Постанова № 35823685, 29.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 р. Справа № 821/406/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Атлант-Агросервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Атлант-Агросервіс" (далі - позивач, ПП) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 22.08.2012р. № 0006192200, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 284813,0 грн. та штрафними санкціями - 71203,0 грн. та № 0006182200, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 299054,0 грн. та штрафними санкціями - 74764,0 грн.

За клопотанням відповідача суд допустив у справі процесуальне правонаступництво, замість відповідача Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби у зв'язку із її реорганізацією відповідачем у справі є її правонаступник Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що підставою для визначення податкового зобов'язання став факт визнання податковим органом нікчемною угоди позивача із його контрагентом ТОВ "Антарес Конференц Груп". Позивач вважає, що у податкового органу відсутні повноваження визнавати угоди нікчемними без відповідного рішення суду. Головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту позивачем виконані, і він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ТОВ "Антарес Конференц Груп" до податкового кредиту січня, лютого, березня 2012 року. Правомірним вважає позивач також і формування витрат по вказаному контрагенту, які підтверджені первинними бухгалтерськими документами та наполягає на реальності здійснення господарських операцій.

Заперечення обгрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту перевірки №1565/22-4/37124956 від 09.08.2012р. При складенні акту використано інформацію отриману від Прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська, відповідно до якої, порушено кримінальну справу № 64129006 за фактом злочину передбаченого ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України. Слідством встановлено, що протягом 2011-2012рр. в різних регіонах України на ім'я гр. ОСОБА_2 (директора ПП "Антарес конферанс груп") було зареєстровано ряд підприємств, які використовувались в схемах по незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість. Також згідно податкової звітності ПП "Антарес конферанс груп" формувало податковий кредит з ПДВ від підприємств не звітуючи до податкових органів, а саме ТОВ "Компанія Борей" зареєстроване на ім'я ОСОБА_3 по відношенню до якого розслідується кримінальна справа по ст. 366 ч. 2, ст. 212 ч.3 КК України. На запит податкового органу позивач не надав копії документів щодо транспортування та зберігання придбаного у ТОВ "Антарес Конференц Груп" товару та підтверджуючих документів щодо розрахунків за отриманий товар. За таких підстав, враховуючи відсутність ПП "Антарес конферанс груп" за юридичною адресою, ДПІ прийшла до висновку про відсутність поставок задокументованих товарів від ПП "Антарес конферанс груп" до позивача протягом січня, лютого, березня 2012 року та безпідставності формування витрат та податкового кредиту.

В судове засідання сторони не з'явилися. Від представників надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

22 серпня 2012 року ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення:

-№ 0006192200, яким ПП «Атлант-Агросервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 356 016,00грн., з яких 284 813,00грн. - за основним платежем, 71 203,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№ 0006182200, яким ПП «Атлант-Агросервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 373 818,00грн., з яких 299 054,00грн. - за основним платежем, 74 764,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 09.08.2012 року № 1565/22-4/37124956 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Атлант-Агросервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Антарес Конференц Груп» з січня по березень 2012 року».

У висновку даного акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення:

1. ч.1-5 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.І ст.216, 228, 626, 629 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПП «Атлант- Агросервіс» при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Антарес Конференц Груп» у січні, лютому, березні 2012 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2. п. 185.1 ст.185, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ за січень на суму 48 970,30грн., в лютому на суму - 164 662,18грн., в березні на суму - 71 180,94грн.

3. пп. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1, п.144.3 ст.144, п.146.5 ст. 146, п.7 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2012 року у сумі 299 054,12грн.

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція, є твердження, про те, що за угодою, укладеною позивачем із ТОВ «Антарес Конференц Груп» товар не перевозився і не зберігався.

Такий висновок зроблений на підставі дослідження первинних бухгалтерських докуменів, наданих позивачем за результатами господарської операції із ТОВ «Антарес Конференц Груп», акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 23.11.2012р. № 1226/22-417/37740130.

ДПІ встановлено, що позивач з січня по березень 2012 року задекларував витрати та податковий кредит за господарською операцією із ТОВ «Антарес Конференц Груп», а саме: у січні 2012р. у сумі 293821,8 грн. у тому числі ПДВ 48970,30 грн., у лютому 2012р. у сумі 987973,08 грн., у тому числі ПДВ 164662,18 грн., у березні 2012р. у сумі 427085,64, у тому числі ПДВ 71180,94 грн.

Під час проведення перевірки податковим органом використані копії первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем на запит ДПІ, а саме: договір від 01.01.2012р. № 1/01/01 про поставку товарів, видаткові, податкові накладні. Відповідно до зазначених документів задокументовано поставку товару холодильного, газозварювального та електрообладнання, металевих виробів, електродвигунів, сільськогосподарської продукції - сої, жмиху соняшника. На запит податкового органу позивач не наддав копій документів щодо транспортування та зберігання придбаного у ТОВ "Антарес Конференц Груп" товару та підтверджуючих документів щодо розрахунків за отриманий товар.

При складенні акту використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 05.06.2012р. № 2246/22-9/37266982 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Антарес Конференц Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 07.09.2010р. по 31.05.2012р.».

Податковим органом використано інформацію, отриману від прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська, відповідно до якої, порушено кримінальну справу № 64129006 за фактом злочину передбаченого ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України. Слідством встановлено, що протягом 2011-2012рр. в різних регіонах України на ім'я гр. ОСОБА_2 (директора ПП "Антарес конферанс груп") було зареєстровано ряд підприємств, які використовувались в схемах по незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість. Також згідно податкової звітності ПП "Антарес конферанс груп" формувало податковий кредит з ПДВ від підприємств не звітуючи до податкових органів, а саме ТОВ "Компанія Борей" зареєстроване на ім'я ОСОБА_3 по відношенню до якого розслідується кримінальна справа по ст. 366 ч. 2, ст. 212 ч.3 КК України.

За таких підстав, враховуючи відсутність ПП "Антарес конферанс груп" за юридичною адресою, ДПІ прийшла до висновку про відсутність поставок задокументованих товарів від ПП "Антарес конферанс груп" до позивача протягом січня, лютого, березня 2012 року та безпідставності формування витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4. ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару (робіт, послуг) мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом із тим, суд відмічає, що податковим кодексом встановлено право на формування податкового кредиту саме від того постачальника, який безпосередньо був учасником господарської операції.

З метою дослідження реальності здійснення задокументованих позивачем поставок товару від ПП "Антарес конферанс груп" до позивача протягом січня, лютого, березня 2012 року суд зобов'язав позивача надати докази наявності у власності або користування складських приміщень; докази зберігання придбаного товару; докази використання у господарській діяльності придбаного у ТОВ "Антарес Конференц Груп" товару; бухгалтерські довідки про рух товарів та коштів у зв'язку із господарськими операціями із ТОВ "Антарес Конференц Груп" у січні, лютому, березні 2012р.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача надала суду копію договора про поставку товару, укладеного позивачем із ТОВ "Антарес Конференц Груп", а також видаткові та податкові накладні, виписані ТОВ "Антарес Конференц Груп" та декларації із ПДВ за січень, лютий, березень 2012р.

Ухвалою від 21.10.2013р. суд повторно звернув увагу позивача про ненадання витребуваних судом доказів та надав додатковий строк для їх подачі.

Проте позивачем не надано ні під час перевірки податковому органу, ні суду доказів наявності у нього у власності або користування складських приміщень, докази зберігання придбаного товару, докази використання у господарській діяльності придбаного у ТОВ "Антарес Конференц Груп" товару, бухгалтерські довідки про рух товарів та коштів у зв'язку із господарськими операціями із ТОВ "Антарес Конференц Груп" у січні, лютому, березні 2012р.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити реальність здійснення позивачем спірних господарських операцій, позбавлений можливості дослідити зміну майнового стану позивача у зв'язку із рухом товарів та коштів за результатами господарської операції позивача із ТОВ "Антарес Конференц Груп".

Отже суд погоджується з правовою позицією відповідача про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцем товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є обов'язковими, проте не достатніми підставами для визначення податкового кредиту та витрат.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки позивачу товару (обладнання) із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо походження вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, зберігання тощо.

Товарно-транспортних накладних, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити виробника або перевізника товару, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Тобто, транспортування продукції від ТОВ "Антарес Конференц Груп" документально не підтверджено.

За таких обставин неможливо встановити факт поставки товару позивачу ТОВ "Антарес Конференц Груп", оскільки дані господарські операції не відображені належним чином у бухгалтерському обліку позивача.

Не заперечуючи відсутності у податкового органу права на визнання недійсними господарських угод, суд вважає, що зазначена обставина не скасовує обов'язку платника податків відображати у податковому обліку лише ті господарські операції, які були реально виконані, та відносити до витрат та податкового кредиту суми на підставі первинних документів, виписаних саме тими суб'єктами господарювання, які фактично поставили товар чи надали послуги платнику податків. Недотримання зазначеного обов'язку призводить до завищення витрат та податкового кредиту.

Таким чином, в даному випадку ДПІ у м. Херсоні вірно встановлено відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та витрат по господарським операціям із ТОВ "Антарес Конференц Груп" у січні, лютому, березні 2012р.

Отже суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Атлант-Агросервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.08.2012р. № 0006192200, № 0006182200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6