Рішення № 35819780, 28.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

28.11.2013

Справа № 1522/14343/12

Провадження № 2/522/9822/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії Южного ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк», Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ПАТ «Прокредит Банк», Першого Приморського ВДВС ОМУЮ, Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Другого Суворовського ВДВС ОМУЮ про звільнення майна з-під арешту, посилаючись на те, що 16 січня 2007 року між ПАБ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ОD30АЕ00000017 згідно п. 7.1. якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 16 752, 60 дол. США на строк до 16 січня 2012 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 84% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0, 14 % від суми виданого кредиту щомісячно в період оплати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 16 січня 2007 року уклали договір застави рухомого майна № ОD30АЕ00000017/А, відповідно до п. 34.4 якого ОСОБА_1 надав в заставу ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль марки «РЕUGOT 206», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3.

22 лютого 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська ухвалив заочне рішення, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави було задоволено у повному обсязі. В рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором № ОD30АЕ00000017 від 16 січня 2007 року суд звернув стягнення на предмет застави - автомобіль марки «РЕUGOT 206», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3 шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05 березня 2012 року та в подальшому не було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Однак, ПАТ КБ «Приватбанк» не взмозі продати предмет застави, з метою погашення заборгованості за кредитним договором та реалізувати своє майнове право, яке встановлено рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, оскільки заставний автомобіль, не може бути знятий з реєстрації в органах ДАІ України через те, що на вказаний автомобіль був накладений арешт на підставі трьох процесуальних документів: постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 14 вересня 2009 року; постанови слідчого Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 12 квітня 2010 року; постанови старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 25 липня 2011 року.

Зазначені постанови про накладення арешту на автомобіль порушують майнові права ПАТ КБ «Приватбанк», тому позивач просить звільнити вищевказаний автомобіль з-під арешту, а також стягнути з відповідачів на його користь суму сплаченого судового збору.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Прокредит Банк» у судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 січня 2012 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 84% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0, 14 % від суми виданого кредиту щомісячно в період оплати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 16 січня 2007 року уклали договір застави рухомого майна № ОD30АЕ00000017/А, відповідно до п. 34.4 якого ОСОБА_1 надав в заставу ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль марки «РЕUGOT 206», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3.

22 лютого 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська ухвалив заочне рішення, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави було задоволено у повному обсязі. В рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором № ОD30АЕ00000017 від 16 січня 2007 року суд звернув стягнення на предмет застави - автомобіль марки «РЕUGOT 206», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3 шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05 березня 2012 року та в подальшому не було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Також судом встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» не взмозі продати предмет застави, з метою погашення заборгованості за кредитним договором та реалізувати своє майнове право, яке встановлено рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, оскільки згідно листа Відділу організації реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України в Одеській області № 8/о-2580 від 02.04.2012 року на автомобіль марки «РЕUGOT 206», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, накладений арешт на підставі трьох наступних процесуальних документів.

14 вересня 2009 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС ОМУЮ Георгієвим В.І. з метою примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2009 року по справі № 2-7521/08 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Про КредитБанк» грошової суми у розмірі 54 754, 98 грн. постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серія АВ № 972651 було накладено арешт на автомобіль марки «РЕUGOT 206», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

12 квітня 2010 року слідчим Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенантом міліції Морозовою Л.О. в рамках кримінальної справи № 06020100015 постановою про накладення арешту на майно накладено арешт на все майно ОСОБА_1

25 липня 2011 року старшим державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС ОМУЮ Семко Б.О, в рамках виконавчого провадження № 27800413 з метою примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси від 03.06.2011 року по справі № 1-190/11 також було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Виходячи зі змісту наведеної норми Закону, право на звернення до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту належить особі, яка вважає себе власником спірного майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 лютого 2013 року, в позові ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ПАТ «Прокредит Банк», за участю третіх осіб - Першого Приморського ВДВС ОМУЮ, Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Другого Суворовського ВДВС ОМУЮ про звільнення майна з-під арешту відмовлено.

Однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 червня 2013 року за касаційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2012 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року скасовані, а вищевказана цивільна справа направлена на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ст. 585 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, право застави у ПАТ КБ «Приватбанк» виникло 16 січня 2007 року, а рішення Приморського районного суду м. Одесі від 03 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Про КредитБанк» грошової суми у розмірі 54 754, 98 грн., по якому був виданий виконавчий лист №2-7521/08, було ухвалено значно пізніше, тобто після укладення ПАТ КБ «Приватбанк» договору застави.

Крім того, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором, що забезпечений вищевказаним арештованим транспортним засобом, складає 297 486, 90 грн., що значно більше вартості предмета застави, оскільки сторони договору застави за взаємною згодою визначили вартість предмета застави, що згідно п. 34.5 договору складає 79 285, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Отже, державна виконавча служба згідно з вимогами вищевказаної статті не має правових підстав для звернення стягнення на заставне майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 107, 30 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 54, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 1, 16 Закону України «Про заставу», ст.ст. 328, 585 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії Южного ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк», Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, - задовольнити.

Звільнити предмет застави у вигляді автомобіля марки «РЕUGOT 206», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_4, ОБЄМ ДВИГУНА 1123 куб. см., що належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), з-під арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 вересня 2009 року серії АВ № 972651, що винесена державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Георгієвим В.І., постанови про накладення арешту на майно від 12 квітня 2010 року б/н, що винесена слідчим СВ Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенантом міліції Морозовою Л.О. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25 липня 2011 року, що винесена старшим державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Семко Б.О. в рамках виконавчого провадження № 27800413.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії Южного ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» (р/р 64993919400001 в ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму сплаченого судового збору у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Свячена Ю.Б.