Рішення № 35808132, 15.11.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/5888/13-ц

Провадження № 2/270/2303/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин, неможливістю збереження сім'ї, та не бажанням відповідача брати участі у матеріальному утриманні дочки, чим порушує її права на достатній рівень життя.

Позивач ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, через канцелярію суду подала письмову заяву від 15.11.2013 року, в якій підтримала заявлені вимоги та просила розглядати справу за її відсутності. /а.с.27/

У позовній заяві зазначено, що з 16 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1 перебуває з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,яка мешкає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач не може самостійно забезпечити дитині належний рівень життя, відповідач не надає достатньої матеріальної чи іншої допомоги. Домовленості з ним про спосіб виконання його батьківського обов'язку по забезпеченню дитини не досягнуто. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, у зв'язку з чим між ними постійно виникали суперечки та сварки на побутовому ґрунті, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. За цих підстав вони у вересні 2013 року припинили шлюбні відносини, мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання позивач дійшов висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе. Вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них, тому заперечує проти надання строку для примирення.

Посилаючись на наведені обставини, позивач ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 та стягнути з нього аліменти на тримання неповнолітньої дитини. Після розлучення просила залишити їй прізвище «ОСОБА_1».

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про день та час судового розгляду справи, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, через канцелярію суду подав письмову заяву від 15.11.2013 року, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі ? частини його доходів, визнав у повному обсязі та просив розглядати справу у його відсутності. /а.с.25,26/

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 16 грудня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку, актовий запис № 668. /а.с.5/

Подружжя має дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка за згодою батька проживає разом з матір'ю. /а.с.6, 7/

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Згідно до положень статті 3 СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з вересня 2013 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Спору щодо місця проживання дитини або розподілу сумісно нажитого майна подружжя не має.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Обов'язок батьків по втримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 Сімейного кодексу України).

З наданих документів убачається, що відповідач ОСОБА_2 працює обліковцем у ТОВ «КЕНДІТРЕЙД» в місті Донецьку, щомісяця отримує заробітну плату у середньому розмірі 4650 грн., інших утриманців не має, аліменти нікому не сплачує.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримання малолітньої дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

Згідно з приписом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з її утримання, чим порушує право дитини на достатній рівень життя.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідача і визначає аліменти на утримання дитини у відсотковому співвідношенні - у розмірі однієї четвертої частини від заробітку (доходу) її батька - ОСОБА_2

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, невиконання відповідачем у відношенні своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з її утримання, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та збереження їх сім*ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, невиконання відповідачем батьківських обов'язків порушує право дитини на достатній рівень життя, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та положень статті 88 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при звернені до суду з позовом про стягнення аліментів, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 174, 212, 213,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 16 грудня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку, актовий запис № 668, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця міста Донецька, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: 83000, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти у розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісяця починаючи з 09 жовтня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в сумі 229,40 грн., що підлягає сплаті на поточний рахунок 31216206700068, одержувач платежу - УДКУ у м. Макіївці Центрально-Міський район, код бюджетної класифікації 22030001, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686736, Банк - ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева