Рішення № 35821905, 03.12.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8778/13-ц

Провадження №2/751/1662/2013

Рішення

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Бондарева М. В., Лящинська М. В.

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_6 державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.03.2013 помер її батько ОСОБА_7, який за життя мав у приватній власності квартиру АДРЕСА_1. Після його смерті другою ОСОБА_6 нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу, крім неї іншими спадкоємцем є дружина спадкодавця ОСОБА_3 Зазначає, що державним нотаріусом було повідомлено, що їй, як доньці спадкодавця, буде передано у власність в порядку спадкування 1/4 частина квартири, інші 3/4 частини квартири мають бути передані відповідачу, з яких 1/2 частина в якості майна набутого під час спільного проживання подружжя. Вважає позицію нотаріуса такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки спірна квартира набута ОСОБА_7 в наслідок приватизації в 2008 році та є його особистою приватною власністю.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях (а.с.106-107).

Відповідач та представник відповідача, у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що спірна квартира перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_7, а тому вона має право на частку у їх спільному майні подружжя та частку в порядку спадкування.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Свідок ОСОБА_8, бабуся позивача, у судовому засідання пояснила, що відповідач проживала з покійним починаючи з 2006 року. За час спільного проживання ними було побудовано незначну частину будівлі, а саме: коридор 6-І та кладову 6-7, загальною площею 2,9 м2.

Свідок ОСОБА_9, сусідка, пояснила у судовому засіданні, що основні прибудови, які існують на сьогодні, були зроблені в 90-х роках. Відповідач почала проживати зі спадкодавцем біля десяти років тому.

Свідок ОСОБА_10, сусідка і колишня дружина спадкодавця, у судовому засіданні пояснила, що основні прибудови, які існують на сьогодні, були побудовані до 1995 року.

Свідок ОСОБА_11, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 розпочав будівництво будинку у 1995 році. Закінчив будувати прибудови у 2000-х роках спільно з відповідачем, з якою спільно проживали з початку 2000-х років.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що відповідач, починаючи з 2001 року, проживали однією сімєю зі спадкодавцем і спільно з останнім побудували всі спірні прибудови.

Свідок ОСОБА_13 пояснила у судовому засіданні, що відповідач та ОСОБА_7 починаючи з початку 2000-х років проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу, спільно вели господарство.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, суд не може вийти за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-ЕЛ № 207142, ОСОБА_7 помер 05 березня 2013 року (а.с.5).

Згідно копії свідоцтва про шлюб 22 березня 2008 року між покійним ОСОБА_7 та відповідачкою ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб (а.с.42).

На підставі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається з копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_7, з заявами про прийняття спадщини звернулися дружина померлого відповідачка ОСОБА_3 та його донька позивачка ОСОБА_1В (а.с.38).

Крім того, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності від 06.05.2008, померлому ОСОБА_7 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1, на підставі рішення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 11.03.2008, право власності на яку в установленому порядку було зареєстроване 21.05.2008 (а.с.45,46).

Виходячи зі змісту ст.ст. 182 та 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 15 ЦК України передбачено виникнення права особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.п. 4.21 гл. 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 /надалі Порядок/, при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен зясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності.

Крім того, п.п. 1.1 та 1.2 гл. 11 Розділу ІІ також визначено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Більш того, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, на підставі п. п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, надає особі право звернутися до суду із заявою про встановлення фактів, від яких залежить виникнення права на спадкування. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

За таких обставин, враховуючи наявність належного правовстановлюючого документу на спірне спадкове нерухоме майно і відсутність по справі оформленого нотаріусом свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, або його відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії та беручи до уваги те, що окремо вимог про визнання спірного спадкового нерухомого майна особистою власністю померлого та (або) визначення його частки у праві спільної сумісної власності на це майно, по справі заявлено не було, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його прав у вигляді визнання права власності в порядку спадкування на відповідну частину спірного майна, не відповідає способу і порядку урегулювання наявних по справі спірних правовідносин і у звязку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-61, 79, 213, 215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_5 Деркач