Рішення № 35810522, 06.12.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №2-180/11

№2/639/3004/2013

РІШЕННЯ

Іменекм України

29 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі:головуючого судді: Іванової І.В.

за участю секретарів:Козир К.М., Железнової Ю.М., Ногіної О.В., Когут О.С.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, третя особа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, треті особи Товариство з обмеженою «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «Крєпость-Консалтинг», КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Приватна фірма «Харківське агентство нерухомості» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, за позовом ТОВ «Крєпость-Консалтинг» до ПАТ «ОТП Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи ОСОБА_5, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним валютного кредитного договору та договору іпотеки, зустрічного позову ОСОБА_7 до ПАТ «ОТП Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи ТОВ «Крєпость-Консалтинг», ОСОБА_5, про визнання недійсними договору кредиту та договору іпотеки, суд-

Встановив :

Позивач за первісним позовом ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, третя особа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») було укладено кредитний договір № ML-705/077/2007 (далі Кредитний договір), згідно умов якого Банком було надано ОСОБА_5 кредит в розмірі 42673,00 швейцарських франків (сорок дві тисячі шістсот сімдесят три швейцарських франків 00 центів), зі сплатою процентів у порядку та в розмірах, обумовлених Кредитним договором.

20 грудня 2007 року був укладений додатковий договір до кредитного договору . 21 квітня 2009 року був укладений додатковий договір №2 до кредитного договору . 22 лютого 2010 року був укладений додатковий договір №5 до кредитного договору.

30 червня 2009 року державним реєстратором Голосіївської районної у м. Київ державної адміністрації проведено реєстрацію змін до установчих документів позивача, відповідно до яких була змінена назва банку замість ЗАТ «ОТП Банк» на ПАТ «ОТП Банк».

Згідно п. 1.1 кредитного договору відповідач зобовязався своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку і строки , визначені в кредитному договорі.

Однак в порушення умов кредитного договору та норм права, відповідачка не здійснює погашення кредиту та сплати відсотків у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором.

У відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник /відповідач/ зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті відповідно кредитного договору. Крім того, відповідно до п. 4.1.3 кредитного договору прострочення виконання боргових зобовязань понад 30 календарних днів відповідач крім пені та штрафу додатково сплачує на користь позивача штраф у розмірі 0,02 % суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 50,00 грн..

У забезпечення виконання ОСОБА_5 зобовязань перед банком за кредитним договором між останньою та банком був укладений договір іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року, відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 3.1., 3.2., якого для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_5 зобовязань перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором остання передала ПАТ «ОТП Банк» в іпотеку нерухоме майно житловий будинок літ. А-1 з надвірними будівлями (сарай літ. Б, льох літ. В, вбиральня літ. Ж, навіс літ. Г, літ. Д, зливна яма літ. І, колодязь №3, огорожа №1, № 2) загальною площею 47,7 квадратних метри, житловою площею 25,3 квадратних метри, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мінеральна, буд. 30, та належить відповідачу на праві приватної власності згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 6776.

Згідно п. 6.1. договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки позивач може задовольнити всі боргові зобовязання, не сплачені відповідачем, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням відповідачем його зобовязань за договором іпотеки, а також всіх фактичних витрат понесених позивачем у звязку із реалізацією його права.

Відповідно до п. 6.2. договору іпотеки іпотекодержатель (позивач) має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин:

-несплати боржником (відповідачем) позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі;

-порушення відповідачем будь-якого із зобовязань за ст. 5 договору іпотеки;

-інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_5, свої зобовязання з повернення боргу в строк та на умовах, встановлених сторонами в кредитному договорі не виконує, в звязку з чим станом на 25.06.2010 року у ОСОБА_5 виникла заборгованість перед ПАТ «ОТП Банк», що складається з:

заборгованості за кредитом у розмірі 41 643,16 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ (7,154929 грн. за 1 швейцарський франк) становить 297 953,85 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 22 березня 2010 року по 25 червня 2010 року включно, у розмірі 2 478,86 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ (7,154929 грн. за 1 швейцарський франк) становить 17 736,07 грн.; пені за прострочення виконання зобовязань за Кредитним договором за період з 24 червня 2009 року по 25 червня 2010 року включно у розмірі 12 265,09 грн.; штрафних санкцій у розмірі 50,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № ML-705/077/2007 від 20.12.2010 р.

23.12.2011 року, у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі як позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»замість Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», посилаючись на те, що згідно з умовами договору купівлі - продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року та договору відступлення прав за договором іпотеки від 23 вересня 2011 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності з ст. ст. 512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором МL -705/077/2007 від 20 грудня 2007 року та договором іпотеки № РМL 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем, яке задоволено ухвалою суду від 23.12.2011 року.

У судовому засіданні представники позивача по первісному позову, які представляли інтереси як ТОВ «ОТП Факторинг Україна» , так і ПАТ «ОТПБанк», підтримали позовні вимоги у повному обсязі та надали пояснення відповідні вищенаведеному. Проти задоволення позовів ОСОБА_5, ТОВ «Крєпость-Консалтинг», ОСОБА_7 /ОСОБА_8О./ про визнання недійсними вищевказаних договорів , заперечували. У обґрунтування своїх заперечень позивач по первісному позову посилався на те, що при укладанні кредитного сторони керувалися положенням ст. 6 ЦК України яка надає сторонам право укласти договір , який не передбачений актами цивільного . Тобто сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості /ст.. 627 ЦК України/.

20 грудня 2007 руку між ЗАТ «ОТП Банк»/правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»/ та ОСОБА_5 був укладений договір № ML-705/077/2007, відповідно до якого остання отримала від Банку цільовий кредит в розмірі 42 673,00 швейцарських франків строком повернення до 20 грудня 2027 року , зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі для купівлі нерухомого майна за рахунок отриманих від банку грошових коштів. Відповідно до п. 11 кредитного договору ОСОБА_5 зобовязалася своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку та строки, що визначені в кредитному договорі. Від імені банку діяло ТОВ «Крєпость-Консалтинг». Повноваження ТОВ «Крєпость-Консалтинг» на укладення кредитного договору ґрунтується на підставі договору доручення від 12 вересня 2007 року та на підставі виданої відповідно до вказаного договору доручення довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу , ОСОБА_9 26 вересня 2007 року, про що зазначено у преамбулі кредитного договору. Згідно до вимог договору та вимог ст.. 1000 ЦК України ТОВ «Крєпость Консалтинг» надано банком право від імені банку укладати та підписувати з фізичними та юридичними особами , за формою, на умовах та за змістом , визначених кредитним комітетом банка ,кредитні договори. А згідно довіреності від 26 вересня 2007 року зазначено, що третя особа /ТОВ «Крєпость Консалтинг»/ має право розписуватись та ставити печатку ТОВ «Крєпость Консалтинг» за банк. Тобто правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя. Твердження відповідачки щодо недійсності кредитного договору оскільки в момент вчинення правочину банком не було додержано вимог , які встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України є безпідставними, оскільки кредитний договір відповідає загальним вимогам, які є необхідними для чинності правочину: зміст правочину не суперечить ЦК України; особи , які вчинили правочин , мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Твердження відповідача ОСОБА_5, що відсутність ліцензії НБУ на здійснення операції по залученню грошових коштів фізичних і юридичних осіб у третій особи призвели до недійсності кредитного договору є неправомірним, необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки третя особа не залучала грошові кошти позивача та не розміщувала зазначені кошти від свого імені .

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_5, первісний позов не визнала , звернулась до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою «ОТП Факторинг Україна», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, треті особи Товариство з обмеженою «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «Крєпость-Консалтинг», КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Приватна фірма «Харківське агентство нерухомості» про визнання кредитного договору № ML-705/077/2007 від 20.12.2007 року та договору іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року недійсними у звязку з тим, що зазначені договори укладені з порушенням приписів діючого законодавства, а саме Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Декрету Кабінету міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Порушення вимог діючого законодавства, на думку позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5, полягають у наступному:

Кредитний договір № ML-705/077/2007 від 20.12.2007 року та договір іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року укладені від імені ЗАТ «ОТП Банк», ТОВ «Крєпость-Консалтинг». Підпис від імені ТОВ «Крєпость-Консалтинг» виконана в.о. генерального директора Волиною /ОСОБА_7/ ОСОБА_10 та затверджено печаткою даної організації. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ «Крєпость-Консалтинг» не було повіреною особою банку, не було фінансовою установою та не мало відповідної ліцензії на надання фінансових послуг, та надання валютних кредитів.

Також позивач ОСОБА_5 зазначає, що ЗАТ «ОТП Банк» на час складання та підписання кредитного договору № ML-705/077/2007 від 20.12.2007 року не мав генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій в іноземній валюті, що всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, щодо обовязку доведення обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, нічім не підтверджується.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 вказує на те, що всупереч положень статуту ТОВ «Крєпость-Консалтинг» у кредитному договорі та договорі іпотеки в якості особи, яка від імені банку уклала кредитний договір № ML-705/077/2007 від 20.12.2007 року та договір іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року зазначений в.о. генерального директора Волина /ОСОБА_7/ ОСОБА_10, а не директор, як передбачено статутом товариства та протоколом №1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Крєпость-Консалтинг», що не відповідає дійсності оскільки згідно п. 9.10. статуту ТОВ «Крєпость-Консалтинг» в редакції діючий на час укладення спірних договорів, виконавчим органом Товариства, що здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю, є дирекція, яка складається з ОСОБА_11 директора, ОСОБА_11 директора, комерційного Директора, виконавчого Директора, головного бухгалтера. Не може бути прийнята, в якості доказу, копія наданого ОСОБА_5 протоколу № 1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Крєпость-Консалтинг» від 15.07.2005 року, оскільки даний документ не відповідає тому ж протоколу, наданому для встановлення правоздатності та дієздатності сторін, приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, на дату укладення іпотечного договору.

Однією з підстав, якою позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 обґрунтовує позовні вимоги, є відсутність в ТОВ «Крєпость-Консалтинг» Банківської ліцензії Національного Банку України та індивідуальної ліцензії НБУ на проведення фінансового посередництва, проведення кредитних операцій та підписанні кредитного договору № ML-705/077/2007 від 20.12.2007 року та договору іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року.

У судовому засіданні відповідачка по первісному позову , вона ж позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_12 проти задоволення первісного позову заперечували з підстав вказаних вище , свій позов підтримали у повному обсязі , позови ТОВ «Крєпость-Консалтинг» та ОСОБА_7 /ОСОБА_8 визнали та надали пояснення відповідні вищенаведеному.

ТОВ «Крєпость-Консалтинг» звернулося до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ОТП Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи ОСОБА_5, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним валютного кредитного договору та договору іпотеки від 20 грудня 2007 року . В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Крєпость-Консалтинг» посилається на ті ж підстави для визнання вказаних вище договорів недійсними, що ї відповідачка по первісному позову ОСОБА_5.

У судовому засіданні представник ТОВ «Крєпость-Консалтинг» свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі , проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не заперечувала та надала пояснення відповідні вищенаведеному.

ОСОБА_7 /ОСОБА_8/ Г.О. звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ОТП Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи ТОВ «Крєпость-Консалтинг», ОСОБА_5, про визнання недійсними договору кредиту та договору іпотеки від 20 грудня 2007 року . В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_7 /ОСОБА_8 / Г.О. посилається на ті ж підстави для визнання вказаних вище договорів недійсними, що ї відповідачка по первісному позову ОСОБА_5 та позивач по зустрічному позову ТОВ «Крєпость-Консалтинг» .

У судовому засіданні позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_7 /ОСОБА_8 / Г.О. свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі , проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 та ТОВ «Крєпость-Консалтинг» не заперечувала та надала пояснення відповідні вищенаведеному.

Відповідачка по зустрічним позовам приватний нотаріус міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6, позови ОСОБА_5, ТОВ «Крєпость-Консалтинг», ОСОБА_7 /ОСОБА_8 / Г.О. не визнала та пояснила, що 20 грудня 2007 року нею був посвідчений договір іпотеки № PML 705/077/2007 за реєстровим №6780. Відповідно до статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона /повірений/ зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони /довірителя/ певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя.

Відповідно до статті 244 ЦК України, представництво , яке ґрунтується на договорі , може здійснюватися за довіреністю. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належать вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Твердження ТОВ «Креєпость-Консалтинг», що довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 26 вересня 2007 року за реєстром №3586 є нікчемним правочином є безпідставним та не ґрунтується на засадах законодавства України. Згідно зі ст. 44 Закону України «Про нотаріат», при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобовязаний ознайомитися з установчими документами, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цією юридичної особи і перевірити,чи відповідає нотаріальна дія , яка вчиняється , обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. В посвідчувальному написі нотаріус зазначив , що правоздатність та дієздатність АТ «ОТП Банк» , а також повноваження його представників, нотаріусом перевірені, тобто нотаріус виконав усі вимоги щодо посвідчення довіреностей. Довіреність була зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей 26 вересня 2007 року за реєстраційним номером 22244646, що підтверджується отриманим нею витягом від 20 грудня 2007 року за №4531934. На час посвідчення договору іпотеки вона не була скасована або визнана не дійсною. Таким чином довіреність повністю відповідала діючому законодавству України. Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» , на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції. Право на видачу валютного кредиту повинно бути у Довірителя, наявність такого права у Повіреного законодавством не передбачено. Усі необхідні дозволи та ліцензії на день вчинення оспорюваних договорів ЗАТ «ОТП Банк» мав. Згідно довіреності ТОВ «Крєпость Консалтинг» мало право лише укладати та підписувати від імені ЗАТ «ОТП Банк» чітко зазначені договори , надавати власно валютні кредити або здійснювати валютні операції цією довіреністю не передбачено. Посилання на порушення ст. 238 ЦК України, також є безпідставними, оскільки при підписанні договору іпотеки ТОВ «Крєпость Консалтинг» на підставі довіреності був представником банку , гр.. ОСОБА_5 підписувала правочин особисто, ТОВ «Крєпость Консалтинг» не було її представником. Відповідно до статті 145 ЦК України Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. На підтвердження повноважень в.о. генерального директора ОСОБА_8 був наданий оригінал Протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Крєпость- Консалтинг» №3 від 18 грудня 2007 року. Цей протокол підписаний присутніми на зборах всіма засновниками, скріплений печаткою товариства. Згідно цього протоколу призначеній в.о. генерального директора ОСОБА_8 /ОСОБА_7/ Г.О. були надані всі повноваження підписання документів з правом першого підпису на період з 18 грудня 2007 року по 22 грудня 2007 року. Крім того були надані Протокол №1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Крєпость Консалтинг» від 15 липня 2007 року та «Контракт з ОСОБА_11 директором ООО «Крєпость Консалтинг» на управление предприятием» від 1 вересня 2005 року, згідно яких посада керівника товариства визначена саме як ОСОБА_11 директор . Оскільки в зустрічному позові неодноразово вказується , що посада керівника визначалась як директор, надана копія протоколу за тим же номером та тією ж датою, в якою посада зазначена як «директор», копія Статуту товариства в новій редакції від 12 лютого 2008 року та цей факт визначається як підстава недійсності Протоколу №3 від 18 грудня 2007 року, що на думку відповідача ОСОБА_6 є способом ввести суд в оману. Враховуючи наведене , на думку відповідача ОСОБА_6 , в.о. ОСОБА_8 /ОСОБА_7/ Г.О. мала усі необхідні повноваження для підписання договорів. ОСОБА_8 мала печатку товариства, якою скріплені всі договори, які оспорюються в зустрічному позові. Підтвердженням правомірності укладених договорів є також підписання 28 липня 2008 року , 8 серпня 2008 року та 24 лютого 2009 року власно банком та ОСОБА_5 трьох Додаткових договорів про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року. Також при посвідчені договору іпотеки не було порушено вимог ст. 18,19 Закону України «Про іпотеку». Усі істотні умови, передбачені ст. 18 Закону України «Про іпотеку» містяться в договорі іпотеки, Додаткові договори про внесення змін та доповнень до договору іпотеки укладені в письмовій формі та нотаріально посвідчені, як того вимагає ст. 19 Закону «Про іпотеку».

Представник третьої особи КП «ХМБТІ» належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи приватної фірми «Харківське агентство нерухомості» у судове засідання не зявився , надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю. Також надав письмові заперечення по зустрічному позову ОСОБА_5 /а.с. 220-226 том 1/ , в яких посилався на необґрунтованість позову позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_5 .

Суд, вислухав пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічні позови не обґрунтовані та не підлягають задоволенню , виходячи з наступного.

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості /ст. 627 ЦК України/.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови /пункти/, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи з редакції ч. 1 ст. 1046, 1054 ЦК України грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобовязується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти за їх користування.

Так, як встановлено судом та підтверджується документально, 20.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № ML-705/077/2007 (далі Кредитний договір), згідно умов якого Банком було надано ОСОБА_5 кредит в розмірі 42673,00 швейцарських франків (сорок дві тисячі шістсот сімдесят три швейцарських франків 00 центів) зі сплатою процентів у порядку та в розмірах, обумовлених кредитним договором.

Як вбачається з даного кредитного договору , ОСОБА_5 при його підписанні засвідчила, що діє свідомо, умови цього договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими; їй зрозуміло та вона погодилася з порядком визначення плати за кредит. Підписанням кредитного договору позичальник висловлювала свою обізнаність з діючими тарифами банку. Сторони встановлюють , що банк не зобовязаний приймати виконання боргових зобовязань у валюті іншій ніж валюта кредиту. При цьому ОСОБА_5 погодилася з вказаними застереженнями стосовно валюти платежів , визнавши, що такі обставини не є підставою для його зміни чи розірвання , а також для не виконання узятих на себе зобовязань.

20 грудня 2007 року був укладений додатковий договір до кредитного договору . 21 квітня 2009 року був укладений додатковий договір №2 до кредитного договору . 22 лютого 2010 року був укладений додатковий договір №5 до кредитного договору.

Укладенням додаткових договорів до кредитного договору № ML-705/077/2007 від 20 грудня 2007 року , ОСОБА_5 підтвердила дійсність цього кредитного договору.

30 червня 2009 року державним реєстратором Голосіївської районної у м. Київ державної адміністрації проведено реєстрацію змін до установчих документів позивача, відповідно до яких була змінена назва Банку замість ЗАТ «ОТП Банк» на ПАТ «ОТП Банк».

Згідно п. 1.1 кредитного договору відповідач зобовязався своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку і строки , визначені в кредитному договорі.

Однак в порушення умов кредитного договору та норм права, відповідачка не здійснює погашення кредиту та сплати відсотків у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором.

У відповідно ст. до п. 4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, позичальник /відповідач/ зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті відповідно кредитного договору. Крім того, відповідно до п. 4.1.3 кредитного договору прострочення виконання боргових зобовязань понад 30 календарних днів, відповідач, крім пені та штрафу додатково сплачує на користь позивача штраф у розмірі 0,02 % суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 50,00 грн..

У забезпечення виконання ОСОБА_5 зобовязань перед банком за кредитним договором між останньою та банком був укладений договір іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року, відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 3.1., 3.2. якого,для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_5 зобовязань перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором, остання передала ПАТ «ОТП Банк» в іпотеку нерухоме майно житловий будинок літ. А-1 з надвірними будівлями (сарай літ. Б, льох літ. В, вбиральня літ. Ж, навіс літ. Г, літ. Д, зливна яма літ. І, колодязь №3, огорожа №1, № 2) загальною площею 47,7 квадратних метри, житловою площею 25,3 квадратних метри, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мінеральна, буд. 30, та належить відповідачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 6776.

Згідно п. 6.1. договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки позивач по первісному позову може задовольнити всі боргові зобовязання, несплачені відповідачем, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням відповідачем його зобовязань за договором іпотеки, а також всіх фактичних витрат понесених позивачем, у звязку із реалізацією його права.

Відповідно до п. 6.2. договору іпотеки іпотекодержатель (Позивач) має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин:

-несплати Боржником (Відповідачем) Позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі;

-порушення Відповідачем будь-якого із зобовязань за ст. 5 договору іпотеки;

-інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_5 свої зобовязання з повернення боргу в строк та на умовах, встановлених сторонами в кредитному договорі не виконує, в звязку з чим станом на 25.06.2010 року у ОСОБА_5 виникла заборгованість перед ПАТ «ОТП Банк», що складається з:

заборгованості за кредитом у розмірі 41 643,16 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ (7,154929 грн. за 1 швейцарський франк) становить 297 953,85 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 22 березня 2010 року по 25 червня 2010 року включно, у розмірі 2 478,86 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ (7,154929 грн. за 1 швейцарський франк) становить 17 736,07 грн.; пені за прострочення виконання зобовязань за кредитним договором за період з 24 червня 2009 року по 25 червня 2010 року включно у розмірі 12 265,09 грн.; штрафних санкцій у розмірі 50,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № ML-705/077/2007 від 20.12.2010 р.

Суд вважає, що доводи позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_5, її представника ОСОБА_14 , позивачів за зустрічними позовами ТОВ «Крєпость Консалтинг» та ОСОБА_7 /ОСОБА_8/ Г.О. про незаконність та недійсність кредитного договору за № ML-705/077/2007 та договору іпотеки за № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року , не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не відповідають дійсності та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України .

Так, однією з підстав, якою позивачі за зустрічними позовами обґрунтовують позовні вимоги, є відсутність у ТОВ «Крєпость-Консалтинг» Банківської ліцензії Національного Банку України та індивідуальної ліцензії НБУ на проведення фінансового посередництва, проведення кредитних операцій при підписанні Кредитного договору № ML-705/077/2007 від 20.12.2007 року та договору іпотеки № PML 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року.

Це твердження позивачів по зустрічним позовам безпідставне, оскільки згідно ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Таким чином, права та обовязки з укладеними договорами виникають не в ТОВ «Крєпость-Консалтинг» (Повіреного), а у ЗАТ «ОТП Банк» (Довірителя), який є фінансової установою та має відповідну ліцензію.

Третя особа , діюча як повірений на підставі укладеного договору доручення ЕС-85/07 від 12 вересня 2007 року , не надавала банку коштів у позику, в тому числі і на умовах кредиту, не розміщувала зазначені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та не надавала інші фінансові послуги, що відповідно до діючого законодавства України потребують отримання відповідної ліцензії.

Щодо необхідності наявності, передбаченою підпунктом "в" пункту 4 статті 5 Декрету Декретом Кабінету міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, при укладенні кредитного договору № ML-705/077/2007 від 20.12.2007 року, слід зазначити, що згідно листа Національного Банку України від 07.12.2009 р. № 13-210/7871-22612, на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання/ кредитів в іноземній валюті. Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

20 грудня 2007 року між позивачем за зустрічним позовом та ОСОБА_5 , був укладений кредитний договір , за умовами якого ЗАТ «ОТП Банк» /правонаступником якого є ПАТ «ОТПБанк» зобовязався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 42 673,00 швейцарських франків для придбання нерухомого майна, а позичальник /позивач по первісному позову/ зобовязалась повернути кредитодавцю отримані кошти шляхом сплати ануїтет них платежів зі сплатою плаваючої ставки, строком до 20 грудня 2027 року.

На час укладення спірного кредитного договору позивач за первісним позовом мав видані Національним банком України генеральну банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та відповідний письмовий дозвіл на право здійснення операцій, визначених п.п 1-4 ч. 2 та ч.4 ст. 47 того ж Закону, що підтверджено документально позивачем по первісному позову.

Таким чином , позивач по первісному позову мав право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті .

26.09.2007 року на підставі п. 4.1.2. укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ТОВ «Крєпость-Консалтинг» договору доручення № ЕС-85 від 12.09.2007 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 посвідчена довіреність, у відповідності до якої ЗАТ «ОТП Банк» (Довіритель) надав ТОВ «Крєпость-Консалтинг» (Повірений) повноваження вчиняти від імені банку наступні юридичні дії з приймання від фізичних та юридичних осіб документів, перелік яких наведений у додатку №1 до цієї довіреності та передавати такі документи в банк для прийняття рішення про можливість, порядок, обсяг та умови надання кредитів позичальників та у разі отримання позитивного рішення від кредитного комітету банку та підписувати з позичальником, за формою, на умовах та за змістом визначеним кредитним комітетом банку: кредитні договори; договори іпотеки; договори страхування.

Позивачі за зустрічними позовами, зазначають, що вищевказана довіреність є нікчемним правочином, з підстав відсутності в осіб, що підписали її від імені ЗАТ «ОТП Банк», необхідних повноважень; невідповідність наданих Повіреному повноважень щодо отримання від Позичальників документів необхідних для прийняття рішення про видачу кредитних коштів, Законодавству України; скасування 10.11.2008 року вищезазначеної довіреності Довірителем; відсутність у штатному розкладі ТОВ «Крєпость-Консалтинг» посади ОСОБА_11 директора та відсутність у ТОВ «Крєпость-Консалтинг» повноважень та ліцензії на надання фінансових послуг.

В порушення вимог ст. 60 ЦПК України, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 не надала доказів на підтвердження факту відсутності у представників банку повноважень на видачу довіреності. Щодо порушення чинного законодавства при реалізації повноважень передбачених довіреністю від 26.09.2007 року слід зазначити, що інформацію та документи, які її містять, Повірений повинен приймати безпосередньо від осіб, яких вона стосується, що відповідно до ст. ст. 11, 20,21 Закону України «Про інформацію», не є порушенням.

Оскільки довіреність від ЗАТ «ОТП Банк» видана юридичній особі - ТОВ «Крєпость-Консалтинг», то факт наявності або відсутності в установчих та внутрішніх документах юридичної особи певної посади, не є підставою для визнання довіреності нікчемним правочином.

Щодо відсутності в ТОВ «Крєпость-Консалтинг» повноважень та ліцензії на надання фінансових послуг, то відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Крім того, відповідно до довіреності від 26.09.2007 року ТОВ «Крєпость-Консалтинг» мало право тільки укладати та підписувати від імені ЗАТ «ОТП Банк» чітко зазначені договори, надавати кредитні кошти, обслуговувати кредит та здійснювати інші операції цією довіреністю не передбачено.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 , надала копію Висновку експертного почеркознавчого дослідження № 5844 складеного 17.06.2011 року Харківським науково-дослідним інститутом ім. Засл. проф. ОСОБА_15, який встановлює, що підпис на договорі про проведення оцінки майна № 840 від 04.12.2007 року, укладеному між ОСОБА_5 та ПФ «Харківське Агентство Нерухомості», акті прийому-передачі виконаних робіт за договором на проведення оцінки майна № 840 від 04.12.2007 року та звіті про незалежну оцінку майна індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями розташованих за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Мінеральна, 30 від 04.12.2007 року, не належить особі, яка його підписала, що в свою чергу призводить до недійсності умов договору щодо вартості предмета іпотеки.

Суд не може погодитися з даними доводами, оскільки згідно п. 4.4. Договорі Іпотеки № PML 705/077/2007 від 20.12.2007 року, вартість предмета іпотеки визначається за згодою сторін, а не на підставі Звіту про оцінку майна. Таким чином порушення, які були допущені у звіті про незалежну оцінку майна індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями, розташованих за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Мінеральна, 30 від 04.12.2007 року, не стосуються предмету спору. Крім того ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» не визначає вартість предмета іпотеки істотною умовою договору, а лише допускає визначення даної умови в якості істотної за згодою сторін.

Позивачі за зустрічними позовами ТОВ «Крєпость Калсантинг» та ОСОБА_7 /ОСОБА_8/ Г.О. , в якості підстави для визнання договору іпотеки недійсним, також зазначають використання Звіту про оцінку предмета іпотеки від 04.12.2007 року виконаного Приватною Фірмою «Харківське Агентство Нерухомості» на підставі договору № 840 про проведення оцінки майна, для визначення вартості предмету іпотеки у договорі іпотеки № PML 705/077/2007 від 20.12.2007 року. Суд не може погодитися з цією позицією , з вказаних вище підстав.

Посилання позивачів за зустрічними позовами, на відсутність у представників ТОВ «Крєпость-Консалтинг» повноважень на підписання спірних договорів у звязку із скасуванням ЗАТ «ОТП Банк» 10.11.2008 року довіреності не відповідають діючому законодавству, а саме приписам ч. 3 ст.249 ЦК України, яка встановлює чинність прав та обовязків третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником навіть до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності.

Відповідно до ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку , що позивач по первісному позову надав суду належні та допустимі докази , у розумінні ст. ст. 58,59 ЦПК України, для підтвердження своїх позовних вимог .

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_7 /ОСОБА_8/ О.Г. та ТОВ «Крєпость Консалдинг» , то на думку суду, такі не доведені , обставини на які посилаються останні , є лише припущеннями, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Так, не можуть бути прийняті до уваги пояснення позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_7 /ОСОБА_8 / Г.О. стосовно того, що вони підписали кредитний договір від 20 грудня 2007 року , не читаючи. Як встановлено судом, що не заперечували ОСОБА_5 та ОСОБА_7 /ОСОБА_8 /Г.О. , вони є особами , які мають освіту , ніхто з робітників банку не перешкоджав їм у ознайомлені зі змістом кредитного договору. Ніхто не заважав ОСОБА_5 та ОСОБА_7 /ОСОБА_8 відмовитися від підписання кредитного договору від 20 грудня 2007 року, якщо вони бачили,що на його підписання не достатньо часу та робітниками банку всі документи готуються поспішно. Вищевказані зустрічні позови були подані ОСОБА_5 у 2011 році, ОСОБА_7 /ОСОБА_8/ Г.О. та «Крєпость Кансалтинг» у 2013 році, тільки після того як було предявлено позов ПАТ «ОТП Банк» про стягнення заборгованості по кредиту з ОСОБА_5 та звернення стягнення на предмет іпотеки. Виникають питання , а чому до цього часу у позивачів за зустрічним позовом, не виникали сумніви в дійсності підписаних договорів.

30 листопада 2011 року позивач по первісному позову надав заяву про застосування строків позовної давності щодо зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки від 20 грудня 2007 року , наданого 31 жовтня 2011 року .

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу ,яка його порушила.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

ОСОБА_5 посилається на те, що позивачем по первісному позову були допущені порушення перед укладенням кредитного договору та договору іпотеки, тому на думку суду перебіг строку позовної давності почався не пізніше дати підписання кредитного договору , а саме 20 грудня 2007 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Але , оскільки суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та необхідність відмови у їх задоволені , підстав для відмови у задоволенні позову на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України , немає.

Що стосується позовних вимог позивача по первісному позову в частини зобовязання видати КП «ХМБТІ» за його письмовою заявою витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для укладення договору купівлі- продажу житлового будинку літер А-1 з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Харкові вул.. Мініральна, 30, то такі не підлягають , оскільки КП «ХМБТІ» залучено позивачем ПАТ «ОТП Банк» в якості третьої особи. Третю особу суд не може зобовязати вчинити вищевказані дії. Крім того з 1 січня 2013 року до повноважень КП «ХМБТІ» не входить обовязок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України , з відповідачки ОСОБА_5 підлягає стягненню судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом , у звязку зі зверненням до суду з вищевказаним позовом.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3,4, 8,10,15,60,88, 209,212-215,218,294 ЦПК України, ст. ст.203,207, 210,215, 626,628,1000,1003,1046,1054 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про іпотеку» суд -

Вирішив:

Позов «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №МL- 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року у розмірі 328 005 грн. 01 коп..

Звернути стягнення шляхом визнання за «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі покупцеві предмету іпотеки за іпотечним кредитом № РМЕ-705/077/2007 від 20 грудня 2007 року , посвідченим приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованим у реєстрі №6780, а саме: житловий будинок літер «А-1» з надвірними будівлями / сарай літер «Б», льох літер «В», вбиральня літер «Ж», навіс літер «Г», літер «Д», зливна яма літер «І», колодязь №3, огорожа №1,2/, загальною площею 47,7 кв. м., житловою площею 25, 3 кв. м., що знаходяться за адресою м. Харків вул.. Мінеральна буд. 30 за ціною, визначеною на підставі оцінки майна субєктом діяльності на момент укладення договору купівлі-продажу, з наданням повноважень продавця /а тому числі : отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість , здійснення будь- яких платежів за продавця, отримувати будь-яки документи, довідки з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно у нотаріуса, тощо для задоволення вимог «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_16 за кредитним договором №МL- 705/077/2007 від 20 грудня 2007 року у розмірі 328 005,01 грн., а також усіх витрат , повязаних зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки.

З метою збереження предмету іпотеки до її реалізації, передати предмет іпотеки: житловий будинок літер «А-1» з надвірними будівлями / сарай літер «Б», льох літер «В», вбиральня літер «Ж», навіс літер «Г», літер «Д», зливна яма літер «І», колодязь №3, огорожа №1,2/ загальною площею 47,7 кв. м., житловою площею 25, 3 кв. м., що знаходяться за адресою м. Харків вул.. Мінеральна буд. 30 в управління «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків , а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Зобовязати ОСОБА_5 передати «ОТП Факторинг Україна» по акту прийому передачі оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки з метою оформлення договору купівлі-продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 1700 грн. та суму сплачених витрат за інформаційно- технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн..

У задоволені позовних вимоги «ОТП Факторинг Україна» про зобовязання КП «ХМБТІ» видати за його письмовою заявою витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно для укладення договору купівлі-продажу житлового будинку літер «А-1» з надвірними будівлями / сарай літер «Б», льох літер «В», вбиральня літер «Ж», навіс літер «Г», літер «Д», зливна яма літер «І», колодязь №3, огорожа №1,2/ загальною площею 47,7 кв. м., житловою площею 25, 3 кв. м., що знаходяться за адресою м. Харків вул.. Мінеральна буд. 30 відмовити.

У задоволені позову ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі.

У задоволені позову ТОВ «Крєпость Консалтинг» - відмовити у повному обсязі.

У задоволені позову ОСОБА_7 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова