Ухвала суду № 35797279, 04.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"04" грудня 2013 р. Справа № 806/6506/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Ювченка Ю.А., Карпи Н.В., представників за дорученнями;

від відповідача: Романовського А.В., представника за дорученням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радомишльська деревообробна компанія" до Радомишльського відділення Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Радомишльського відділення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 06.09.2013 року №0000552200.

Відшкодовано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радомишльська деревообробна компанія" з державного бюджету понесені судові витрати у сумі 719 гривень 89 копійок.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач посилається на неповне з"ясування усіх обставин справи, не було досліджено та оцінено усі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, неправильно застосовано та порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в засіданні проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржену постанову законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що у вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Радомишльська деревообробна компанія" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Радомишльського відділення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 06 вересня 2013 року за №0000552200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 71 989 грн. 00 коп. (57 591 грн. 00 коп. - за основним платежем та 14 398 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в період з 21.08.2013 по 22.08.2013 на підприємстві позивача було здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань взаємовідносин з ТОВ "Віпбудпром" за грудень 2012 року, січень 2013 року та ПП "Унісон Дизайн" за серпень-вересень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 22.08.2013 року № 9/22-12/34065060. У Акті перевірки податковим органом було зафіксовано порушення з боку товариства вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість до сплати у розмірі 57 591 грн. 00 коп. Позивач зазначив, що податковий орган прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для формування спірної суми податкового кредиту. Зокрема, як вказав позивач, підставою для таких висновків стало те, що згідно з Актами перевірок контрагента (ПП "Унісон дизайн") позивача від 26.12.2012 року № 2341/22-20/34795572 та від 17.01.2013 року № 165/2240/34795572 у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку, платник не знаходиться за місцезнаходженням, що унеможливлює здіснення господарської діяльності у ПП "Унісон дизайн" та згідно із Актом перевірки контрагента (ТОВ "Віпбутпром") позивача від 06.06.2013 року № 1788/22-90/37471305 платник не знаходиться за місцезнаходженням, що унеможливлює здіснення господарської діяльності у ТОВ "Віпбутпром", що на думку позивача, не є підставою для позбавлення його права на суму кредиту. Відтак, позивач вважає спірну суму податкового кредиту такою, що сформована відповідно до вимог чинного податкового законодавства, а спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та протиправним, у зв'язку з цим просить його скасувати.

З приводу позовних вимог судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21.08.2013 року по 22.08.2013 року начальником відділу податкового аудиту Малинської ОДПІ на підставі ст.ст. 20, 79 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Радомишльська деревообробна компанія" з питань взаємовідносин з ТОВ "Віпбудпром" за грудень 2012 року, січень 2013 року та з ПП "Унісон дизайн" за серпень-вересень 2012 року, результати якої оформлені Актом перевірки від 22.08.2013 року за № 9/22-12/34065060 (а.спр.12-26).

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення товариством вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість до сплати у розмірі 57 591 грн. 00 коп.

Матеріали справи свідчать, що за результатами перевірки та на підставі Акту перевірки Радомишльським відділенням Малинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2013 року № 0000552200 (а.спр.11 ), яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 71 989 грн. 00 коп. (57 591 грн. 00 коп. - за основним платежем та 14 398 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Апеляційний суд, погоджуючись з позицією суду першої інстанції, вважає його таким, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Слід зазначити, що 01 серпня 2012 року між ТОВ "Радомишльська деревообробна компанія" ( Замовник) та ПП "Унісон дизайн" ( Підрядник) було укладено Договір підряду № Р-08/12, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з ремонту приміщень, а саме ремонт приміщень сторожки у м. Радомишль в обсягах, передбачених технічною та кошторисною документацією, з додержанням ДБН України, в межах ціни, обумовленої даним Договором.

На виконання умов Договору ПП "Унісон дизайн" було надано ТОВ "Радомишльська деревообробна компанія" послуги по ремонту приміщень та підписано, зокрема акт приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та виписано податкові накладні (а.спр.30-41, 45-47).

На підтвердження оплати проведених ПП "Унісон дизайн" робіт позивачем надано платіжні доручення (а.спр.42-44).

З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що 24 листопада 2012 року між ТОВ "Радомишльська деревообробна компанія" (Замовник) та ТОВ "Віпбудпром" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 24-11-12 (а.спр.48), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з ремонту приміщень, а саме ремонт приміщень та покрівлі автогаражу у м. Радомишль в обсягах, передбачених технічною та кошторисною документацією, з додержанням ДБН України, в межах ціни, обумовленої даним Договором.

На виконання умов Договору ТОВ "Віпбудпром" було надано ТОВ "Радомишльська деревообробна компанія" послуги по ремонту приміщень та підписано акти приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та виписано податкові накладні (а.спр.73-79).

На підтвердження оплати проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром" робіт позивачем надано платіжне доручення (а.спр.72).

Із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України вбачається, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

На думку апеляційного суду, податкові накладні відповідають приписам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а також наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N1333/20071.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Слід зазначити, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи , що факт вчинення господарських операцій між ТОВ "Радомишльська деревообробна компанія" та ТОВ "Віпбудпром", ПП "Унісон дизайн" підтверджується Договорами підряду № Р-08/12 від 01.08.2012 та № 24-11-12 від 24.11.2012, податковими накладними, актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, платіжними дорученнями.

Надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Радомишльська деревообробна компанія" документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання послуг у своїх контрагентів, які видавали позивачу податкові накладні.

Матеріалами справи підтверджується, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "Віпбудпром" (свідоцтво № 100349837 НБ 391802 від 05.09.2011 року) та ПП "Унісон дизайн" (свідоцтво № 100009970 НБ № 147571 від 29.12.2006 року) були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Апеляційний суд вважає, що оскільки сума бюджетного відшкодування ПДВ підтверджена належним чином, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача підстав для відшкодування податку на додану вартість в повному обсязі.

Зазначені в Акті перевірки обставини, на думку колегії суддів, не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені чинним законодавством умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З огляду на викладене, Житомирський окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення Радомишльського відділення Малинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області не відповідає вимогам названого Кодексу, а тому правомірно прийняв рішення про скасування повідомлення.

Щодо посилання податкового органу в Акті перевірки на нікчемність укладених договорів між позивачем і ТОВ "Віпбудпром", ПП "Унісон дизайн", то судова колегія, погоджуючись з позицією суду попередньої інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно доч.ч.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо ( абз.4 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

При визнанні угоди нікчемною податковим органом не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Необхідно вказати, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів про умисність укладення Договорів між ТОВ "Радомишльська деревообробна компанія" та ТОВ "Віпбудпром", ПП "Унісон дизайн" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій.

Висновок відповідача про фіктивність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Податкова інспекція не довела правомірності прийнятого нею податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - поз. Товариство з обмеженою відповідальністю "Радомишльська деревообробна компанія" вул.Котовського,33,м.Радомишль,Житомирська область,12201

3- Малинська ОДПІ