Рішення № 35814986, 26.11.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1307/2836/12 Головуючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д.

Провадження № 22-ц/783/4640/13 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Федоришина А.В.,

за участі судового секретаря: Іванової О.О.,

у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "Дельта Банк" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №003-13051-281207 від 28.12.2007 року на загальну суму 2078,38 грн., який утворився внаслідок неповернення відповідачем тіла кредиту.

Оскаржуваним рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року у задоволенні цього позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Вказане рішення суду оскаржив позивач ПАТ "Дельта Банк". В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що між апелянтом та відповідачем було укладено кредитний договір від 27.12.2007 року. Крім того, апелянт вважає, що строк позовної давності не пропущено, оскільки даний договір є безстроковим, так як чітко не встановлено дати його припинення, тому суд безпідставно застосував строк позовної давності. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задовольнити в повному обсязі (а.с. 31-31А).

Сторони у справі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду слід скасування рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як визначено положеннями ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин,яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак зазначеним вимогам закону дане рішення в повній мірі не відповідає.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір.

Відповідно з ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та безспірно встановлено судом першої інстанції 12.08.2007 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» (правонаступник ПАТ "Дельта Банк") та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 003-13051-281207, згідно якого Банк (позивач) відкрив держателю (відповідачеві) картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні та кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. з встановленням ліміту кредитної лінії на рахунку в сумі 3000,00 грн.. Відповідач, як Держатель картки, зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Відповідно до умов п.1.4. вказаного договору кредитування Рахунку в межах Кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому Договорі, та не потребує підписання додаткових угод.

За умовами п.3.6 цього Договору держатель Картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються у тарифах.

Правилами здійснення операцій за картковими рахунками передбачено термін сплати заборгованості до 15 числа кожного місяця.

Згідно п.3.12 Банк щомісяця до 5-го числа місяця, наступного за звітним, формує виписки, в якій відображають рух коштів на рахунку держателя за звітний період.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно тарифу на обслуговування платіжних карток, Тарифний пакет "Vіsа Класичний", тіло кредиту є складовою обов'язкового мінімального платежу (ОМП), який держатель щомісячно повинен погашати. При цьому, окрім тіла кредиту, складовою ОМП є нараховані проценти за кредит, плати за обслуговування, овердрафт, проценти за овердрафт, плати за прострочення заборгованості (а.с.7).

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором станом на 09.10.2012 р. не виконує належним чином та його заборгованість за кредитним договором становить 2078,38 грн., яку складає неповернута відповідачем сума тіла кредиту. При цьому заборгованість по простроченому тілу кредиту, по відсотках та за комісіями відсутня. (а.с.4,12).

Однак суд не звернув увагу на те, що згідно даних цього ж розрахунку станом на 29 грудня 2012 року заборгованість по тілу кредиту становила 1377,93 коп., а в період з 01 по 31 березня 2013 року збільшилась, та стала становити 2078,38 грн.

В той же час, будь-яких даних про те, що відповідач, в зазначений період додатково отримував кредитні кошти, які б складали тіло кредиту, в матеріалах справи відсутні.

Позивач в судові засідання ні в суді першої інстанції ні в ході апеляційного розгляду справи не дивлячись на неодноразові виклики не з'являвся та будь-яких інших розрахунків не надавав, а виконаний розрахунок не дає змоги встановити з достатньою очевидністю і об'єктивністю заборгованість за тілом кредиту саме в сумі 2078,38 грн.. А тому колегія суддів вважає, що вказаний борг доведено позивачем на суму 1377,93 коп.

В той же час, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач пропустив передбачений ст.257 ЦК України строк звернення до суду з вимогою про захист свого порушеного права та безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ст.267 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" з підстав, передбачених ч.ч.3 та 4 ст.267 ЦК України суд виходив із того, що в платіжний період з 01.10 по 30.10.2009 року відповідач здійснив останню проплату в погашення існуючого боргу на суму 300 грн. та в подальшому будь-яких проплат не здійснював, що не відповідає матеріалам справи.

Зокрема, суд не звернув увагу на те, що згідно наданого позивачем розрахунку боргу та здійснених відповідачем проплат по кредиту станом 09.10.2012 р., останні оплати по кредиту були здійснені в платіжний період з 1.02 по 26.02. 2010 року (а.с.12), а тому звернення позивача до суду з даним позовом 4 грудня 2012 року було здійснено в межах позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню саме в розмірі несплаченої боржником суми тіла кредиту, яка найшла своє підтвердження наданими розрахунками в сумі 1377,93 коп., а в решті позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку що оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Дельта Банк".

Керуючись ст.ст.303, 304, ч.1ст.307, ч.1ст.309, ч.2ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1) в користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (р/р№26252901876374, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, м.Київ. вул.Щорса,б.36-б) заборгованість за кредитним договором №003-13051-281207 від 28.12.2007 року в розмірі 1377 (тисяча триста сімдесят сім) гривень 93 копійки.

В решті позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

Федоришин А.В.