Постанова № 35809768, 18.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 листопада 2013 року Справа № 814/4419/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетлер» (вул. Чигрина, 3, м. Миколаїв, 54008)

про: стягнення податкового боргу в сумі 20 349,65 грн.

в с т а н о в и в:

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетлер» (надалі - відповідач) податкового боргу в сумі 20 349,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податкову заборгованість зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, який на теперішній час залишається непогашеним.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі його представника (арк. спр. 24)

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 23.10.2013 року, направлена на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулась (арк. спр. 19 - 22).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік в органах податкової служби як платник податків (арк. спр. 14).

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового Кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Борг відповідача на момент звернення до суду становить 20 349,65 грн. та складається з:

1. Податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 222,65 грн., що виник на підставі самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від № 9043986780 від 20.07.2013 року, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетлер» самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання за червень 2013 року у сумі 223,00 грн. (арк. спр. 6 - 7). З урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 0,35 грн., залишок заборгованості складає 222,65 грн.

2. Податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 20 127,00 , що виник на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства № 9087420796 від 09.02.2013 року, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетлер» самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання за липень - вересень 2013 року у сумі 20 208,00 грн. (арк. спр. 8 - 11). З урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 81,00 грн., залишок заборгованості складає 20 127,00 грн.

Відповідач суму заборгованості у визначений законом термін не сплатив, у визначеному законом порядку податкові повідомлення-рішення не оскаржив.

Отже, станом на час розгляду справи, загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетлер» становить 20 349,65 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком податкової заборгованості (арк. спр. 3).

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації. Сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податкыі відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, оскарженю не підлягає.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ч. 4 ст. 94, ст.ст. 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетлер» (код ЄДРПОУ 33368291) податковий борг у розмірі 20 349,65 грн. (двадцять тисяч триста сорок дев'ять гривень 65 коп.) на користь держбюджету, а саме Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих