Вирок № 35800137, 05.12.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 1019/2876/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Колодко Л.В.

при секретарі Тітровій І.В.

з участю прокурора Кравченка В.В.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Морозівка Баришівського району Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

- за ч.2 ст. 152, ч.1 ст. 153 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 29 липня 2012 року, близько 04 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області по вул. Т. Шевченка, помітив жінку ОСОБА_1, яка йшла по вказаній вулиці. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на задоволення статевої пристрасті неприродним способом та зґвалтування вказаної жінки. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_1, підбіг до неї із-за спини, з метою попередження опору потерпілої, застосовуючи фізичну силу, що виразилась в хапанні за одяг та здавлюванні лівого плеча, затягнув останню в кущі на узбіччі дороги, де, долаючи опір ОСОБА_1, продовжуючи застосування фізичного насильства, що проявилося у тяганині за волосся, здавлюванні лівого та правого плеча, закриванні рота, носа, наніс удар кулаком в область лівого ока потерпілої та продовжуючи погрожувати застосуванням насильства, що виразилось у висловлюваннях і погрозах вбивством, задовольнив свою статеву пристрасть, шляхом орогенітального контакту із ОСОБА_1

Після задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом ОСОБА_3 продовжив реалізацію свого злочинного умислу, направленого на задоволення статевої пристрасті. З цією метою, ОСОБА_3 не закінчивши фізіологічно насильницький орогенітальний акт, всупереч волі потерпілої, продовжуючи застосовувати фізичне насильство, яке виразилось в хапанні за волосся та праве плече, умисно штовхнув ОСОБА_1 у рівчак, внаслідок чого вона впала. ОСОБА_3, продовжуючи застосування насильства, сів на груди ОСОБА_1 та продовжуючи долати опір потерпілої, почав долонями рук тримати її за шию та рота. Після цього, продовжуючи погрожувати застосуванням насильства, тримаючи однією рукою руки потерпілої, іншою зняв з ОСОБА_1 плаття і труси, та заставив її зняти, під погрозою застосуванням насильства, бюстгальтер. Подолавши опір потерпілої, яка зважаючи на час доби та безлюдне місце, сприйняла погрози застосування насильства як реальні, ОСОБА_3, поклавши її на спину, вступив з ОСОБА_1 у насильницький статевий акт природнім способом, зґвалтувавши її. У подальшому, прагнучи задовольнити свою статеву пристрасть та фізіологічно закінчити статевий акт, ОСОБА_3 продовжив свої злочинні дії, у ході яких, долаючи опір потерпілої, застосовуючи фізичне насильство, яке виразилося в умисному нанесенні удару в область нижньої щелепи та умисного удару в область верхньої губи ОСОБА_1 та, продовжуючи погрожувати застосуванням фізичного насильства, всупереч волі потерпілої, перевернув її обличчям до низу, після чого вступив з ОСОБА_1 в ректальний статевий акт. Почувши крик потерпілої внаслідок завданого їй фізичного болю, ОСОБА_3, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, тим самим продовжуючи долати опір потерпілої, морально її пригнічуючи, проти її волі, вступив з останньою в насильницький статевий акт природнім способом.

Згідно висновку експерта №302 від 30.08.2012 року на тілі ОСОБА_1 малися наступні пошкодження: по два крововиливи на внутрішній поверхні правого і лівого плеча, крововилив під лівим оком, крововилив на нижній щелепі ліворуч, крововилив та два садна на спинці носа, садно та крововилив на верхній губі ліворуч, крововилив на зовнішній поверхні лівого плеча, смугасті внутрішньо шкіряні крововиливи на задній поверхні правого плечового суглоба, крововилив в області правої лопатки, крововилив на нижнє-зовнішньому квадранті правої молочної залози, крововилив та садно на поясниці праворуч, гіперемія на передвір'я піхви по нижній поверхні, два крововиливи в області анального отвору по бокових поверхнях та розрив шкіри анального отвору по задній поверхні. Крововиливи на обличчі характерні для дії тупих предметів і могли виникнути від 3 ударів кулаком руки сторонньої особи. Крововилив на правій молочній залозі міг виникнути від дії пальців сторонньої особи. Крововиливи на стегнах і поясниці могли виникнути від ударів руками чи ногами сторонньої особи, а садна на правому тазостегновому суглобі з переходом на сідницю від тертя об грунт. Гіперемія передвір'я піхви могла виникнути при скоєнні статевого акту від дії напруженого статевого прутня. Крововиливи та розрив шкіри в області анального отвору також виникли при введенні напруженого статевого прутня в анальний отвір. Потерпілій ОСОБА_1 було нанесено по 2-а удари на внутрішню поверхню лівого і правого плеча, один удар в область лівого ока, один удар в область нижньої щелепи ліворуч, один удар в область носа, один удар в область верхньої губи ліворуч, один удар в область зовнішньої поверхні лівого плеча, один удар в задню поверхню правого плечового суглобу, один удар в область правої лопатки, один удар в область поясниці праворуч, один удар в область правої молочної залози. В момент спричинення пошкоджень нападник знаходився від потерпілої на відстані в межах довжини його рук. Всі крововиливи, а також садна відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, а розрив шкіри анального отвору відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. По давності пошкодження можуть відповідати строку вказаному потерпілою.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що 29.07.2012 року, о 04 годині 15 хвилин, за залізничним переїздом приблизно 500 м, ідучи на роботу, в напрямку до залізничного переїзду, її наздогнав невідомий чоловік, який мав вигляд повної тілобудови, волосся темного кольору, без верхнього одягу, лише в штанах темного кольору, схожі на спортивні, на взуття вона не звернула увагу. Цього чоловіка вона бачила за кермом мотоцикла темного кольору за 30-40 м до залізничного переїзду, який намагався завести мотоцикл. Наздогнавши її, він закрив рукою їй ніс та рот з погрозою задушити та затягнув на узбіччя. Вона відчула від нього запах алкоголю. Він поставив її на коліна і однією рукою тримаючи її за волосся і примусив здійснити оральний секс. Вона плакала, говорила, що у неї астма, але він продовжував словесно погрожувати і ображати її. Після цих знущань вона встала з колін та побігла. ОСОБА_3 наздогнав її, штовхнув в канаву, внаслідок чого вона покотилася. З озвірінням він сів їй на груди, закрив рот рукою, стягнув плаття, труси, а її зобов'язав зняти бюстгальтер, погрожуючи при цьому. Далі наказав повернутись на живіт, з метою вступити з нею в статевий акт. На її відмову він вдарив її кулаком по щелепі та верхній губі, силоміць перевернув на живіт і зґвалтував неприроднім способом. Вона плакала, говорила, що їй боляче, що навіщо вона йому і просила відпустити її, але він з погрозою здійснив з нею статевий акт природним способом. Вона не пам'ятає, скільки часу це продовжувалось. Коли ОСОБА_3 відпустив її, вона зібрала свої речі в пакет і пішла додому іншою дорогою, під дворами. Вдома вона прийняла ванну. Її чоловік повідомив працівників міліції про злочин. В цей же день ОСОБА_3 був затриманий, вона в міліції його відразу впізнала. На ньому були широкі спортивні штани та футболка темного кольору. Їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Показання потерпілої ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і під час судового засідання були послідовними, стабільними, логічними і вони не викликають сумніву у суду в їх достовірності, не суперечать іншим матеріалам справи і перебувають у їх взаємозвзку.

З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що вона, працюючи черговою на Дарницькій залізничній станції, в нічну зміну, близько 04 години, в липні 2012 року, через вікно бачила чоловіка, який на мотоциклі чи на мопеді переїжджав залізнично-дорожній переїзд в селі Переяславське на 77 км і скинув газ, інерційно перекотив мотоцикл за шлагбаум, який заглох. Вона на транспортний засіб звернула увагу, бо спостерігала, щоб той переїхав колію.

Показання свідка ОСОБА_6 свідчать про те, що його дружина ОСОБА_1 29.07.2012 року, 04 годині 15 хвилин, вийшла з дому на роботу. О 05 годині вона повернулася заплакана, подряпана, у неї на платті, ногах була кров, без нижньої білизни, губа у неї була розбита і повідомила, що її зґвалтував чоловік повної статури, чорний, патлатий. Він відразу шукав цю особу за описаними рисами його вигляду. В той день їх запросили в міліцію для впізнання, дружина відразу впізнала ґвалтівника прізвище якого, як пізніше стало відомо, ОСОБА_3 Крім останнього, в кабінеті в приміщенні міліції було ще десь сім осіб. Речі дружини були вилучені працівниками міліції в будинку, де вони проживають, і запаковані в кульок. Дружина лікувалась тривалий час. Ці події вплинули на їх інтимні стосунки.

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що він 30.07.2012 року, був понятим при відтворенні обстановки події з участю ОСОБА_3, куди його разом з ОСОБА_8 запросили працівники міліції. Коли вони їхали до місця скоєння злочину, напрямок показував ОСОБА_3 Він бачив і чув як ОСОБА_3 показував місце злочину і як він зґвалтував ОСОБА_1 Всі його дії на відтворенні обстановки та обставин події були добровільними, ніхто на нього тиску не чинив. ОСОБА_3 підписував протокол після проведення слідчої дії також добровільно і заперечень ніяких не було. Детальні показання ОСОБА_3, той надавав на відтворенні обстановки та обставин події, він не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу, а тому свої показання в цій частині, надані ним (свідком) на досудовому слідстві, а також в судовому засіданні в складі іншого суду, підтверджує.

В цей день, після обіду, він також був понятим під час слідчої дії при відтворенні обстановки та обставин події з потерпілою ОСОБА_1, після відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 ОСОБА_1 показувала те саме місце події, що і ОСОБА_3

Показання свідка ОСОБА_9 свідчать про те, що на його прохання, ОСОБА_3 відвіз ОСОБА_10 і його з села Яблуневе, де вони відпочивали в барі «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 23 години 28.07.2012 року і приблизно до 03 години 29.07.2012 року в село Переяславське. Спочатку він відвіз його з ОСОБА_10, а пізніше ОСОБА_11, яка разом з ОСОБА_10, перебували в гостях у бабусі останньої і яка також відпочивала з ними в барі. Свідок показав, що від залізничного переїзду з села Переяславське до села Яблуневе їхати мотоциклом 5-6 хвилин. ОСОБА_3 в барі виживав алкогольні напої і був на підпитку.

З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_3 привіз її та ОСОБА_9 з села Яблуневе до залізничного переїзду села Переяславське близько 04 години. Від переїзду до місця проживання її бабусі йти 5-7 хвилин. ОСОБА_11 ОСОБА_3 привіз десь через 10-15 хвилин, тому що остання як тільки прибула в село Переяславське повідомила її в телефонному режимі, що буде ночувати в ОСОБА_12, яка проживає в АДРЕСА_3.

Показання свідка ОСОБА_13 свідчать про те, що за декілька днів перед його весіллям, яке відбулось 04.08.2012 року, він з ОСОБА_3 відремонтували автомобіль, що належить йому (ОСОБА_13) і ввечері поїхали в бар «ІНФОРМАЦІЯ_2» в АДРЕСА_6. Вночі, в барі, ОСОБА_3 якась дівчина попросила відвезти її, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в село Переяславське. Він поїхав додому, не чекаючи ОСОБА_3, але в будинку залишив двері відкритими, так як домовились з ОСОБА_3, що останній заночує у нього, в селі Яблуневе. Близько 06 години, ОСОБА_3 зайшов в будинок і ліг спати. Він, прокинувшись, побачив, що мотоцикла ОСОБА_3 в дворі не було. На його запитання, останній повідомив, що мотоцикл зламався і він залишив мотоцикл в кущах, неподалік залізничного переїзду. Вдвох з ОСОБА_3 поїхали забрали мотоцикл марки «МТ» червоного кольору, відремонтували за 30 хвилин і ОСОБА_3 поїхав до бабусі в АДРЕСА_4. Незадовго, до нього приїхали працівники міліції і наказали надати його одяг: футболку і джинси та розпитували чи він не їздив на станцію Переяславська. На його запитання пояснити, що сталось, працівники міліції повідомили про зґвалтування дівчини чи жінки. Вони ж поїхали в село Хмельовик, де знаходився ОСОБА_3, звідки забрали його в міліцію.

З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що його, в першій половині дня, 30.07.2012 року, коли він знаходився разом з ОСОБА_14 в центрі села Переяславське, дільничий інспектор, запросив бути понятим на місці відтворення обстановки та обставин події. Вони їхали до місця події в напрямку, куди вказував ОСОБА_3 На місці події ОСОБА_3 розповідав про скоєння ним зґвалтування ОСОБА_1 Деталі показань ОСОБА_3 він не пам'ятає, так як пройшов тривалий час, але покази дані ним (свідком) на досудовому слідстві і в судовому засіданні в іншому складі суду, він підтверджує. Він не чув, щоб на ОСОБА_3 до слідчої дії і під час слідчої дії хтось впливав словесно чи фізично. Його ніхто не примушував показувати і розповідати як він скоїв зґвалтування. ОСОБА_3 добровільно розповів і показав як все було і підписав протокол. В цей день, після обіду, він був понятим при відтворенні обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_1

Показання свідка ОСОБА_15 свідчать про те, що він проживає в АДРЕСА_6 і у нього на праві власності є автомобіль «ВАЗ-2101» жовтого кольору, номерний знак НОМЕР_1. Літом, вранці, він їздить на рибалку. 29.07.2012 року він по дорозі не бачив нікого і не підвозив будь-кого.

З показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що він проживає в АДРЕСА_6 і один раз в тиждень, рано вранці, свою дружину привозить до електрички станція Переяславська для поїздки її в м. Київ, з метою реалізації молочних продуктів. Він автомобілем в інші дні не їздить, працює щоденно з 08 до 21 години і ОСОБА_3 ніколи не підвозив.

Показання свідка ОСОБА_17, дані нею на досудовому слідстві, свідчать про те, що 27.07.2012 року вона приїхала в гості до бабусі своєї подруги ОСОБА_10, яка проживає в АДРЕСА_3. 28.07.2012 року близько 23 год. 30 хв. вона разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 поїхали відпочивати до кафе-бару ПП «ОСОБА_26», яке знаходиться в с. Яблуневе Баришівського району Київської області. Близько 04 год. 29.07.2012 року ОСОБА_10 попросила свого знайомого ОСОБА_3 відвезти їх до с. Переяславське. На прохання ОСОБА_10 ОСОБА_3 погодився та сказав, що він спочатку відвезе ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а потім вернеться за ОСОБА_17 Коли ОСОБА_3 відвіз ОСОБА_10 та ОСОБА_9 він повернувся за ОСОБА_17 та своїм мотоциклом (марку мотоцикла ОСОБА_17 не знає) відвіз її до подвір'я бабусі ОСОБА_10, після чого остання пішла відпочивати, а ОСОБА_3 поїхав у невідомому їй напрямку. ОСОБА_17 доповнила, що ОСОБА_3 в той час перебував у нетверезому стані. Одягнений він був у футболку темного кольору та штани темного кольору (а.с.82; Т.1).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 152, ч.1 ст. 153 КК України не визнав та показав, що він, 28.07.2012 року приїхав до брата ОСОБА_13 в село Яблуневе допомогти відремонтувати автомобіль. Ввечері, цього ж дня вони вдвох поїхали до бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване в селі Яблуневе. Там він зустрів ОСОБА_10, яка попросила відвезти її, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 до станції Переяславської. Першими відвіз він ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до залізничного переїзду села Переяславське, а потім ОСОБА_11 привіз в АДРЕСА_3 де проживає ОСОБА_10. Повертаючись в АДРЕСА_6 з села Переяславське, через залізничний переїзд, у нього зламався мотоцикл і тому він котив мотоцикл до села. По дорозі, зустрів двох хлопців, які на його прохання надали телефон і він повідомляв матері про поломку мотоцикла та просив, що та зателефонувала ОСОБА_13 Відійшовши на 15 м від хлопців, останні наздогнали його, тому що йому телефонувала мати, яка повідомила, що не може додзвонитись до ОСОБА_13 Він залишив мотоцикл за 100-150 м до повороту села Яблуневе. По дорозі зупинив «Жигулі» жовтого кольору, яким приїхав в село. Прийшов в будинок брата ОСОБА_13, де спав. А прокинувшись, він разом з братом забрали мотоцикл, з місця, де залишив, відремонтували, і він поїхав в АДРЕСА_4 до тітки ОСОБА_18 допомагати прикрашати зал до весілля. Потім він ходив до бабусі, яка проживає в цьому ж селі, де йому брат ОСОБА_13 повідомив про його розшук міліцією. Два працівники міліції, які прибули, повідомили йому про скоєння ним зґвалтування. В приміщенні міліції йому працівники міліції пропонували написати явку з повинною, а коли він відмовився, то один з працівників міліції вдарив його в область нирок. Інший сказав стояти на корточках. В подальшому один з них вдарив його книжкою по голові, потім - в область сонячного сплетіння. Інший працівник міліції високого зросту, кремезний пригрозив, що відріже йому руки. Далі один з працівників міліції диктував йому, що писати. В подальшому в приміщення кабінету зайшла потерпіла і сказала працівнику міліції, що він «схожий». В слідчого, в кабінеті, він підписував документи, зателефонував матері, щоб та привезла одяг перевдягнутись. Одяг, в якому він був одягнений: штани і синю футболку, кросівки, він віддав слідчому. Слідчий поставив пакет з одягом на стілець в кабінеті. Одяг в пакеті він бачив на цьому ж місці у слідчого через тиждень, коли він прибув на виклик слідчого. Протокол місця події від 29.07.2012 року, згідно якого вилучався його одяг, він не читав і не підписував. 30.07.2012 року, він разом з працівником міліції поїхали до лікарні, а потім - на відтворення обстановки та обставин події. На місці події йому слідчий говорив показувати в сторону залізничного вокзалу та фотографував його. На тому місці була витоптана трава. Він заховав мотоцикл біля залізничного переїзду, метрів 300 від місця, де витоптана трава. Коли він підписував протоколи, які надавав йому слідчий, він їх не читав, не думав, що там написано, йому читав їх слідчий, а він підписував, тому що бажав піти додому. При проведенні слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події 30.07.2012 року, на нього тиску психологічного чи фізичного не було, протокол він підписував добровільно.

Підсудний ОСОБА_3, будучи допитаним на досудовому слідстві 29.07.2012 року в якості підозрюваного, надав детальні показання з приводу зґвалтування ним потерпілої ОСОБА_1 Його показання на досудовому слідстві від 30.08.2012 року, від 24.10.2012 року, в якості обвинуваченого, не свідчать про повідомлення, що надані ним показання в якості підозрюваного та явка з повинною під впливом застосування до нього незаконних методів розслідування.

Він з скаргами з приводу дій працівників з початку досудового слідства і до початку судового слідства не звертався в органи прокуратури, міліції, суду, що підтверджується повідомленнями з Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури від 29.11.2013 року за №3167-13, з Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області від 02.12.2013 року за №5254.

ОСОБА_3 не звертався за медичною допомогою з приводу заподіяння йому тілесних ушкоджень під час процесуальної дії - складання протоколу явки з повинною, до медичних установ, хоч мав таку можливість, оскільки йому обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд з перших днів досудового слідства кримінальної справи відносно нього.

Заперечення ОСОБА_3 щодо змісту протоколу відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2012 року відхиляються його показаннями в судовому засіданні про, що 30.07.2012 року при проведенні даної слідчої дії на нього з боку працівників міліції та слідчого фізичного та психологічного тиску не було і він добровільно підписував протокол, а також показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7

Його показання в судовому засіданні про форму фізичного тиску на нього під час слідчої дії складання протоколу про явку з повинною є надуманими, необґрунтованими і відхиляються дослідженим в судовому засіданні матеріалами перевірки прокуратури Київської області на виконання постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 12.11.2013 року та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.11.2013 року.

Показання підсудного ОСОБА_3 щодо часу вилучення у нього одягу, який не відповідає фактичному часу і тому протокол огляду місця події від 29.07.2012 року про вилучення одягу не є належним доказом спростовується повідомленням прокуратури Київської області від 14.11.2013 року на заяву адвоката ОСОБА_4 щодо можливого вчинення працівниками Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 366 КК України про те, що слідча дія - огляд місця події, проведена 29.07.2012 року з 16 години 30 хвилин по 16 години 55 хвилин слідчим Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_19, протокол явки з повинною, складений 29.07.2012 року, з 16 години 30 хвилин по 16 години 50 хвилин, оперуповноваженим СКР Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_20, об'єктивні дані цих процесуальних дій не свідчать про ознаки вчинення кримінального правопорушення, показаннями свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19

Показання свідка ОСОБА_20 свідчать про те, що він складав протокол явки з повинною від 29.07.2012 року за зверненням громадянина ОСОБА_3, яку останній писав в кабінеті приміщення Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області №214 чи в №215. Інших процесуальних документів він не складав і йому не відомо, хто розслідував справу. Всі дані, які викладені в протоколі відповідають дійсності і при складанні цього документу не було ніяких порушень та фальсифікації. ОСОБА_3 писав явку з повинною добровільно, без застосування фізичного чи психологічного тиску. З його сторони не було будь-яких заперечень. Після складання протоколу явки з повинною він розписався.

З показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що він, влітку, 2012 року допитував ОСОБА_3, як підозрюваного в справі про зґвалтування, допит проводився в кабінеті. При допиті і складенні документів, він не допускав порушень і фальсифікації. Він складав протокол огляду місця події від 29.07.2012 року - місце розташування скоєного злочину, а також протокол огляду місця події від 29.07.2012 року за місцем проживання потерпілої ОСОБА_1 та протокол огляду місця події від 29.07.2012 року про вилучення одягу ОСОБА_3, який складався в його кабінеті в присутності ОСОБА_3 і двох понятих. Одяг для перевдягання принесла мати ОСОБА_3 за 10-15 хвилин до складання протоколу. Одяг був сфотографований, покладений в пакет і опломбований. Ця процесуальна дія була розпочата о 16 годині 30 хвилин і закінчена о 16 годині 55 хвилин. Час він записував по своєму годиннику. Ця процесуальна дія проводилась після складання протоколу явки з повинною.

Показання свідка ОСОБА_21 свідчать про те, що вона 29.07.2012 року, перебуваючи на роботі в місті Бориспіль, отримала повідомлення в телефонному режимі від сестри ОСОБА_18 про те, що її син в міліції і його підозрюють у вчиненні зґвалтування. Близько 19 години 30 хвилин їй зателефонував син і просив привезти змінний одяг. Вона прибула до Переяслав-Хмельницькому МВ ГУ МВС України в Київській області разом із своїм співмешканцем ОСОБА_22 близько 22 години. В кабінеті на третьому поверсі в приміщенні міліції знаходилось троє чоловіків в цивільному одязі. По їхній розмові вона здогадалась, що працівники міліції. Один із працівників міліції разом з її сином пішли до туалету, переодягнулись і повернулись через хвилин п'ять. Речі її сина була складені в пакет і покладені на стільчик у кабінеті. Син залишився в міліції. Вона 30.07.2012 року о 09 годині зайшла до слідчого ОСОБА_19 який повідомив, що справу її сина передає слідчому ОСОБА_25, до якого і відвів її з сином. В кабінеті слідчого ОСОБА_25 її син підписував якісь папери. В цьому кабінеті вона звернула увагу, що речі, які вилучались у сина залишались на стільці. Далі слідчий повідомив про необхідність провести відтворення обстановки та обставин події. Дільничий інспектор і її син їхали попереду, а вона зі своїм співмешканцем - за ними. На місці, в АДРЕСА_3, слідчий підвів її сина до узбіччя та почав розповідати, як це сталось, а її попросив відійти. Після цієї процесуальної дії, син підписав документи і поїхав разом з нею додому. По приїзду додому син закрився в кімнаті і не виходив звідти і не бажав розмовляти. Після розмови ОСОБА_13 з ним, перший повідомив, що її син невинний, а пізніше син розповів, що його в міліції били та погрожували. Десь через тиждень вона знову приїхала до слідчого ОСОБА_25 в кабінет, син підписував якісь папери і вона бачила на стільці пакунок з одягом і впізнала речі свого сина. На її запитання чи вона може забрати одяг сина, слідчий повідомив, що необхідно провести експертизу. Вона не зверталась за юридичною допомогою, оскільки у неї не було коштів. До органів прокуратури вона зверталась в березні 2013 року із скаргою на дії працівників міліції. 29.07.2012 року, 30.07.2012 року вона не бачила синців в сина і син не повідомляв про порушення його прав. 29.07.2012 року, коли син залишався в міліції, то вона не чула і не бачила, щоб хтось його не відпускав, але йому сказали залишитись. При підписанні документів ніякого тиску на її сина не було, при ознайомленні з документами детально їх не читав, а пробіг очима і підписав.

З показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що 29.07.2012 року приїхали працівники міліції до її сина ОСОБА_13 в АДРЕСА_6, а пізніше за її місцем проживання в АДРЕСА_4. Цікавились ОСОБА_3 і повідомили, що його звинувачують в скоєнні зґвалтування жінки. ОСОБА_3, який прибув від бабусі, працівники міліції запропонували проїхати з ними до Переяслав-Хмельницького МВ, вона поїхала разом з ними в одній машині. Це було десь о 14 годині 30 хвилин. В міліції вона чекала біля чергової частини. Через хвилин п'ятнадцять черговий повідомив, що ОСОБА_3 зізнався у скоєному злочині, написав явку з повинною. Вона, чекаючи свого чоловіка біля приміщення міліції, щоб той забрав її з міста Переяслав-Хмельницького, телефонувала своїй сестрі ОСОБА_21 о 16 годині та повідомила, що її сина забрала міліція. З вікна якогось кабінету приміщення Переяслав-Хмельницького МВ вона чула шум, крик, «що я зроблю те саме, що їй». Голосів потерпілої ОСОБА_1, слідчого ОСОБА_25, ОСОБА_3. вона не чула. ОСОБА_21 приїхала до неї додому, близько 19 години 30 хвилин, вона детально їй розповідала як міліція забирала сина і в цей момент ОСОБА_3 зателефонував сестрі, щоб привезти змінний одяг. О 20 годині, цього дня, сестра біля міліції телефонувала їй, куди їй заходити. А близько 24 години, повідомила, що вона повинна бути 30.07.2012 року в міліції і її сина не відпустили додому. Вона їздила з сестрою ОСОБА_21 15.08.2012 року до слідчого Переяслав-Хмельницького МВ ОСОБА_25, якому ОСОБА_3 повідомляв, що його змусили написати явку з повинною, що його били в присутності потерпілої та її чоловіка. На це слідчий відповів, що про це він зможе заявити в судовому засіданні. Час від'їзду міліції з села Хмельовик і час прибуття до Переяслав-Хмельницького МВ, час телефонного зв'язку з сестрою, час прибуття її чоловіка до міста Переяслав-Хмельницького і прибуття додому вона запам'ятала дуже добре, тому що вона перебувала в шоковому стані, в зв'язку з повідомленням працівників міліції про злочин, скоєним ОСОБА_3

Показання свідка ОСОБА_21 та ОСОБА_18, які перебувають з підсудним в близьких родинних відносинах щодо фізичного тиску працівниками міліції на ОСОБА_3, внаслідок чого він зізнався у скоєнні зґвалтування, щодо часу складання протоколу про вилучення одягу та щодо змісту протоколу про відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2012 року, суд розцінює як спробу будь-яким чином оправдати ОСОБА_3 у вчиненні злочину, навіть шляхом обмови інших осіб у скоєнні злочину, про що свідчить заява ОСОБА_21 від 02.07.2013 року.

Дані протоколу огляду місця події від 29.07.2012 року свідчать про те, що оглянуто ділянку вулиці Шевченка в селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області на відстані 500 м від переїзду залізничних колій, де виявлено, що в канаві поряд із під'їздом до подвір'я №19 мається витоптане місце (а.с. 17-19, Т.1).

З даних протоколу огляду місця події від 29.07.2012 року, вбачається, що в АДРЕСА_7 потерпіла ОСОБА_1 добровільно видала одяг, в якому вона була одягнена під час зґвалтування і зазначені ознаки вилученого одягу та виявлені сліди темно-бурого кольору, на платті, зовні схожі на кров (а.с. 20-24, Т.1).

Дані протоколу огляду місця події від 29.07.2012 року свідчать про те, що у ОСОБА_3 вилучено одяг, в якому він був одягнений 29.07.2012 року і зазначені його ознаки (а.с.25-27, Т.1).

З даних протоколу відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2012 року вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 показав та повідомив коли, як, при яких обставинах він скоїв злочин (а.с.45-47, Т.1).

Дані протоколу відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2012 року свідчать про те, що потерпіла ОСОБА_1 показала та повідомила коли, як, при яких обставинах ОСОБА_3 зґвалтував її (а.с.54-56, Т.1).

З даних протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.08.2012 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_3, як особу, яка 29.07.2012 року вчинила відносно неї насильницькі статеві акти неприроднім та природнім способом (а.с.96-97, Т.1).

Дані протоколу очної ставки від 25.08.2012 року свідчать про те, що потерпіла ОСОБА_1 повністю підтвердила свої покази (а.с.133-137, Т.1).

З даних висновку судово-медичного експертизи №302 від 30.08.2012 року вбачається, що на тілі ОСОБА_1 малися наступні пошкодження: по два крововиливи на внутрішній поверхні правого і лівого плеча, крововилив під лівим оком, крововилив на нижній щелепі ліворуч, крововилив та два садна на спинці носа, садно та крововилив на верхній губі ліворуч, крововилив на зовнішній поверхні лівого плеча, смугасті внутрішньо шкіряні крововиливи на задній поверхні правого плечового суглоба, крововилив в області правої лопатки, крововилив на нижнє-зовнішньому квадранті правої молочної залози, крововилив та садно на поясниці праворуч, гіперемія на передвір'я піхви по нижній поверхні, два крововиливи в області анального отвору по бокових поверхнях та розрив шкіри анального отвору по задній поверхні. Крововиливи на обличчі характерні для дії тупих предметів і могли виникнути від 3 ударів кулаком руки сторонньої особи. Крововилив на правій молочній залозі міг виникнути від дії пальців руки сторонньої особи. Крововилив на стегнах і поясниці могли виникнути від ударів руками чи ногами сторонньої особи, а садна на правому тазостегновому суглобі з переходом на сідницю від тертя об грунт. Гіперемія передвір'я піхви могла виникнути при скоєнні статевого акту від дії напруженого статевого прутня. Крововиливи та розрив шкіри в області анального отвору також виникли при введенні напруженого статевого прутня в анальний отвір. Потерпілій ОСОБА_1 було нанесено по 2-а удари на внутрішню поверхню лівого і правого плеча, один удар в область лівого ока, один удар в область нижньої щелепи ліворуч, один удар в область носа, один удар в область верхньої губи ліворуч, один удар в область зовнішньої поверхні лівого плеча, один удар в задню поверхню правого плечового суглобу, один удар в область правої лопатки, один удар в область поясниці праворуч, один удар в область правої молочної залози. В момент спричинення пошкоджень нападник знаходився від потерпілої на відстані в межах довжини його рук. Всі крововиливи, а також садна відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, а розрив шкіри анального отвору відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. По давності пошкодження можуть відповідати строку вказаному потерпілою (а.с.89-90, Т.1).

Дані висновку судової експертизи волокон та волокнистих матеріалів №10-130 від 02.10.2012 року свідчать про те, що в числі сторонніх волокон нашарувань, вилучених з сукні ОСОБА_1, виявлені пучки поліефірних волокон світло-синього кольору, які мають спільну групову належність з відповідними волокнами, які входять до складу спортивних штанів ОСОБА_3 Сторонні волокна нашарування, вилучені з фуфайки та спортивних штанів ОСОБА_3 відрізняються від волокон, які входять до складу сукні, трусів та бюстгальтера ОСОБА_1 за сукупністю ідентифікаційних ознак (а.с.158-168, Т.1).

Оцінюючи зібрані по даній справі докази в сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 153 КК України, як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування, і за ч. 2 ст. 152 КК України, як зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України. ОСОБА_3 вчинив насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом та зґвалтування ОСОБА_1 з єдиним наміром, без перерви у часі, у його діях вбачаються ознаки продовжуваних злочинів, кожен з яких кваліфікується самостійно, а останній з урахуванням спеціальної повторності.

Доводи ОСОБА_3 про непричетність до скоєних злочинів відносно ОСОБА_1, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєні злочини.

Добуті по даній справі докази в їх сукупності, суд визнає достовірними, оскільки вони знаходяться в органічному взаємозв'язку.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного.

ОСОБА_3 раніш до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно.

Обтяжуючою обставиною суд рахує скоєння ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При таких обставинах, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_3 необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі. Вказане покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, відповідатиме принципам справедливості та гуманності. При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 14694 гривень 39 копійок, зважаючи на докази, додані в підтвердження позовних вимог, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 150000 гривень моральної шкоди слід задовольнити, враховуючи ступінь вини підсудного, характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних, фізичних страждань, їх тривалість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 152, ч.1 ст. 153 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 152 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі

- за ч.1 ст. 153 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

В силу ст. 70 КК України, остаточне покарання засудженому ОСОБА_3, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити - 7 (сім) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому залишити попередню - утримання під вартою в СІЗО №13 Державної пенітенціарної служби України.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 29.04.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 14694 гривень 39 копійок матеріальної шкоди та 150000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (одержувач: ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, рахунок 31255272210705, банк одержувача ГУКСУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за експертні роботи) 2353 гривень 92 копійки за проведення експертизи волокон та волокнистих матеріалів.

Речові докази: плаття, труси, бюстгальтер, що належать потерпілій ОСОБА_1, і зберігається в кімнаті речових доказів Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області - повернути потерпілій ОСОБА_1 Спортивні штани, футболка, що належать ОСОБА_3 і зберігаються в кімнаті речових доказів Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області - повернути останньому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: