Рішення № 35817489, 05.12.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/6572/13-ц

2/119/2510/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Блейз І.Г.

за участю секретаря Копосової Н.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності у порядку спадкування, треті особи Феодосійське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, Перша державна нотаріальна контора, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 05 лютого 1977 року по 04 жовтня 1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5. Від даного шлюбу сторони мали сина ОСОБА_6 27 грудня 1994 року позивач разом із сином, колишнім чоловіком та його матірю приватизували у рівних частках квартиру АДРЕСА_1. У 1998 році позивач перейшла жити у гуртожиток по вул. Леніна 5-а кімната №224. Син залишився проживати у квартирі, оскільки там були кращі комунальні умови. Син постійно знаходився із позивачем, харчувався, однак проживав у квартирі. 04 серпня 2007 року померла свекрів позивача, 24 липня 2009 року помер син, 02 листопада 2012 року помер колишній чоловік. Після смерті сина позивач спадщину не приймала, оскільки хвороба позивача у звязку із хвилюваннями після смерті сина загострилася, позивач не могла адекватно реагувати на будь-які інші справи, крім стану свого здоровя та душевних страждань у звязку із втратою сина. Отже, позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини. Колишній чоловік обіцяв, що після оформлення частки позивача після смерті сина, він подарить частку позивачеві, а тому частки будуть рівними. Однак вказане колишній чоловік не зробив, помер, не оформивши своїх прав. Відповідач після смерті колишнього чоловіка змінила замки та не пускає позивача у квартиру. Крім того, позивач дізналася про складання колишнім чоловіком заповіту на користь відповідачки. Позивач вважає, що на момент складання заповіту ОСОБА_7 не міг розуміти значення своїх дій, а тому заповіт повинно визнати недійсним. Позивач вважає, що має право успадкувати також частку майна після смерті ОСОБА_8, яку б успадкував син позивача, та після смерті чоловіка, частку якого також мав успадкувати син. Вказані вище обставини стали підставою для зверненням із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 04 грудня 2013 року позовні вимоги щодо визнання заповіту недійсним, визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_8 залишено без розгляду за заявою позивача.

Позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач пояснила, що вона дуже погано себе почувала після смерті сина, який помер на її день народження, не могла робити будь-які дії з прийняття спадщини. Після чоловік обіцяв оформити усі документи належним чином та передати їх частку квартири, щоб вони володіли квартирою навпіл. Представником позивача додатково пояснено, що позивач страждає на сахарний діабет вже більш 20 років є інвалідом у звязку із даною хворобою, весь цей час перебуває на інсуліні. На момент смерті сина загострилася хвороба та позивач себе дуже погано почувала. Представник позивача уточнила, що просить визначити строк для прийняття спадщини 4 місяці.

Відповідач та її представник проти задоволення позову заперечували з тих підстав, що позивачка не надала доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Факт домовленість із колишнім чоловіком не найшов підтвердження у судовому засіданні.

Представники третіх осіб у судове засідання не зявилися, сповіщені належним чином.

Суд, заслухавши учасників процесу, допитавши свідків, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач та ОСОБА_5 перебували у шлюбі, який було розірвано 04 жовтня 1994 року (а.с.18). Від шлюбу подружжя мало сина ОСОБА_6 (а.с.16), який помер 24 липня 2009 року (а.с.17).

Позивач є інвалідом 2 групи.

За життя ОСОБА_6 мав у власності ? частку квартири АДРЕСА_2 (а.с.19).

Після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не заводилася (а.с147)

ОСОБА_5 помер 02 листопада 2012 року (а.с.50) Після його смерті із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом (а.с.46) та ОСОБА_9, що є двоюрідною сестрою померлого (а.с.14).

19.06.2013 року відповідачем отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина складається з ? часток в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.30-31)

Постановою державного нотаріуса від 20 червня 2013 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку із пропуском строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 (а.с.11).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом належить дітям спадкодавця,тому з подружжя, хто його пережив, батькам.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справ суд вважає, що позивач пропустив строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_6 з поважних причин, а саме, у звязку із хворобою (сахарний діабет тяжкої форми), яка є тяжкою, позивач інсулинозалежна (а.с.178), а також у звязку із тяжким емоційним станом, у якому вона знаходилася після смерті сина. Тяжкий емоційний стан є беззаперечним, оскільки позивач, як матір, тяжко переживала смерть своєї дитини.

Таким чином, суд вважає за можливим надати додатковий строк для надання заяви про прийняття спадщини та достатнім строком вважає 2 місяці.

Суд не вважає виходом за межі позовних вимог надання додаткового строку для прийняття спадщини, тоді як у позові позивач просить поновити даний строк, оскільки у судовому засіданні судом встановлені дійсні правовідносини сторін та зясовано суть позовних вимог, які є у необхідності наданні додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 постанови пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Судом встановлено, що відмова нотаріуса у наданні свідоцтва про право на спадщину повязана із пропуском строку для прийняття спадщини.

Таким чином, після надання додаткового строку для прийняття спадщини, на момент розгляду даної справи відсутні перешкоди у отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі.

Крім того, відповідно до ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними.

Таким чином, вимоги про визнання за позивачем права власності у порядку спадкування на ? частку є передчасними, оскільки нотаріусом не було відмовлено позивачеві у оформленні спадкових прав після надання додаткового строку, задоволення вимог про визнання права власності є неможливим без вирішення питання щодо перерозподілу спадкового майна.

Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк терміном два місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлого 24 липня 2009 року .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 229,4 грн (реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя(підпис)І.Г.Блейз

З оригіналом згідно: суддя секретар