Рішення № 35800591, 03.12.2013, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3784/13-ц

Провадження № 2/553/1406/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.12.2013м. м. ПолтаваЛенінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Бобильовій А.П., Вишар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому вказує, що з 2000 року по 2010 рік вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку. Після розірвання шлюбу відповідач проживає окремо. Донька проживає разом з нею, навчається на 2-му курсі Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" на факультеті фінанси та облік, на денній формі навчання на контрактній основі. Оскільки навчання є основним заняттям доньки, будь-яких інших доходів вона не має та потребує матеріальної допомоги батька, який є приватним підприємцем, працює в службі таксі, просить стягнути з відповідача аліменти щомісячно в розмірі 750 гривень на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період навчання до досягнення нею 23-х років.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти сплати аліментів на утримання доньки на період її навчання, проте в даний час не працює, не отримує доходу, а відтак не має фінансової можливості сплачувати аліменти.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2000 року по 2010 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали за рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 18.10.2010 року.

Сторони по справі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження НОМЕР_2 від 28.01.1997 року, виданим відділом РАГС Ленінського райвиконкому м. Полтави, які в даний час досягли повноліття.

Після розірвання шлюбу сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, донька ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю.

Згідно довідки Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" № 05-32/744 від 11.09.2013 року ОСОБА_3 є студенткою 2-го курсу напрямку підготовки 6.030503 "Міжнародна економіка" освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр факультету фінансів і обліку денної форми навчання, та навчається на контрактній основі, термін закінчення навчання 30.06.2016 року.

ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, не має можливості працевлаштуватись та не має самостійного заробітку, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька.

Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання доньки добровільно не надає.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Заперечуючи проти стягнення з нього аліментів, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що незважаючи на те, що являється приватним підприємцем, протягом 2012-2013 років фактично доходу не отримує, не має можливості працювати за станом здоров'я, відтак не може надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, просив відстрочити сплату аліментів до його працевлаштування.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду декларацію про майновий стан і доходи за І квартал 2012 року та довідку ДПІ у м. Полтаві від 14.11.2013 року, згідно яких доходу від підприємницької діяльності в 2012 році не мав.

Разом з тим, суд вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 враховує той факт, що відповідач ОСОБА_2 на час розгляду є приватним підприємцем, й у встановленому законодавством порядку підприємницьку діяльність не припинив.

Відповідач не надав суду жодних доказів того, що хворіє та за станом здоров'я не має можливості працювати.

Крім того, з ОСОБА_2 рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 12.05.2011 року були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею повноліття щомісячно в сумі 500 грн. й він регулярно сплачував їх у вказаному розмірі протягом 2012 року та до серпня 2013 року, що сторони підтвердили в судовому засіданні.

У зв'язку з викладеним, на думку суду, доводи відповідача ОСОБА_2 про відсутність у нього фінансової можливості сплачувати аліменти на утримання доньки є непереконливими, спрямованими на ухилення від виконання свого батьківського обов'язку з утримання дитини, яка продовжує навчання.

Крім того, відповідно до даних Витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 42570467 від 19.11.2013 року, ОСОБА_2 має у власності легковий автомобіль ВАЗ-2104, номер державної реєстрації НОМЕР_3, та, як встановлено в судовому засіданні з пояснень учасників процесу, раніше використовував цей транспортний засіб для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг перевезення пасажирів. При цьому, жодних даних на підтвердження того, що в даний час вказаний транспортний засіб вибув з володіння відповідача та не може бути використаний (і не використовується) ним у вищезазначених цілях, судом не здобуто, відповідні доводи відповідача жодними доказами не підтверджуються, а відчужити автомобіль він не має можливості, зважаючи на наявність обтяження вказаного рухомого майна, яке не знято та не скасоване.

Враховуючи вищевикладене, те, що повнолітня ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням не має можливості працевлаштуватись, а відтак та не має самостійного заробітку, відповідач не довів в судовому засідання того факту, що не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки в період її навчання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку, починаючи з 17.09.2013 року.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2, з урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути аліменти в сумі 500 грн. щомісяця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, приватного підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, аліменти щомісячно в розмірі 500 грн. 00 коп. на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку, починаючи з 17 вересня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна