Рішення № 35822554, 02.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2013 року Справа №913/2700/13

Провадження №32пд/913/2700/13

за позовом: Прокурора Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЛугЦентроКуз ім. С.С. Монятовського», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 13392898

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Саркісян Я.Ш. - гол. спец.-юрисконс.

від відповідача: Кушнарьов В.О. - по дов.

прокурор: Голоденко К.О. - за посв.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «ЛугЦентроКуз ім. С.С. Монятовського», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006р., державна реєстрація №040640200382 від 09.08.2006р., який укладений з Закритим акціонерним товариством «ЛугЦентроКуз», відносно земельної ділянки загальною площею 0,3614 га під будівництво та розміщення дороги, за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе (біля будинку №107).

Ухвалою господарського суду від 08.10.2013р. за вказаною позовною заявою порушено провадження по справі №913/2700/13.

30.10.2013р. до господарського суду надійшла заява №38-с-13-13 від 29.10.2013р., у відповідності до якої прокурор заявив вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006р., державна реєстрація №040640200382 від 09.08.2006р., який укладений з Закритим акціонерним товариством «ЛугЦентроКуз», відносно земельної ділянки загальною площею 0,3614 га під будівництво та розміщення дороги, за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе (біля будинку №107), терміном на 49 років, а саме: викладення п.4.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 3».

Виходячи з того, що вказане звернення прокурора за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову, яка подана прокурором до початку розгляду справи по суті, враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, судом розглядаються позовні вимоги прокурора з урахуванням заяви №38-с-13-13 від 29.10.2013р.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на законодавчу зміну мінімального річного розміру орендної плати, внаслідок чого договір від 25.07.2006р. має бути приведено у відповідність до вимог діючого законодавства.

Позивач у судових засіданнях 30.10.2013р., 02.12.2013р. та у письмових поясненнях, які надійшли на адресу господарського суду 30.10.2013р., позов прокурора підтримав. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 25.07.2006р. у відповідність до вимог діючого законодавства в частині зміни розміру орендної плати за землю, проте, не вчинив дій, спрямованих на підписання відповідної додаткової угоди.

Представником відповідача було подано клопотанням про зупинення провадження у справі №913/2700/13 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №435/10290/13-а, що розглядається Жовтневим районним судом м.Луганська.

У запереченнях на позов №1153 від 28.10.2013р. відповідач зазначив, що збільшення договірного коефіцієнту погіршить становище орендаря, внаслідок чого відповідні зміни не підлягають внесенню. Крім того, за твердженням відповідача, норми Податкового кодексу України не розповсюджують свою дію на правовідносини сторін за договором від 25.07.2016р., які виникли у 2006 році.

Одночасно, в обґрунтування власних заперечень відповідач посилається на те, що права орендодавця не порушені та не оспорені поки він не отримав відмову орендаря від внесення змін до договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 зазначеного Кодексу зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

В силу норм ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, 25.07.2006р. між Луганською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «ЛугЦентроКуз» (на теперішній час - Приватне акціонерне товариство «ЛугЦентроКуз ім. С.С. Монятовського») (орендар) було укладено договір оренди землі, який 09.08.2006р. зареєстровано, про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Жовтневого району м.Луганська вчинено запис за №040640200382.

За приписами п.п.1.1, 2.1 вказаного договору орендодавець на підставі рішення №36/125 від 27.09.2005р. Луганської міської ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення дороги, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе (біля будинку №107). В оренду передається земельна ділянка площею 0,3614 га.

За змістом п.2.4 договору від 25.07.2006р. на момент укладання цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 283460,48 грн.

Згідно із п.4.1 підписаної сторонами угоди річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Відповідно до п.3.1 договору від 25.07.2006р. договір укладено строком на 49 років.

Наразі, 10.08.2006р. між сторонами було підписано акт, у відповідності до якого орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,3614 га, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе (біля будинку №107).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про внесення змін до договору від 25.07.2006р. підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651, ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В силу норм ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За приписами п.11.1 договору від 25.07.2006р. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Тобто, нормами чинного законодавства, а також умовами укладеного сторонами правочину передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За правилами ч.1 ст.632 вказаного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктом 4.5 договору від 25.07.2006р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено, зокрема, мінімальний розмір орендної плати.

Згідно із п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В силу норм п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 вказаного нормативно-правового акту розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За змістом п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як свідчать матеріали справи, 27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12 «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», у відповідності до п.1 якого визначено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення. При цьому, розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

За приписами ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до п.2.19 постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги, що обставин скасування рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську» учасниками судового спору не наведено, а судом не встановлено, суд приймає до уваги положення вказаного акту органу місцевого самоврядування щодо розмірів коефіцієнтів, які мають застосовуватись при визначенні орендної плати за землю.

Таким чином, з огляду на приписи п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14, п.274.1 ст.274, п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, а також положення рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», річний розмір орендної плати за договором від 25.07.2006р. має дорівнювати трикратному розміру земельного податку, тобто, встановлюватись у розмірі земельного податку із застосуванням до нього коефіцієнту 3.

Як свідчать матеріали справи, листом №И 01/03-13/7030/0/2-12 від 20.11.2012р. Луганська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією внести зміни до п.4.1 розділу «Орендна плата» договору від 25.07.2006р. наступного змісту «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

За змістом листа №10 від 04.01.2013р. відповідача Приватне акціонерне товариство «ЛугЦентроКуз ім. С.С. Монятовського» повідомило позивача про неможливість укладення договору про внесення змін до договору оренди землі від 25.07.2006р. у зв'язку з незгодою орендаря.

За таких обставин, матеріалами справи спростовуються твердження відповідача про те, що права орендодавця не порушуються та не оспорені через відсутність відмови орендаря від внесення змін до договору.

Крім того, судом враховано, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключним правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки у будь-якому разі не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові від 20.11.2012р. Верховного Суду України по справі №28/5005/640/2012, висновки якого є обов'язковими при розгляді цієї справи в силу норм ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, позов прокурора про внесення змін до договору оренди землі від 25.07.2006р. шляхом викладення п.4.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3» підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що сторонами в договорі оренди передбачено можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, внаслідок чого законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для зміни розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Всі інші доводи та міркування відповідача залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги, як необґрунтовані та безпідставні.

Клопотання позивача про зупинення провадження по справі №913/2700/13 залишається судом без задоволення з огляду на наступне:

За приписами ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що Жовтневим районним судом м.Луганська розглядається справа №435/10290/13-а, яка є пов'язаною зі справою №913/2700/13.

На підтвердження зазначених обставин заявником надано ухвалу від 27.09.2013р. Жовтневого районного суду м.Луганська про відкриття провадження по справі №435/10290/13-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ЛугЦентоКуз ім. С.С.Монятовського» до Луганської міської ради, Управління Луганської міської ради з питань земельних відносин про визнання дій неправомірними.

При цьому, зі змісту визначеного судового акту неможливо встановити, яким саме чином обидві справи пов'язані між собою.

Згідно із клопотанням відповідача про зупинення провадження по справі можна припустити, що предметом оспорювання у справі №435/10290/13-а є рішення №35/36 від 27.06.2013р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо розгляду акту ревізії фінансово-господарської діяльності Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів за 2010-2011 р.р. та завершений звітний період 2012р.».

Наразі, відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, яким саме чином імовірне скасування рішення №35/36 від 27.06.2013р. Луганської міської ради або визнання дій з його прийняття неправомірними може вплинути на розгляд справи №913/2700/13.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, підстави для зупинення провадження по справі №913/2700/13, за висновками суду відсутні.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Прокурора Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до Приватного акціонерного товариства «ЛугЦентроКуз ім. С.С. Монятовського», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі.

Внести зміни до договору оренди землі від 25.07.2006р., державна реєстрація №040640200382 від 09.08.2006р., який укладений з Закритим акціонерним товариством «ЛугЦентроКуз», відносно земельної ділянки загальною площею 0,3614 га під будівництво та розміщення дороги, за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе (біля будинку №107), терміном на 49 років, а саме: викласти п.4.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 3».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЛугЦентроКуз ім. С.С. Монятовського» (91005, м.Луганськ, Жовтневий район, вул.Фрунзе, будинок 107, корпус 14, код ЄДРПОУ 13392898) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1147 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 06.12.2013р.

Суддя Ю.О. Паляниця