Рішення № 35798265, 04.12.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.,

секретар Ковальчук Н.О.

за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, представника Великокучурівської сільської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради, ОСОБА_3, треті особи - відділ держкомагенства у Сторожинецькому районі, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Великокучурівської сільської ради, ОСОБА_3, треті особи - відділ держкомагенства у Сторожинецькому районі, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Посилалась на те, що з 1972 року у її користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,50 га, розташована в АДРЕСА_1. Також, на праві власності їй належить земельна ділянка площею 0,28 га. У липні 2012 заїзд та прохід до її земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_1, було заблоковано власником суміжної земельної ділянки площею 0,05 га ОСОБА_3, який отримав державний акт про право власності на земельну ділянку ЯМ №198069, кадастровий номер №7324582000:016003:0675. Облаштувати такий заїзд до її земельних ділянок без шкоди для когось із інших власників суміжних земельних ділянок є неможливим. Крім того, з нею не погоджувалися межі земельної ділянки відповідача як з власником суміжної земельної ділянки.

Просила скасувати п.1, 2 рішення Велико-Кучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №39-23/09 від 27.03.2009 року «Про

затвердження актів узгоджувальної комісії та погодження меж земельних ділянок громадян для виготовлення державного акту приватизації землі» щодо земельної ділянки наданої ОСОБА_3, кадастровий №7324582000:016003:0675, розташованої на АДРЕСА_1 скасувати державний акт

_______________

справа №22ц-1626/13р. Гловуючий у І інстанції Безпалько М.С.

категорія: 45 Доповідач Лисак І.Н.

на право власності на земельну ділянку ЯМ №198069, наданої ОСОБА_3 від 09.08.2012 року; усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у її користуванні і власності та розташована на АДРЕСА_1 шляхом відновлення заїзду, проїзду, проходу на вказану земельну ділянку зі сторони земельної ділянки ОСОБА_3

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку із пропуском позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що суд помилково прийшов до висновку про пропущення нею строку позовної давності, оскільки спору щодо користування нею заїздом до її земельної ділянки з відповідачем не було фактично до липня 2012 року. Крім того, судом не було враховано наявний в матеріалах справи висновок земельно-технічної експертизи, з якого вбачається, що в умовах природнього рельєфу, існуючої забудови, зовнішнього благоустрою садибної забудови, влаштування проїздів, доріжок, господарських майданчиків, декоративного озеленення та квіткового оформлення, враховуючи наявність багаторічних насаджень і господарських будівель, споруд, та з врахуванням виділення ОСОБА_3 в приватну власність 0,05 га для ведення селянського господарства на місці проїзду, що існував до цього, влаштувати безперешкодний заїзд на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 не надається можливим. У зв'язку з отриманням права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку вона позбавлена можливості заїхати на подвір'я і завести дрова, будівельні матеріали, корма, добрива, садовий та земельний інвентар, вивезти врожай.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що спір між позивачкою та відповідачем виник ще в 1997 році і являвся предметом розгляду на виконкомі Велико-Кучурівської сільської ради, який відмовив відповідачу в наданні у власність земельної ділянки 0,0075 га, залишивши її у загальному користуванні для влаштування позивачкою під'їзної дороги до її земельної ділянки, а тому ОСОБА_1 знала про порушення свого права ще до липня 2012 року, проте з таким висновком колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку 26.07.2012 року, отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №198069 (а.с.10). Тому, право на захист своїх інтересів у ОСОБА_1 виникло саме з часу набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, а не з часу розгляду питання Велико-Кучурівською сільською радою про облаштування заїзду.

Крім того, перш ніж застосовувати позовну давність, суд першої інстанції повинен був з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позивачкою не надано правовстановлюючих документів ні на право користування (володіння) будинком, ні на право власності чи користування земельною ділянкою, що могло би свідчити про наявність порушеного права користування власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з рішення Велико-Кучурівської сільської ради №39-23/09 від 27.03.2009 року при виділені у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за №1 згідно кадастрового плану площею 0,0500 га міською радою було залишено частину земельної ділянки площею 0,0075 га зі сторони вулиці Глиснянської для обслуговування під'їзду догори до присадибної ділянки ОСОБА_1 та зараховано цю земельну ділянку до земель загального користування (дороги). Таким чином, право ОСОБА_1 на облаштування під'їзду до її земельної ділянки не було порушено.

Разом з тим, якщо виділена рішенням Велико-Кучурівської сільської ради №39-23/09 від 27.03.2009 року земельна ділянка площею 0,0075 га внаслідок її рельєфу або інших об'єктивних обставин не забезпечує проїзду до земельної ділянки позивачки, чинним ЗК України, а саме Главою 16 передбачено право на встановлення земельного сервітуту, в тому числі право ОСОБА_1 вимагати відповідно до п.б ч.1 ст.99 ЗК України право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Таким чином, позивачка обрала спосіб захисту на її думку порушеного права шляхом визнання недійсним акту, в супереч передбаченого законом способу.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи наведене, рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову з інших підстав.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2013 року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради, ОСОБА_3, треті особи - відділ держкомагенства у Сторожинецькому районі, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/ З оригіналом згідно: