Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-10277/10/7/0170
26.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.
за участю сторін:
представник позивача, Заступника прокурора м. Ялта- Степаненко Тетяна Олексіївна, службове посвідчення № 005771, від 25.09.12,
представник відповідача, Алупкінської міської ради- Германов Олег Петрович, довіреність № б/н від 05.11.13
представник позивача, Державної інспекції сільського господарства АР Крим- Щегуло Кирил Андрійович, довіреність № 10-19/36 від 16.05.13
представник третьої особи, ТОВ"Дзельква"- Ріккер Тетяна Ігорівна, довіреність № 19 від 17.07.13
представник третьої особи, ОСОБА_5- ОСОБА_6, довіреність № ВТС 328425 від 09.04.13
представник третьої особи, ОСОБА_7- ОСОБА_6, довіреність № 63 АА 101111 від 12.01.12
представник третьої особи, Санаторію "Гірське Сонце" Міністерства охорони здоров`я України- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 26.05.11 по справі № 2а-10277/10/7/0170
за позовом Заступника прокурора м. Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
в інтересах держави в особі: Державної інспекції сільського господарства АР Крим (вул. Кечкеметська, 198, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)
до Алупкінської міської рада (вул. Красногвардійська, 32,Алупка,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98676)
треті особи: ТОВ"Дзельква" (вул. Леніна, 9,Алупка,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98676)
Санаторій "Гірське Сонце" Міністерства охорони здоров`я України (вул. Дворцове шосе, 4,Алупка,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98676)
ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) ОСОБА_7 (АДРЕСА_2)
про визнання недійсними рішення та акту,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2011 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення 21-ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради від 29.12.2007 № 12/3 "Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
Не погодившись з зазначеною постановою, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_11 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задоволено частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2011 у справі № 2а-10277/10/7/0170 - скасовано.
Позов заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим - залишено без розгляду.
Не погодившись с зазначеним рішенням суду ОСОБА_5 звернулась до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 30.05.2013 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дзельква" задоволено частково.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 - скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5.
Представники позивачів та представник третьої особи у судовому засіданні 26.11.2013 з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третіх осіб та представник відповідача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, вказували на пропуск строку звернення до суду першої інстанції.
Представник Санаторію "Гірське Сонце" Міністерства охорони здоров`я України у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 21-ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради від 29.12.2007 №12/3 «Про затвердження проекту землеустрою і передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5, для будівництва та обслуговування житлового будинку житлового будинку та господарських побудов (садиби)» (а.с.8) затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки громадянки України для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських побудов та споруд на землях міської ради.
Пунктом 2 вказаного рішення вирішено надати безкоштовно у власність громадянки України ОСОБА_5, земельну ділянку загальною площею 0,08000га (кадастровий номер: 0111970200:01:002:0229) для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських побудов та споруд з земель Алупкінської міської ради, не переданих у власність та не наданих у користування у межах населених пунктів, розташованої за адресою: АДРЕСА_3.
На підставі даного акту ОСОБА_5,отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 065011 від 25.01.2008 (а.с.9).
Матеріали справи свідчать про те, що дана земельна ділянка була продана ОСОБА_5 ОСОБА_7
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного Кодексу України (в редакції, що діяла станом на час прийняття оскаржуваного рішення) (далі ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Пунктами «а», «б» частини 1 ст. 12 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно до положень ст. 5 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.
Частинами 1,2 ст. 116 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частинами 6-10 ст. 118 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 120 ЗК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Оскаржуваним рішенням у власність громадянки ОСОБА_5 було передано земельну ділянку. З даного рішення вбачається, що воно прийнято органом місцевого самоврядування на підставі матеріалів проекту відведення земельної ділянки.
До матеріалів справи залучений проект землеустрою з відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5, який виконаний Комунальним підприємством «Проектно виробниче архітектурно планувальне бюро» Ялтинської міської ради.
Оцінку про використання земельної ділянки в минулому надано у висновку щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову №734 від 13.11.2007 Алупкінської міської санітарно епідеміологічної станції, яким встановлено, що земельна ділянка вільна від забудов (т.1 а.с.52).
Згідно до висновку відділу міського архітектора Алупкінського міськвиконкому №959/10-2007 від 04.10.2007 наявності самовільних забудов не виявлено (т.1 а.с.61-63).
Отже, як вбачається з наданих матеріалів проекту землеустрою, в даних матеріалах відсутні дані щодо наявності забудов на вказаній земельній ділянці.
Вказаний проект землеустрою був узгоджений висновком Управління земельних ресурсів Ялтинської міської ради від 06.12.2007 (т.1 а.с.28), яким також встановлена відсутність інформації про наявні забудови на земельній ділянці.
Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду АР Крим від 07.11.2007 справа №2-4/2657-2006 (т.1 а.с.10-14) була затверджена мирова угода від 17.09.2007, яка укладена між санаторієм «Гірське сонце», кредиторами в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_13 та кредитором інвестором СП «Дзельква».
За умовами мирової угоди кредитору інвестору СП «Дзельква» санаторієм «Гірське - сонце» було передано нерухоме майно, у тому числі таке як: підпорні стіни, сходи паркові, площадки, алеї, асфальтобетонні доріжки.
19.11.2007 відповідно до вказаної мирової угоди, між ТОВ «Дзельква» та санаторієм «Гірське - сонце» був укладений акт прийому передачі нерухомого майна будівель та споруд санаторію «Гірське сонце» (а.с.17-24), за яким ТОВ «Дзельква» було передано нерухоме майно розташоване, у тому числі за адресою АДРЕСА_3.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації від 26.12.2007 №17216330 (т.1 а.с.89), за ТОВ «Дзельква» на підставі мирової угоди, ухвали суду від 17.09.2007, акту приймання передачі від 19.11.2007 зареєстровано право власності на нерухоме майно розташоване саме за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи №149 від 19.04.2011 вбачається, що на земельній ділянці площею 0,0800га, який належав ОСОБА_5, а даний час належить ОСОБА_7, за адресою АДРЕСА_3 знаходиться майно, яке перейшло згідно акту приймання передачі від 19.11.2007 ТОВ «Дзельква», а саме: сходи паркові інв. № 89, площею 3 кв.м., які знаходяться біля підпорної стіни № 88; площадка, що знаходиться біля будівлі літер «Ж» між підпорними стінами № 91, № 90 до сходів № 89, площею 14 кв.м.
Майно, що передано ТОВ «Дзельква» на підставі акту приймання передачі від 19.11.07р., що розташовано на земельній ділянці площею 0,0800га, за адресою: АДРЕСА_3, а саме сходи паркові інв. № 89 площею 3 кв.м., які знаходяться біля підпорної стіни № 88; площадка, що знаходиться біля будівлі літер «Ж» між підпорними стінами № 91, № 90 до сходів № 89, площею 14 кв.м. відносяться до обєктів нерухомості.
Експертом також встановлено, що на вказаній земельній ділянці дорога відсутня.
З експертного висновку вбачається, що експертом було досліджено саме земельна ділянка, яка була надана оскаржуваним рішенням у власність гр. ОСОБА_5
Судова колегія приходить до висновку, що в матеріалах справи є належні докази, які свідчать про те, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення на земельній ділянці, яка є предметом цього рішення, а саме ділянка площею 0,0800га, розташована за адресою: АДРЕСА_3, знаходилося нерухоме майно, яке належало ТОВ «Дзельква» на праві власності.
Крім того, вказане майно до передачі його за мировою угодою ТОВ «Дзельква» належало санаторію «Гірське сонце». Дана обставина вказує на той факт, що земельна ділянка і до реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Дзельква» не була вільна від нерухомого майна.
Також рішенням Господарського суду АР Крим від 23.05.2008 по справі №2-26/5367-2008А (т.2 а.с.123-125), яке набрало законної сили 03.06.2008, за позовом ТОВ «Дзельква» до Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», м. Ялта, вул.. Дзержинського, 4 про спонукання до виконання певних дій, Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» зобовязано провести державну реєстрацію будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, що належать ТОВ «Дзельква» (АДРЕСА_3; ідент. Код 16506865), а саме: адміністративний корпус літ. А пл. 255,0 кв.м., корпус літ. В пл. 897,0 кв.м., корпус літ. Г пл. 316,2 кв.м., корпус літ. Д пл. 126,8 кв.м., корпус літ. Е пл. 81,9 кв.м., корпус літ. Ж пл. 95,1 кв.м., котедж літ. И пл. 79,1 кв.м., котедж літ. К пл. 79,1 кв.м., котедж літ. Л пл. 79,1 кв.м., котедж літ. М пл. 79,1 кв.м., лабораторія літ. Н пл. 150,2 кв.м., їдальня літ. О пл. 382,3 кв.м., літній кінотеатр літ. Т пл. 340,4 кв.м., морський павільйон літ. Ф пл. 53,7 кв.м., більярдна літ. Х пл. 45,0 кв.м., павільйон літ. Ч пл. 14,1 кв.м., склад літ. Ш пл. 42,1 кв.м., котельна літ. Щ пл. 280,0 кв.м., макротосжигалка літ. Э пл. 11,8 кв.м., човнова станція літ. Я пл. 62,0 кв.м., навіси II-X, сараї ХІ, ХІІ, ХІІІ, сарай-комора XIV, сарай-сміттярозбірник XV, сараї XVI, XXII, XXIII, туалети XXI, паркові сходи №№ 4, 10, 16, 18, 21, 23, 25, 27, 31, 35, 37, 55, 75, 77, 80, 85, 87, 89, 94, 100, 101, підпірні стіни №№ 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 19, 20, 22, 24, 26, 28, 29, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 40, 41, 43, 51, 53, 54, 57, 58, 59, 72, 73, 74, 76, 78, 79, 81, 82, 83, 84, 86, 88, 90, 91, 92, 93, 95, 96, 97, 98, 99, 103, 105, 106 за адресою: АДРЕСА_3. Провести державну реєстрацію будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, що належать ТОВ «Дзельква» (АДРЕСА_3 ; ідент. Код 16506865), а саме: будівлю зимового клубу з бібліотекою/гуртожиток літ. П пл. 454,3 кв.м., туалет XVII, сараї XVIII, XIX, підпірні стіни № 62, 68, 69, паркові сходи № 61, за адресою АДРЕСА_3.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що зазначене майно належить ТОВ «Дзельква» на праві власності, але внаслідок бездіяльності Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» право власності на дане майно не було зареєстровано за ТОВ «Дзельква».
Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки рішення 21-ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради від 29.12.07р. №12/3 «Про затвердження проекту землеустрою і передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку житлового будинку та господарських побудов (садиби)» прийнято необґрунтовано, а саме без урахування обставин які вказують на наявність на земельній ділянці нерухомого майна, що належить іншій особі.
Надані під час судового засідання документи, якими апелянти підтверджують свої вимоги, не свідчать про обґрунтованість скарги, вони виникли пізніше ніж оскаржені дії відповідача та після прийнятого судом першої інстанції рішення.
Тому вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Питання про пропуск строку на оскарження спірного рішення позивачем, вже було предметом розгляду Вищого адміністративного суду України, висновки якого є обов'язковими для нижчестоящих судів.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 у справі № 2а-10277/10/7/0170 - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 у справі № 2а-10277/10/7/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2013 р.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта
Судове рішення № 35795823, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10277/10/7/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: