Постанова № 35796835, 19.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 9104/156050/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Рибачука А. І., Попка Я. С.

з участю секретаря судового засідання Дембіцької Х. М.

представника особи, яка подала

апеляційну скаргу (відповідача) Шпака В. В.

представника позивача Стефановича Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року по справі №2а - 3321/12/1370 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Рематоменерго» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 січня 2012 року №0000231521, -

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рематоменерго» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова і просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 24 січня 2012 року №0000231521, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 824 гривні, в тому числі: за основним платежем - 111 859 гривень та 27 965 гривень - за штрафними санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої 18 січня 2012 року складено акт перевірки, у якому в свою чергу зазначено про відсутність реєстрації у Єдиному реєстрі податкової накладної ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» на загальну суму податку на додану вартість 111 859 гривень. На думку податкового органу це призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2011 року на вказану суму і було підставою для прийняття за результатами такої перевірки оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Разом з цим, отримані від ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» податкові накладні були прописані в реєстрі податкових накладних однією сумою - 671 153 гривні 04 коп.. При цьому, подати уточнюючого розрахунку «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних» за листопад 2011 року позивач не міг, оскільки такий документ не передбачений законодавством. Виправлення вказаної помилки позивач провів у наступному звітному періоді - у грудні 2011 року шляхом сторнуванням документу та вписання податкових накладних ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс». Також, запит відповідача не був вручений податковим органом, що не давало можливості скористатися правом на самостійне виправлення помилки. Крім цього, законодавство не передбачало обов'язку реєстрації податкових накладних із сумою податку на додану вартість менше 100 000 гривень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0000231521 від 24 січня 2012 року.

Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і подав на вказану постанову суду першої інстанції до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається також на ті обставини, що невідповідність даних Єдиного реєстру зареєстрованих податкових накладних постачальником товарів по податковій накладній №1 від 15 листопада 2011 року, яка видана контрагентом позивача - ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» з даними, зазначеними ПП «Рематоменерго» в електронних копіях записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року, встановлена в ході камеральної перевірки податкового органу. Відповідно до положень Податкового кодексу України позивачу були направлені повідомлення про виявлені розбіжності за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року. Проте на день складання акта перевірки, позивачем не подано уточнюючого розрахунку. Крім цього, як зазначає відповідач, згідно відповіді податкового органу у Печерському районі м. Києва ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» подана декларація за листопад 2011 року та додаток №5 від 20 грудня 2011 року, в якому відсутні операції з позивачем. За листопад 2001 року ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість 22 грудня 2011 року, у якому відображені операції з позивачем. Проте, дана інформація відсутня в реєстрі виданих податкових накладних за листопад 2011 року, що в свою чергу підтверджує відсутність податкових накладних ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» від 15 листопада 2011 року за №№576, 577, 578.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача: Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу, підтримав викладені у апеляційній скарзі доводи, вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Представник позивача не погодився із доводами апеляційної скарги і пояснив в судовому засіданні, що судом першої інстанції постановлено судове рішення у відповідності до норм матеріального права та з додержанням процесуальних норм, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування постанови.

Вислухавши в судовому засіданні доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу (відповідача) та представника позивача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що проведеною відповідачем камеральною перевіркою встановлено невідповідність даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкової накладної №1, виданої 15 листопада 2011 року ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» з даними, зазначеними позивачем в електронних копіях записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за період листопада 2011 року. В свою чергу позивачем не надано відповідних доказів, які б спростовували висновки відповідача про відсутність реєстрації у відповідному реєстрі податкової накладної. Також, судом першої інстанції враховано інформацію, викладену з листі ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27 березня 2012 року за №420/7/150 - ІІІ, згідно якої ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додаток №5, у якій відсутні операції з позивачем. ТзОВ ««Гарант - Буд - Сервіс» подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додаток №5, в якому відображені операції з позивачем, обсяг поставки за якими становить 559 294 гривні 20 коп. та сума податку на додану вартість - 111 858 гривень 84 коп.. Проте, ця інформація відсутня в Реєстрі отриманих/виданих податкових накладних поданих до декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Разом з цим, суд першої інстанції вказав, що відповідач листом від 28 грудня 2011 року за №18678/15 - 208/1143 надіслав позивачу запит про представлення документів для проведення перевірки, зокрема: копій реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011 року; копій податкових накладних, включених до податкового кредиту за листопад 2011 року та пояснення з їх документальними підтвердженнями по контрагенту ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс», у зв'язку із поданням податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року. Проте, такий запит податкового органу відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 13 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Відповідач, не маючи жодних відомостей про дату вручення позивачу повідомлення та відповідно, не надавши платнику податків можливість скористатись його правом на самостійне виправлення помилки в десятиденний строк, провів камеральну перевірку та склав акт перевірки.

Тобто, як вважає суд першої інстанції, відповідач направив позивачу письмовий запит з порушенням вимог абзацу 4 п. 7.3.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що в свою чергу, спричинило порушення вимог п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України і це порушення не носить формального характеру. У зв'язку з цим камеральна перевірка була призначена та проведена з порушенням вимог податкового законодавства України, що підтверджує протиправність податкового повідомлення - рішення №0000231521 від 24 січня 2012 року.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, Приватне підприємство «Рематоменерго» зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності 03 серпня 2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №097325 від 10 листопада 2010 року. Згідно Довідки АА №501321 від 10 серпня 2011 року підприємство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Також, підприємство згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100332256 із 01 травня 2011 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

У січні 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 18 січня 2012 року складено акт перевірки за №29/15 - 2/34515642, у якому вказані виявлені в ході перевірки порушення. Зокрема, у акті зазначено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року на загальну суму 111 859 гривень у зв'язку з тим, що позивачем допущено невідповідність даних Єдиного реєстру зареєстрованих податкових накладних постачальником товарів по податковій накладній №1 від 15 листопада 2011 року, яка видана контрагентом позивача - ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» з даними, зазначеними позивачем в електронних копіях записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року.

На підставі висновків перевірки відповідачем 24 січня 2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000231521, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 824 гривні, в тому числі: за основним платежем - 111 859 гривень та 27 965 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Листом від 28 грудня 2011 року за №18678/15 - 208/1143 поштовим зв'язком рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення направлявся запит позивачу про представлення документів для проведення перевірки щодо взаєморозрахунків із ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» у зв'язку з відсутністю в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, відповідачем витребовувалися: реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні, видаткові накладні, угоди, платіжні доручення.

Згідно інформації, наданої відповідачу Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва від 27 березня 2012 року за №420/7/15 - ІІІ «Про надання інформації», ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додаток №5 від 20 грудня 2011 року, в якому відсутні операції з позивачем. ТзОВ ««Гарант - Буд - Сервіс» подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додаток №5, в якомі відображені операції з позивачем, обсяг поставки за якими становить 559 294 гривні 20 коп. та сума податку на додану вартість становить 111 858 гривень 84 коп.. Дана інформація відсутня в Реєстрі отриманих/виданих податкових накладних, поданих до декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - із 01 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - із 01 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - із 01 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - із 01 січня 2012 року.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім цього, відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Порядок та підстави направлення запитів передбачено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- у разі проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, вищезазначені положення Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що податкова накладна на суму 559 294 гривні 20 коп., відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2011 року підлягала реєстрації.

В свою чергу інформація податкового органу у Печерському районі м. Києва підтверджує відсутність податкових накладних від 15 листопада 2011 року за №№576, 577, 578.

Крім цього, факт отримання позивачем запиту податкового органу підтверджується даними поштового зв'язку, що в свою чергу підтверджує виконання відповідачем вимог ст. 73 Податкового кодексу України щодо направлення запитів. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у даному випадку позивач не скористався своїм правом протягом десяти днів уточнити податкові зобов'язання.

Суд першої інстанції не врахував вищевказаних обставин, внаслідок чого прийшов до помилкових висновків.

При цьому, суд першої інстанції, зазначивши в оскаржуваному судовому рішенні, про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог з огляду на невідповідність даних Єдиного реєстру податкових накладних по податковій накладній, виданій 15 листопада 23011 року ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс» даним, зазначеним позивачем в електронних копіях записів у реєстрах та відсутність реєстрації податкової накладної у відповідному реєстрів, не дав цим обставинам належної оцінки.

Відповідно до п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку оформлення накладної позбавляє покупця права на включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань.

Тобто, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за листопад 2011 року по контрагенту ТзОВ «Гарант - Буд - Сервіс», що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 111 859 гривень. Відповідно, податковим органом (відповідачем по справі) правомірно, у відповідності до ст. ст. 54, 123, 200 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог.

Згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення є, зокрема: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В даному випадку внаслідок невідповідності висновків щодо отримання позивачем направленого відповідачем запиту суду обставинам справи та порушення норм матеріального права (вимог Податкового кодексу України), суд прийняв постанову, яка не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 202 цього Кодексу.

Тому, апеляційну скаргу слід задовольнити: постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову по суті позовних вимог про відмову в їх задоволенні з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи і їх доведеністю.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року по справі №2а - 3321/12/1370 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Рематоменерго» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 січня 2012 року №0000231521 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення постанови суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: А. І. Рибачук

Я. С. Попко

Постанову в повному обсязі складено 25 листопада 2013 року.