Рішення № 35794959, 05.12.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2013 Справа № 920/1871/13За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіТрейд», м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дружба

про стягнення 1237 грн. 56 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - представник Щерба Т.М., довіреність № 5 від 21.01.2013 року

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 1237 грн. 56 коп., яка виникла станом на 15.10.2013 року відповідно до договору поставки № 277 від 08.05.2012 року та судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, обґрунтованого відзиву на позов не подав, про час та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 119 повернуте на адресу господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 1237 грн. 56 коп. В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на договір поставки № 277 від 08.05.2012 року, укладений між сторонами у справі.

Відповідно до пункту 1.1. названого договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти цей товар, оплатити його вартість у відповідності з умовами даного договору.

Пунктом 1.2. договору врегульовано, що асортимент та ціна товару погоджуються сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно пунктів 3.1., 3.2., 3.3. зазначеного договору поставка товару здійснюється партіями до пункту призначення, який визначений сторонами у справі на протязі 48 годин, на підставі попередньої заявки відповідача, що передається не пізніш ніж за 2 робочі дні до передбачуваної дати поставки. При цьому відповідач має вказати у заявці асортимент товару, обсяг партії та строк і місце поставки.

Відповідно до пункту 4.4. договору відповідач зобов'язується сплатити вартість поставленої партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача, або шляхом внесення готівки в касу позивача.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору поставки укладеного між сторонами за даним спором, здійснено поставку відповідачеві товару в кількості та асортименті згідно заявок відповідача.

Так позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 8491 грн. 18 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № С0925021 від 25.09.2012 року на суму 583 грн. 50 коп., № С1009009 від 09.10.2012 року на суму 684 грн. 77 коп., № С1016012 від 16.10.2012 року на суму 138 грн. 27 коп., № С1023024 від 23.10.2012 року на суму 227 грн. 25 коп., № С1106005 від 06.11.2012 року на суму 566 грн. 81 коп., № С1113019 від 13.11.2012 року на суму 542 грн. 34 коп., № С1120020 від 20.11.2012 року на суму 593 грн. 38 коп., № С1218013 від 18.12.2012 року на суму 1149 грн. 18 коп., № С1225010 від 25.12.2012 року на суму 1007 грн. 72 коп., № С0129028 від 29.01.2013 року на суму 345 грн. 81 коп., № С0226011 від 26.02.2013 року на суму 526 грн. 29 коп., № С0312014 від 12.03.2013 року на суму 543 грн. 30 коп., № С0430034 від 30.04.2013 року на суму 787 грн. 32 коп., № С0430035 від 30.04.2013 року на суму 247 грн. 29 коп., № С0505005 від 07.05.2013 року на суму 547 грн. 95 коп.

Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату за отриманий товар у сумі 7253 грн. 62 коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами: № 62547 від 16.10.2012 року, № 62986 від 17.10.2012 року, № 64057 від 23.10.2012 року, № 67159 від 06.11.2012 року, № 67198 від 06.11.2012 року, № 69059 від 13.11.2012 року, № 72156 від 27.11.2012 року, № 74219 від 06.12.2012 року, № 76172 від 14.12.2012 року, № 77403 від 18.12.2012 року, № 77905 від 19.12.2012 року, № 78780 від 24.12.2012 року, № 1538 від 09.01.2013 року, № 3312 від 15.01.2013 року, № 3851 від 16.01.2013 року, № 4936 від 22.01.2013 року, № 6655 від 29.01.2013 року, № 8684 від 06.02.2013 року, № 10069 від 12.02.2013 року, № 12206 від 22.02.2013 року, № 13977 від 01.03.2013 року, № 16753 від 13.03.2013 року, № 20364 від 28.03.2013 року. № 23715 від 11.04.2013 року, № 26072 від 19.04.2013 року, № 28891 від 02.05.2013 року, № 32011 від 16.05.2013 року, № 33730 від 24.05.2013 року, № 36926 від 06.06.2013 року.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, борг відповідача перед позивачем на момент розгляду даної справи складає 1237 грн. 56 коп.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт поставки та отримання товару уповноваженою особою відповідача, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: товарно-транспортними накладними: № С0925021 від 25.09.2012 року на суму 583 грн. 50 коп., № С 1009009 від 09.10.2012 року на суму 684 грн. 77 коп., № С1016012 від 16.10.2012 року на суму 138 грн. 27 коп., № С1023024 від 23.10.2012 року на суму 227 грн. 25 коп., № С1106005 від 06.11.2012 року на суму 566 грн. 81 коп., № С1113019 від 13.11.2012 року на суму 542 грн. 34 коп., № С1120020 від 20.11.2012 року на суму 593 грн. 38 коп., № С1218013 від 18.12.2012 року на суму 1149 грн. 18 коп., № С1225010 від 25.12.2012 року на суму 1007 грн. 72 коп., № С0129028 від 29.01.2013 року на суму 345 грн. 81 коп., № С0226011 від 26.02.2013 року на суму 526 грн. 29 коп., №С0312014 від 12.03.2013 року на суму 543 грн. 30 коп., № С0430034 від 30.04.2013 року на суму 787 грн. 32 коп., № С0430035 від 30.04.2013 року на суму 247 грн. 29 коп., № С0505005 від 07.05.2013 року на суму 547 грн. 95 коп., які підписано представниками сторін за даним спором та скріплено їх печатками.

Таким чином, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості та не надав обґрунтованого заперечення щодо позовних вимог, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за отриманий товар в розмірі 1237 грн. 56 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіТрейд» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14-Б, код 34980845) 1237 грн. 56 коп. боргу та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.12.2013 року.

Суддя М.С. Лущик