Ухвала суду № 35794550, 02.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 грудня 2013 року Справа № 915/1740/13

за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" /54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миконт" /54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1/

про стягнення 129072,55 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Полубоярова К.В. (довіреність №09/30 від 25.07.13р.)

від відповідача: Цимбаліст С.І. - директор, Абдулін О.М. (довіреність №3 від 17.06.13р.)

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 122796,17 грн. основного боргу та 6276,38 пені.

Ухвалою суду від 26.09.2013 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 10.10.2013 о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 10.10.2013 судом оголошувалась перерва до 21.10.2013 о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.10.2013 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 21.10.2013 судом оголошувалась перерва до 02.12.2013 о 14 год. 00 хв.

07.10.2013 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на рухоме і нерухоме майно відповідача, а також на грошові кошти останнього.

Розглянувши у судовому засіданні 02.12.2013 дану заяву позивача, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

З цього приводу, Пленум Вищого господарського суду України у п. 1, 3 постанови від 26.12.11р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обгрунтовує тим, що йому стало відомо, що відповідач здійснює заходи по ліквідації підприємства. При цьому, які саме заходи здійснює відповідач та якими саме доказами це підтверджується позивач суду не вказав. Крім цього, позивач не подав суду доказів, які свідчать про наміри відповідача здійснити будь-які дії щодо власного рухомого і нерухомого майна, а також щодо грошових коштів, з метою ухилення від виконання спірного зобов'язання.

Відповідач заперечив наведені позивачем обставини ліквідації товариства та вказав, що відповідач не перебуває у процесі ліквідації, визнає суму основного боргу перед позивачем та зобов'язується її сплатити.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позивачем не доведено наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з цього спору, а тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову належить відмовити.

Далі, у судовому засіданні 02.12.2013 представник відповідача заявив усне клопотання, проти якого заперечував присутній у судовому засіданні представник позивача, про оголошення перерви у судовому засіданні для надання відповідачу додаткового часу для подання доказів по справі.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, господарський суд, враховуючи, що позов переданий позивачем на розгляд господарського суду 25.09.2013, тобто більше ніж 2 місяці тому, вважає, що відповідач мав достатньо часу подати суду усі необхідні на його думку докази, а тому дане клопотання відповідача не підлягає задоволенню господарським судом.

Керуючись статтями 22, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству "Миколаївський морський торговельний порт" у задоволенні заяви від 07.10.2013 № 1983 про забезпечення позову.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Миконт" у задоволенні клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

Суддя Д.О.Бездоля