ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19609/13 26.11.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агат»До Фізичної особи-підприємця Чернети Анатолія ВасильовичаПростягнення 43 770,36 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Саушкіна О.В.- за дов.
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Чернети Анатолія Васильовича 40 642,41 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 2 528,80 грн. пені, 3% річних - 599,15 грн. за договором суборенди приміщення № 1110/2012 від 11.10.2012р.
Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 11.10.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 12.11.2013 не подав.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 11.10.2013р. місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Чернети Анатолія Васильовича : 04213, м. Київ, вулиця Північна,54-Г,кв.67.
Ухвали суду від 11.10.2013р., 12.11.2013р. направлялись Відповідачу за зазначеною юридичною адресою. Тобто, Відповідач про час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернуті суду органами зв'язку з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання.
З огляду на вищевикладене, відповідач про час і місце проведення судових засідання був повідомлений належним чином, однак своїми процесуальними правами відповідно до ст. 22 ГПК України добросовісно не користувався, відзив або будь-яких заперечень не надав, у судове засідання не з'являвся.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомленння про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
За клопотанням Позивача, спір розглянуто відповідно до п.3 ст. 69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11.10.2012 між Фізичною особою-підприємцем Чернета Анатолієм Васильовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» був укладений договір суборенди приміщення №1110/2012.
Відповідно договору відповідач отримав у строкове платне користування майно - нежиле приміщення загальною площею 40,00 кв. м. по проспекту Московський,8 корпус 16-а у м. Києві строком на 12 місяців (п.10.2 договору), починаючи з дати підписання сторонами акту приймання-передачі(п.2.2.2 договору), відповідно до якого Орендар прийняв об'єкт оренди з 01.11.2012 р..
Пунктом 2.2.2 Сторони погодили розмір орендної плати за місяць, в розмірі 8800 грн., яку орендар сплачує щомісячно починаючи з дати підписання акту приймання-передачі, не пізніше 10 числа поточного місяця за даний місяць (п. 2.5 Договору).
Пунктом 2.1.2 сторони погодили, що розмір компенсаційних витрат за експлуатацію і утримання орендованого приміщення входить до орендної ставки.
Пунктами 2.8 та 2.9 сторони погодили розмір послуги з постачання електроенергії із розрахунку 10 грн. за 1 кв.м., а при наявності лічильника згідно його показників, а розмір послуги з теплопостачання у опалювальний сезон із розрахунку 12 грн. за кв. м. орендованої площі,що складає за повний місяць 480,00 грн.
Пунктом 1 Додаткової угоди від 01.05.2013 №1 до Договору сторони погодили розмір орендної плати з 01.05.2013 - 3400,00 гривень.
З урахуванням умов Договору та Додаткової угоди за період користування приміщенням, починаючи з часу передачі орендарю приміщення по акту приймання-передачі від 01.11.2012 і по 10.10.2013 включно відповідачеві було нараховано платежів на суму 76 648 грн., з яких ним сплачено 35 774,00 грн., основана заборгованість складає 40 874,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми. З урахуванням постанови Вищого Господарського суду України від 05.04.2011 №23/466 та листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.97 №62-97 сума боргу відповідача розрахована виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення, незалежно від того,чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці.
З урахуванням цього інфляційна складова боргу складає (- 231,59 грн.), яку Позивач вирахував з основної суми заборгованості, сума заборгованості складає 40 642,41грн. Розмір 3% річних з простроченої суми складає 599,15 грн..
Згідно умов пункту 5.2 Договору за нездійснення або неповне здійснення оплати за користуванням об'єктом оренди у визначений термін орендар сплачує, починаючи з першого дня прострочення орендодавцеві за кожен день несплати або часткової несплати пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на день прострочення від суми заборгованості по орендній платі.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Договір суборенди №1110/2012 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендній платі у розмірі 40 642,41грн. за період з квітня по вересень 2013р.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2.2 Сторони погодили розмір орендної плати за місяць, в розмірі 8800 грн., яку орендар сплачує щомісячно починаючи з дати підписання акту приймання-передачі, не пізніше 10 числа поточного місяця за даний місяць (п. 2.5 Договору.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.2.2. Договору оренди відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі не пізніше 10 числа поточного місяця.
Проте відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі становить 40 642,41 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.
Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором суборенди від 11.10.2012 №1110/2012 у сумі 40 642,41 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно умов пункту 5.2 Договору за нездійснення або неповне здійснення оплати за користуванням об'єктом оренди у визначений термін орендар сплачує, починаючи з першого дня прострочення орендодавцеві за кожен день несплати або часткової несплати пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на день прострочення від суми заборгованості по орендній платі.
Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 2.2.2 Договору суборенди від 11.10.2012 №1110/2012, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2 528, 80 грн. за період з 10.04.2013 по 09.10.2013 (включно), відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 599,15 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чернети Анатолія Васильовича (04213, м. Київ, вул. Північна, 54-г, кв. 67, ідентифікаційний номер 2700411472 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» (04073, м. Київ, просп. Московський, 8, код ЄДРПОУ 30697587) 40 642 грн. 41 коп. основного боргу, 2 528 грн. 80 коп. пені, 599 грн. 15 коп. - 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 02.12.2013р.
Судове рішення № 35822579, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/19609/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: