Рішення № 35794590, 26.11.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 925/1651/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В. за участю представників сторін: позивача Ганницької Н.М. за довіреністю, відповідача Василенко В.М. за посадою, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до комунального підприємства «Драбівські теплові мережі» про стягнення 74575 грн. 39 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору на постачання природного газу за регульованими тарифом № 04/133/ТЕ-12 від 15.02.2012 року, 66926 грн. 76 коп. основного боргу за поставлений природний газ у період жовтень-грудень 2012 року, 5946 грн. 96 коп. пені, 1701 грн. 67 коп. 3 % річних та відшкодування судових витрат.

26.11.13 року позивачем подана заява про уточнення позовних вимог вх. № 26746 (а.с. 56-57) з якої вбачається, що відповідач протягом розгляду справи частково сплатив суму основного боргу на суму 545 грн. 76 коп., у зв'язку з чим позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу на цю суму та остаточно стягнути з відповідача 74258 грн. 29 коп., в тому числі 66381 грн. основного боргу за постачання природного газу та перераховані станом на 25.11.2013 року 5874 грн. 64 коп. пені, 2002 грн. 65 коп. 3 % річних. Заява відповідача відповідає його праву, встановленому ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Представник позивача в засіданні суду позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, заяві про зменшення розміру позовних вимог і запереченні на відзив на позовну заяву (а.с. 53-55), підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (а.с. 29-30). Із відзиву вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості підприємства за поставлений природний газ по договору № 04/133/ТЕ-12 від 15.02.2012 року у період жовтень-грудень 2012 року в сумі 66926, 76 грн., проте позов не визнав і просив суд в його задоволенні відмовити з мотивів відсутності його вини у виникненні спірної заборгованості. Після сплати підприємством 545,76 грн., решта заборгованості в сумі 66381 грн. виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам на її вироблення, що затверджувались або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, зазначена заборгованість повинна відшкодовуватись за рахунок субвенцій із державного бюджету в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 року № 683, а пеня і 3% річних нараховані на спірну заборгованість неправомірно.

Представник відповідача в засіданні суду проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

02.01.2013 року відкрите акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (постачальник за договором, правонаступником якого є позивач) та комунальне підприємство «Драбівські теплові мережі» (споживач за договором, відповідач у справі) уклали договір № 04/133/ТЕ-12 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі договір, а.с. 8-14), за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб суб'єктів, що виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, устаткованих на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами), а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).

Послуги з постачання підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору; акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.п. 2.6, 2.9. договору).

Загальна вартість 1000 м? газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 1091 грн., крім того ПДВ 218 грн. 20 коп., разом 1309 грн.20 коп. (п. 4.4. договору).

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання природного газу з постачання природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.8 договору).

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із сторін (п. 4.11.).

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2. договору)

На виконання умов договору, згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу, позивач передав відповідачу природний газ у жовтні 2012 року - 21897 м? на суму 28667 грн. 54 коп.; у листопаді 2012 року - 36859 м? на суму 48255 грн. 80 коп.; у грудні 2012 року - 40231 м? на суму 52670 грн. 42 коп. (а.с. 15-17).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг виконав частково, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача по оплаті послуг з постачання природного газу становить 66381 грн.

Із нової редакції Статуту позивача, зареєстрованої 25.09.2013 року, публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», його назва змінена разом зі зміною організаційно-правової форми.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на постачання природного газу за регульованими тарифом № 04/133/ТЕ-12 від 15.02.2012 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність та розмір грошової заборгованості зі сплати вартості поставленого природного газу в жовтні-грудні 2012 року в розмірі 66381 грн. відповідачем визнані, належними і допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 5874 грн. 64 коп. пені та 2002 грн. 65 коп. 3% річних, передбачені п. 6.2.2. даного договору, відповідають приписам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним тому також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до п. 2 роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в оглядовому листі від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є дією непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, внаслідок якої боржник може бути звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (ст. 617 УК України, ч. 2 ст. 218 ГК України).

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що заперечення відповідача не спростовують вимог позивача про стягнення заборгованості по сплаті боргу з оплати послуг на постачання природного газу, пені та річних за прострочення цього грошового зобов'язання, тому заперечення відповідача суд відхиляє, а позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Драбівські теплові мережі», місцезнаходження: вул. Комарова, 5, смт. Драбів, Драбівський район, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код 21356824 на користь публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», місцезнаходження: вул. Громова, 142, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 03361402 - 66381 грн. (шістдесят шість тисяч триста вісімдесят одна грн.) основного боргу, 5874 грн. 64 коп. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 64 коп.) пені, 2002 грн. 65 коп. (дві тисячі дві грн. 65 коп.) 3 % річних 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 02.12.2013 року.

Суддя В.М. Грачов