Рішення № 35812739, 05.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа №22-ц/778/5784/13Головуючий у 1-й інстанції Мєркулова Л.О. Суддя-доповідач Гончар М.С.РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Савченко О.В.

суддів Стрелець Л.Г., Гончар М.С.

при секретарі Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2013 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як правонаступник ЗАТ КБ «ПриватБанк», (надалі - Банк) звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на користь Банку заборгованість за кредитним договором № ZPVORX06060008 від 02.11.2006 року станом на 23.08.2011р. у сумі 18.651,45 грн., яка складається із: 1.281,50 грн. - заборгованості за кредитом, 6.636,94 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 103,80 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 9.264,86 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500,0 грн. - штрафу (фіксована частина), 864,36 грн. - штрафу (процентна складова).

В обґрунтування свого позову зазначав, що відповідно до укладеного кредитного договору ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1.281,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.05.2007 року. Відповідно до умов укладеного договору, який складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, позичальник зобов'язався щомісяця в період сплати сплачувати банку грошові кошти. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, тому утворилась зазначена заборгованість, яку банк й просив стягнути з відповідача на свою користь разом із понесеними судовими витратами.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2013 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7.918,44 грн. (розрахунок: 1.281,50 грн. - заборгованість за кредитом + 6.636,94 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом), в іншій частині позову відмовлено.

Також стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 79,18 грн.

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 відкрито 24.04.2013 року та 21.05.2013 року відповідно.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Банку.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило рішення суду змінити в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення комісії, неустойки та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по комісії в розмірі 103,80 грн., пені в розмірі 9.264,86 грн. та штрафів - 500,0 грн. (фіксована частина), 864,36 грн. - (процентна складова) задовольнити, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 26.06.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2013 року у цій справі змінено в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення комісії, неустойки та в цій частині ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість з комісії у розмірі 103,80 грн., пені у розмірі 9.264,86 грн. та штрафів - 500,0 грн. (фіксована частина), 864,36 грн. (процентна складова).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 54,0 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.10.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_4, який діяв в інтересах ОСОБА_3, задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 26.06.2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 27, 258 ЦПК України та враховуючи висновки в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.10.2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 29.11.2013 року надало суду апеляційної інстанції розрахунок пені за період з 30.11.2010 року по 23.08.2011 року (266 календарних днів) у сумі 2.907,13 грн. та штрафу (5% від суми боргу) у сумі 401,11 грн.

Апеляційні скарги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що задовольняючи позов Банку частково, суд першої інстанції правильно виходив із презумпції правовірності кредитного договору № ZPVORX06060008 від 02.11.2006 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3, в силу ст.204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що зазначений кредитний договір № ZPVORX06060008 від 02.11.2006 року укладений сторонами з додержанням вимог до письмової форми правочину, передбачених ст. 207 ЦК України.

Відповідач у цій справі чи окремо позову про визнання неукладеним (нікчемним) чи недійсним зазначеного кредитного договору не заявляв та на час вирішення судом першої інстанції цієї справи 27 березня 2013 року рішення суду про це були відсутні.

Також суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доказаності заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № ZPVORX06060008 від 02.11.2006 року станом на 23.08.2011р. у частині суми основного боргу у розмірі 7.918,44 грн. (розрахунок: 1.281,50 грн. - заборгованість за кредитом + 6.636,94 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом).

Що стосується стягнення Банком з відповідача комісії у розмірі 103,80 грн. та пені у розмірі 9.264, 86 грн. суд першої інстанції зазначав, що останні не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для їх стягнення і тому в частині стягнення комісії та пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відносно позовних вимог Банку щодо стягнення з відповідача штрафів в розмірі 500,0 грн. та 864,36 грн. суд першої інстанції зазначав, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було доведено відповідачу про Умови надання кредиту і на даних Умовах відсутній підпис відповідача ОСОБА_3

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись можна лише частково з огляду на наступне.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

В силу вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд першої інстанції правильно встановив, що Банк звернувся до суду з додержанням строку позовної давності щодо стягнення суми основного боргу.

Оскільки, згідно із п. 6.6 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом за вищезазначеним кредитним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 (п'ять) років, що не суперечить вимогам ст. 259 ЦК України.

При укладенні договору між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 останній надав згоду, що заява разом із запропонованими Банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Тарифами складає між ним, як позичальником, та Банком кредитний договір.

За умовами даного кредитного договору № ZPV0RX06060008 від 02 листопада 2006 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3, останній, як позичальник, отримав у Банку суму 1.281,50 грн. зі сплатою 24 % річних з кінцевим строком повернення 01 травня 2007 року.

Проте, ОСОБА_3 належним чином не виконував свої зобов'язання за зазначеним кредитним договором, тому станом на 23 серпня 2011 року має місце заборгованість в сумі 18.651,45 грн., яка складається з 1.281,50 грн. - заборгованість за кредитом, 6.636, 94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 103,80 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9.264, 86 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, у тому числі пеня за період з 30.11.2010 року по 23.08.2011 року (266 календарних днів) у сумі 2.907,13 грн. (розрахунок а.с.190), 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 864,36 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги Банку і стягуючи з відповідача заборгованість за кредитним договором у частині суми основного боргу у розмірі 7.918,44 грн., суд першої інстанції правильно виходив з того, що за умовами кредитного договору і вимог закону відповідач повинен сплатити заборгованість за кредитом в сумі 1.281,50 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6.636,94 грн., яка виникла станом на 23 серпня 2011 року.

Оскільки, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не можуть бути застосовані до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Відповідно до вимог ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ч.1 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом - 103,80 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 9.264, 86 грн. та штрафів: 500,00 грн. (фіксована частина) і 864,36 грн. (процентна складова) неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Також має місце недоведеність обставин у цій частині позовних вимог, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; деякі висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи; мають місце порушення та неправильне застосування норм матеріального права; внаслідок чого, в цій частині, суд першої інстанції неправильно вирішив спір.

Так, суд першої інстанції помилково застосував строк позовної давності до всіх позовних вимог Банку щодо стягнення комісії та пені, не прийнявши до уваги п. 6.6 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка») (Стандарт), за яким було змінено тривалість позовної давності за домовленістю сторін до 5 (п'яти) років, що не суперечить вимогам ст. 259 ЦК України.

Враховуючи заяву відповідача ОСОБА_3 та на виконання вимог ст. ст. 258 ч. 2 п. 1, 267 ч. 4 ЦК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість по комісії за користування кредитом - 103,80 грн. та пеню в межах однорічного строку позовної давності за період з 30.11.2010 року по 23.08.2011 року (266 календарних днів) у сумі 2.907,13 грн. (розрахунок а.с.190), в решті стягнення пені - відмовити.

При цьому, судом апеляційної інстанції не вбачається підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України для зменшення пені у сумі 2.907,13 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь Банку за цим рішенням.

Оскільки, розмір останньої не перевищує суму основного боргу у розмірі 7.918,44 грн. (розрахунок: 1.281,50 грн. - заборгованість за кредитом + 6.636,94 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом).

Пеня і штраф є різновидами одного виду відповідальності, але кредитним договором передбачено їх стягнення за різні види порушень, тому вони можуть бути стягнути одночасно.

Стягнення штрафів передбачено запропонованими Банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які разом із заявою від 02.11.2006 року позичальника ОСОБА_3 складають кредитний договір, на що позичальник ОСОБА_3 надав згоду у своїй зазначеній заяві при укладанні договору із ЗАТ КБ "ПриватБанк" та із якими він був ознайомлений і згодний, про що свідчить його особистий підпис на цій заяві, якій він у суді не спростовував (копія а.с.4).

Звідси, штрафи також підлягають стягненню з відповідача на користь Банку, але у частині, а саме: 500,0 грн. (фіксована частина), 401,11 грн. (процентна складова - 5% від суми боргу, розрахунок: 8022,44 грн. (розрахунок: 1.281,50 грн. + 6.636,94 грн. + 103,80 грн.) *5 %/100%), в решті стягнення суми штрафу (процентна складова) з відповідача на користь Банку слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог позивача у цій частині.

Крім того, стягненню з відповідача на користь Банку підлягають понесені останнім судові витрати при зверненні до суду першої і апеляційної інстанцій на загальну суму 172,31 грн. (розрахунок: 118,31 грн. (розрахунок: 1% від суми задоволених позовних вимог Банку (11.830,48 грн. (розрахунок: 1.281,50 грн. + 6.636,94 грн. + 103,80 грн. + 2.907,13 грн. + 500,0 грн. +401,11 грн.) + 54,0 грн. судовий збір при зверненні до апеляційної інстанції).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2013 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» щодо стягнення з ОСОБА_3 комісії, пені та штрафів скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість з комісії у розмірі 103,80 грн. (сто три гривні вісімдесят копійок), пені у розмірі 2.907,13 грн. (дві тисячі дев'ятсот сім гривень тринадцять копійок), штрафу (фіксована частина) 500 грн. (п'ятсот гривень), штрафу (процентна складова) 401,11 грн. (чотириста одна гривня одинадцять копійок).

В решті позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» щодо стягнення з ОСОБА_3 пені та штрафів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) 172,31 грн. (сто сімдесят одна гривня тридцять одна копійка) судових витрат сплачених банком при зверненні до суду першої і апеляційної інстанцій.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяСавченко О.В.Стрелець Л.Г.Гончар М.С.