Войтух Р.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 28 жовтня 2013 року по адміністративній справі №262/5833/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування постанови про призначення страхових виплат, зобов'язання призначення і розрахунку страхових виплат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування постанови про призначення страхових виплат, зобов'язання призначення і розрахунку страхових виплат.

Заявлені вимоги, яки були уточнені в ході розгляду справи, позивач обґрунтував тим, що 16.11.2007 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пролетарському районі м. Донецька винесло постанову №4515 про призначення страхової виплати. Відповідач незаконно визначив дату призначення виплат і призначив страхові виплати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на тій підставі, що копія довідки TOB «Таксі-Козак» від 30.06.2006 року без реєстраційного номеру, не на фірмовому бланку, тому не є документом, за яким призначаються страхові виплати за загальнообов'язковим страхуванням.

Позивач вважав, що існує конфлікт державного і приватного інтересів, оскільки колишній спеціаліст з правового забезпечення Фонду ОСОБА_4 приймав участь у реєстрації TOB «Таксі-Козак», в якому позивач працював водієм таксі, а засновником та генеральним директором TOB «Таксі-Козак» є його син ОСОБА_5 Займані ОСОБА_4 і ОСОБА_5 посади дозволили не тільки вплинути на хід невиконання законодавства про страхування, а і особисто здійснювати неправомірні дії, що безпосередньо позначилось на строках і розмірі страхового відшкодування. TOB «Таксі-Козак», в порушення ст.ст.3,30 Закону України «Про оплату праці», сплачував занижені страхові внески за кваліфіковану категорію працівників лише з фонду мінімальної заробітної плати, який можливо застосовувати до некваліфікованих робітників. На вимогу відповідача 30.06.2006 року позивач надав до Фонду довідку TOB «Таксі-Козак» про заробітну плату, яка була прийнята без будь-яких застережень. Згідно вказаної довідки від 30.06.2006р., середній розмір зарплати позивача складав 1492,86 грн.

Фондом проявлена бездіяльність в частині виконання вимоги ст.36 Закону №1105-XIV щодо призначення виплат на підставі документів, наданих саме застрахованою особою, та в частині з'ясовування підстав для виплат.

Також позивач зазначив, що перевірки первинних бухгалтерських документів не здійснювались безпосередньо на підприємстві. Дані довідки від 30.06.2006 року відповідали вимогам п. 4 Постанови КМУ №1266 та надавали можливість зробити розрахунок у відповідності з ч.1 п.12 Постанови КМУ №1266, однак Фонд проявив бездіяльність і цю норму не застосував, що порушило право позивача на справедливе рішення. Відповідач порушив вимоги Постанови КМ України №949 від 18.07.2007р., самовільно змінив форму (зміст) довідки, що затверджена цією постановою, додав до неї слова "за професією (посадою)" та у незаконний спосіб отримав пояснення роботодавця і відомості про нарахування зарплати позивача за незаконною формою документу. Бездіяльність відповідача також виявилася у порушення порядку розгляду справи, а саме вчинення завчасних, ще до подачі заяви позивача 07.11.2007р. дій з отримання довідки №6 від 06.11.2007р, наявність неформальних відносин, отримання даних саме про незаконну мінімальну зарплату, ухилення від проведення перевірки, ухилення від стягнення недорахованих внесків у судовому порядку, що свідчить про те, що Фонд заздалегідь прийняв упереджене рішення щодо сплати відшкодувань у розмірах, визначеними даними розрахункової відомості. Таким чином, постанову про призначення страхової виплати №4515 позивач вважав не законною.

Розмір компенсації щомісячних страхових виплат дорівнює 105211,16 грн недораховані суми за період з 29.11.2005р. по серпень 2013р.

Позивач просив суд визнати дії голови комісії неправомірними, скасувати протокол №5 від 24.12.2011р., визнати дії відповідача неправомірними, скасувати постанову про призначення страхової виплати №4515 від 16.11.2007р. в частині визначення середньої заробітної плати у розмірі 440 грн та в частині призначення щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у розмірі 220 грн, прийняти рішення щодо проведення страховиком розрахунку середньомісячної заробітної плати на підставі вимог законодавства, довідки TOB «Таксі-Козак» про середню заробітну плату від 30.06.2006р. та розрахунком №1 з послідуючою щомісячною виплатою цих сум, провести нарахування невизначених щомісячних страхових виплат з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку із 29.11.2005 року, прийняти рішення про відшкодування завданої шкоди у одноразовому порядку та стягнути судові витрати з відповідача.

Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 28 жовтня 2013р. в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважав постанову суду першої інстанції незаконною і необґрунтованою та просив прийняти рішення згідно чинного законодавства і верховенства права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив на безпідставність висновків суду щодо неврахування довідки про його заробітну плату в сумі 1492,86 грн від 30.06.2006р. Також вважав, що суд першої інстанції проігнорував зміст його позовних вимог, необґрунтовано відкинув його заяви та клопотання, на підставі підробленої довідки відповідач 16.11.2007р. виніс незаконну постанову про призначення страхових виплат. В мотивувальній частині рішення суд першої інстанції не зазначив, чому він не врахував (не застосував) положення законодавства в разі посилання позивача на такі норми для підтвердження своїх доводів. Окрім того, судом не повністю встановлені обставини справи, не здійснена їх юридична оцінка та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити її у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні змісту апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надав письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно трудової угоди від 15.09.2003 року, договору оренди №1/32 від 15.09.2003 року, трудової угоди від 29.04.2004 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до TOB «Таксі-Козак» на посаду водія без зарахування його у штат та занесення відомостей до трудової книжки, та отримав в тимчасове користування автотранспортний засіб ВАЗ (т.с.1 а.с.40-43).

ТОВ «Таксі-Козак» було зареєстровано в установленому законом порядку та сплачувало єдиний податок, що підтверджується відповідними свідоцтвами (т.с.1 а.с.44,45,103).

24.10.2004 року з позивачем стався нещасний випадок. Згідно копії виписки з акту огляду МСЕК Серія ДОН-05 №158660 ОСОБА_2 29.11.2005 року була встановлена 3 група інвалідності за загальним захворюванням, без встановлення відсотку втрати працездатності (т.с.1 а.с.47).

Актом №1 форми Н-1 від 20.03.2006 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, встановлено, що 24.10.2004 року ОСОБА_2, виконуючи обов'язки водія таксі, рухався на службовому автомобілі. В результаті порушення правил дорожнього руху громадянином ОСОБА_6 сталося зіткнення автомобілів, внаслідок чого автомобіль таксі кілька разів перекинувся, а ОСОБА_2 зазнав тілесних ушкоджень (т.с.1 а.с.51-53).

Актом розслідування нещасного випадку (аварії) форми Н-5 від 03.07.2006 року, що стався 24.10.2004 року, встановлено, що обставини події підтверджені відповідними матеріалами та дають підстави вважати нещасний випадок пов'язаним з виробництвом, в зв'язку з чим комісією прийнято рішення скласти акт форми Н-1 (т.с.1 а.с.71-73).

Відповідно до рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 03.04.2007 року у задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарського районі м.Донецька до ТОВ «Таксі-Козак», третя особа ОСОБА_2 «про визнання травми такою, що не пов'язана з виробництвом та визнання актів недійсними» було відмовлено (т.с.1 а.с.86-88).

Таким чином, судовим рішенням підтверджено факт того, що нещасний випадок із позивачем ОСОБА_2 пов'язаний з виробництвом.

З протоколів №4 від 22.12.2010 року та №5 від 24.12.2010 року вбачається, що відбувалось засідання комісії з питань вирішення спорів при Пролетарському відділенні ФССНВ (т.с.1 а.с.13-15).

Підстав для визнання дій голови комісії неправомірними та скасування протоколу при розгляді справи не встановлено.

З довідки ТОВ «Таксі-Козак» випливає, що ОСОБА_2 працював водієм таксі у ТОВ «Таксі-Козак» з 15.09.2003 року по 30.11.2005 року, середня заробітна плата останнього складала 1492,86 грн. Зазначений розмір середньої заробітної плати не був підтверджений в подальшому ТОВ «Таксі-Козак» (т.с.1 а.с.89).

07.11.2007 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарського районі м.Донецька та просив призначити йому страхові виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався за час роботи на ТОВ «Таксі-Козак» (т.с.1 а.с.92).

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарського районі м.Донецька №4515 від 16.11.2007 року ОСОБА_2 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 22000 грн та призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 220 грн. Платежі провадяться з 17.09.2007 року безстроково (а.с.90).

З повідомлення ТОВ «Таксі-Козак» від 26.10.2007 року №5 на запит Фонду вбачається, що документи про заробітну плату ОСОБА_2 за період з 01.04.2004 року по 30.09.2004 року не збереглися (т.с.1 а.с.93,97).

Згідно з розрахунком середньої заробітної плати потерпілого ОСОБА_2, яка обчислена згідно Постанови КМУ №1266 від 26.09.2001р. із змінами, внесеними Постановою КМУ №949 від 18.07.2007 року, середньомісячна номінальна заробітна плата складає 372,79 грн (т.с.1 а.с.96).

З довідки ТОВ «Таксі-Козак» №6 від 06.11.2007 року встановлено, що середня заробітна плата ОСОБА_2 складає 304,10 грн (т.с.1 а.с.99).

У відповідності з довідкою №7-22-120 ТОВ «Таксі-Козак» зареєстровано у Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України (т.с.1 а.с.103).

Листом від 25.09.2006 року ТОВ «Таксі-Козак» повідомило Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про нещасний випадок, який стався 24.10.2004 року, потерпілий водій ТОВ «Таксі-Козак» ОСОБА_2 (т.с.1 а.с.114).

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 19.05.2011 року, яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03.08.2011 року залишено без змін, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, нарахування щомісячних страхових виплат відмовлено (т.с.1 а.с.133-140).

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що обставини щодо спору між позивачем ОСОБА_2 та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька, які встановлені рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 19.05.2011 року,яке набрало законної сили, при розгляді даної справи, не доказуються.

17.09.2007 року ОСОБА_2 встановлена 3 група інвалідності за трудовою травмою, первинно було встановлено 50% ступені втрати професійної працездатності безстроково та саме з цього часу необхідно призначати страхові виплати, що підтверджується копією виписки з акту огляду МСЕК Серія ДОН-04 № 069555 (т.с.1 а.с.302).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, в тому числі: одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Статтею 28 зазначеного Закону встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому; 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно ст. 31 зазначеного Закону стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, визначена МСЕК.

У відповідності до ст.34 зазначеного Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком (1266-2001-п) обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву. Виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону. Індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства.

Статтею 40 зазначеного Закону встановлено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком.

Згідно з ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено з 01 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 грн на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 грн, з 1 липня 2007 року - 440 грн та з 1 жовтня 2007 року - 460 грн.

Згідно п. 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. №1112 передбачено, що до складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства.

П.13 вказаного Порядку передбачено, що комісія зобов'язана, в тому числі: з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ, і передати їх на затвердження роботодавцю; акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

Пунктом.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №1266 передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку у разі, якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробітну плату застрахованої особи до пошкодження здоров'я не збереглися, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з розміру середньої заробітної плати по відповідній професії (посаді). При відсутності на підприємстві відповідної професії (посади) середня заробітна плата нараховується виходячи з розміру середньої заробітної плати по аналогічній професії (посаді) на підприємстві де працювала застрахована особа, але не менш як розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом України на дату встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Відсутність документів про заробітну плату підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.

Пунктом 22 вказаного Порядку передбачено, що довідка про середню заробітну плату (дохід) видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату (дохід).

Згідно з п.25 Порядку, довідка про середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, для розрахунку страхових виплат складається за формою згідно з додатками 2 - 6.

Оглядом довідки про середню заробітну плату позивача ОСОБА_2 від 30.06.2006р., яка видана ТОВ «Таксі-Козак», встановлено, що її форма не відповідає формі, яка встановлена для відповідних довідок Додатком №6 до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №1266.

Також, п.26 вказаного Порядку передбачено, що робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що довідка від 30.06.2006 року не могла бути врахована відповідачем при призначені страхових виплат, оскільки не відповідала Додатку №6 до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №1266 і не була підтверджена ТОВ «Таксі-Козак».

Станом на 30.06.2006 року стосовно позивача не було складено акту форми Н-1 та не встановлена втрата професійної працездатності відповідною МСЕК.

Розрахунок середньої заробітної плати позивача склав 372,79 грн, що було менше мінімальної заробітної плати на дату встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності, у зв'язку з чим відділенням Фонду були призначені ОСОБА_2 страхові виплати і розрахунку середньої заробітної плати 440 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень законодавства з боку відповідача та відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 28 жовтня 2013 року по адміністративній справі №262/5833/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 28 жовтня 2013 року по адміністративній справі №262/5833/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 05 грудня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва