Рішення № 35799619, 04.12.2013, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1508/13-ц Провадження № 2/358/489/13 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Богуслав

Богуславський районний суд в Київській області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.,

за участю секретаря с/з Симоненко О.О.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богуславського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до суду із зазначеним позовом, та просить ухвалити рішення яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 48744,32 грн..

Свій позов мотивує тим, що 07.03.2007 року було укладено договір між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» за умовами якого був наданий кредит в розмірі 4702,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду, що підтверджується підписами у заяві про отримання кредитних коштів.

Відповідно до п. 3.2.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

5.3. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гри. + 5% від суми заборгованості.

5.5. Терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Станом на момент подачі позовної заяви заборгованість не погашена, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом для примусового стягнення заборгованості за даним договором.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надіслав заяву з проханням слухати справу без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з'явилась, позовні вимоги визнала частково, та пояснила, що визнає тіло кредиту, а всі інші нарахування (заборгованість по процентам, по комісії, пеня, штраф) не визнає, оскільки на її думку суми занадто завищені.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки, з'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх доказами, та з урахуванням ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказі в сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, призначення відповідних експертиз встановлено, що всі докази надані.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 07.03.2007 року було укладено договір між сторонами по справі № К3ХRRХ23390340 за умовами якого був наданий кредит в розмірі 4702,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду, що підтверджується підписами у заяві про отримання кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056 -1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач користуючись грошовими коштами позивача, неналежним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору, в установлений ним строк, не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим перед позивачем утворилась прострочена та поточна заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, та утворилась пеня.

Згідно з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам пункту 3.1.1 ч. 5 договору встановлюється пеня за несвоєчасне погашення щомісячної частини кредиту позичальник додатково оплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз змісту пункту 3.1.1 ч. 5 свідчить про те, що визначена цим пунктом плата є неустойкою, яку відповідач як боржник повинен передати позивачу у зв'язку із порушенням зобов'язання.

І наведеного позивачем розрахунку вбачається, що розмір неустойки у декілька разів більш перевищує розмір боргових зобов'язань відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 616 ч. 2 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав свого зобов'язання по кредитному договору, що є підставою для позивача вимагати відшкодування заборгованості по кредиту, процентам та пеню.

Позивач не надав суду підтверджуючих документів про те, що були звернення до відповідача з вимогою про дострокове повернення коштів і не ставив такі вимоги в 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 роках, незважаючи на те, що боржник не виконував свої зобов'язання по кредитному договору і не сплачував грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором та не сплачував проценти за користування кредитом.

Тобто, позивач не вживав заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, що є підставою для зменшення розміру пені. Тому з урахуванням вищевикладеного та враховуючи матеріальне становище відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 4575,36 грн..

У зв'язку із частковим задоволенням позову, понесені судові витрати по оплаті судового збору та витрати за правову допомогу відповідача підлягають стягнення у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись стст. 10,11, 57, 58, 59, 60, 62, 88, 212-214, 218, 209 ч. 3 ЦПК України, ст. 548, 549, 550, 616 ч. 2, ч. 1 ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України,

суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, ідент. код НОМЕР_1, інші дані суду невідомі, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором в сумі 31814 грн. 08 коп. (тридцять одну тисячу вісімсот чотирнадцять гривень 08 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, ідент. код НОМЕР_1, інші дані суду невідомі, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 понесені судові витрати в сумі 487,44 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 44 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко