Рішення № 35794522, 05.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13713/13 05.11.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп"

Про стягнення 1 550,39 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Шкуропат Г.В. - представник (дов. № ГО -12/271 від 19.10.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" заявлений позов до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" про стягнення 1 550,39 грн.

Ухвалою суду від 19.07.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/13713/13 та призначено розгляд справи на 13.08.2013.

Через відділ діловодства 09.08.2013 представник позивача надав додаткові документи по справі

Ухвалою від 13.08.2013 розгляд справи відкладено на 30.08.2013.

Через відділ діловодства 27.08.2013 представник позивача надав додаткові документи по справі

В судове засідання 30.08.2013 представники сторін не з'явились.

Ухвалою суду від 30.08.2013 розгляд справи відкладено на 11.10.2013.

В судове засідання 05.11.2013 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 05.11.2013 представник відповідача не з?явився, причини неявки суду не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2012 між ПрАТ "Страхова група "ТАС", як страховиком, та Словачевським А.Р., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № А0261399, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Шевроле" д.р.н. АМ3580 АТ

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Дніпровського району в м. Києві №9053489, 13.08.2012 в м. Києві на вул.. Харківське шосе сталося ДТП за участю застрахованого автомобіля "Шевроле" д.р.н. АМ3580 АТ, під керуванням Словачевського А.Р. та автомобіля "Тойота" д.р.н. АА 9252 НХ, під керуванням Скуз О.Л.

Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2012. № 2604/185032012 гр. Скуз О.Л. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

13.08.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Відповідно до страхового акту № 25979/07/2013, пошкодження транспортного засобу марки "Шевроле" д.р.н. АМ3580 АТ, внаслідок ДТП, яка сталася 13.08.2013 р. в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та прийнято рішення про здійснення виплати в розмірі 1550,39 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № А0261399, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 77344 від 04.02.2013 на суму 1550,39 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Скуз О.Л.. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3657734, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Тойота" д.р.н. АА9252НХ, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 500 грн.

11.02.2013 позивач направив на адресу відповідача претензію № Г.05.0.0/74 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. 13.08.2012.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Скуз О.Л., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Тойота" д.р.н. АА9252НХ, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/3657734).

Вина водія, який керував автомобілем "Тойота" д.р.н. АА9252НХ, підтверджується Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2012.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Шевроле" д.р.н. АМ3580 АТ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/3657734), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № А0261399 від 16.01.2012, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА/3657734 складає 500 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково у розмірі 1050, 39 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2 Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 11, код ЄДРПОУ 31158052)

з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 1050 (одну тисячу п'ятдесят ) грн. 39 коп., страхового відшкодування, 1170 (одну тисячу сто сімдесят). судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Повне рішення складено 12.11.2013

Суддя Л.В. Прокопенко