Постанова № 35823528, 28.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року 810/6132/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької-Саєнко І.М.,

представника позивача - Дубравського В.С.,

представника відповідача - Кіпчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М-Квадро»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 000296/1502/679, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 34044,69 грн.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про порушення позивачем граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними. Зазначив, що ТОВ «М-Квадро» вчасно сплатило самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2013 року, вказаний факт підтверджується документально, а відтак, штрафні санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість нараховані позивачу незаконно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

22 квітня 2013 року позивач подав відповідачу електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, якою самостійно визначив податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 345649,00 грн.

Того ж дня позивачем отримано квитанції № 1 та № 2, що підтверджує факт подання звітності засобами електронного зв'язку.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, через декілька днів, у телефонному режимі представник відповідача попросив позивача до податкового органу уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2013 року у зв'язку з тим, що у відповідача не відкривається рядок 25.1 вищевказаної податкової декларації позивача з ПДВ.

26 квітня 2013 року, на виконання прохання податкового органу позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013 року.

Представник позивача звернув увагу суду на той факт, що подання уточнюючого розрахунку фактично не пов'язано з виявленням позивачем помилок у декларації з ПДВ за березень 2013 року, а лише було виконано на прохання податкового органу.

29 квітня 2013 року позивач сплатив до бюджету самостійно визначене податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2013 року у розмірі 345649,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2013 № 318.

У жовтні 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість позивача, за результатами якої складено акт від 15.10.2013 № 570/15-02/34386044/228.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу, що виявилося у порушені граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2013 року.

На думку податкового органу, оскільки позивач 26.04.2013 подав уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2013 року, то він, на виконання положень статті 50 Податкового кодексу, повинен був до подання такого розрахунку сплатити штраф у розмірі 3% від визначеного розрахунком зобов'язання. Оскільки позивач сплатив зобов'язання лише 29.04.2013 (затримка 3 дні), відповідач нарахував йому штрафні санкції.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 000296/1502/679, яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 34044,69 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755 та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 25.11.2011 № 1492 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі-Порядок).

Так, пунктом 49.1 статі 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно із статтею 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу викладених норм чинного законодавства убачається, що обов'язковою умовою для накладення штрафу є факт порушення платником граничного строку сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи, позивач подав звітну декларацію з ПДВ за березень 2013 року 22.04.2013 року.

У подальшому, 29.04.2013 (тобто, в межах строку, встановленого статтею 57 Податкового кодексу) позивачем сплачено до бюджету самостійно визначене податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2013 року у розмірі 345649,00 грн.

Суд звертає увагу, що подання позивачем до податкового органу 22.04.2013 звітної податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року та подання 26.04.2013 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013 року фактично не пов'язані з виявленням помилки у декларації.

Уточнюючий розрахунок подано виключно на прохання податкового органу, з підстав, що у звітній декларації позивача не відкривався рядок 25.1. Зазначений факт не заперечувався представником відповідача під час судового засідання.

Сума грошового зобов'язання з ПДВ у декларації та у уточнюючому розрахунку залишалась незмінною (345649,00 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт порушення позивачем граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання відсутній.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу є помилковими.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.10.2013 № 000296/1502/679, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 34044,69 грн., прийняте безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 29.10.2013 № 000296/1502/679.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «М-Квадро» сплачений судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 05 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 грудня 2013 р.