Постанова № 35793856, 29.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року справа № 823/3273/13-а

м. Черкаси

10 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Підліснюка В.Ю. - за довіреністю,

представника відповідача - Ушанова О.В.- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом корпорації «Украгротех» до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування припису та вимоги,

встановив:

До суду з позовною заявою звернулася корпорація «Украгротех», в якій просить:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Черкаській області щодо організації та порядку проведення планової перевірки з порушенням вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464;

- визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Черкаській області щодо оформлення результатів перевірки з порушенням вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464 та вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 09 листопада 2012 року № 476.

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Черкаській області, викладену у формі претензії від 29 листопада 2012 року № 1-216/юр.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив вимоги наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10 вересня 2008 року та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Посилаючись на положення Кодексу України про надра та Водного кодексу України позивач також наполягав на тому, що корпорація «Украгротех» має право на спецводокористування без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Корпорація «Украгротех» зареєстрована як юридична особа 01.08.2001 року Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 31617778.

01.11.2012 р. начальником державної екологічної інспекції у Черкаській області видано наказ № 205 «Для вирішення питань за межами м. Черкаси та проведення перевірки» та направлення на перевірку № 1539.

На виконання наказу головним спеціалістам-державним інспекторам інспекції доручено проведення планових перевірок ряду підприємств, у тому числі і корпорації «Украгротех».

7 листопада 2012 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведено планову перевірку Корпорації «Украгротех» по вул. Леніна, 89, м. Христинівка, Черкаської обл. щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2012 року та встановлено факт самовільного користування за період з 08.08.2011 року по 07.11.2012 року 30,4 тис. м. куб. підземними водами, без дозволу (ліцензії), що є порушенням статті 40 Водного кодексу України.

На підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.11.2012 року посадовими особами відповідача видано припис від 09 листопада 2012 року № 476, згідно з п. 13 якого корпорації «Украгротех» приписано в строк до 07.03.2013 року у зв'язку з порушенням статтей 16, 23 Кодексу України про надра отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Державна екологічна інспекція у Черкаській області нарахувала збитки завдані державі внаслідок самовільного використання підземних вод в обсязі 30,4 тис. м. куб. у розмірі 986 784 грн.

29.11.2012 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області сформовано та направлено позивачу претензію №1-216/юр та нараховано збитків внаслідок самовільного користування підземними водами за період з 08.08 2011 року по 07.11.2012 року на суму 986784 грн.

За змістом претензії № 1-216/108 від 29.11.2012р. (а.с. 35) позивачеві запропоновано добровільно відшкодувати збитки у розмірі 986 784 грн., обумовлені самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

На підставі названого акта відповідачем видано припис № 476 від 09.11.2012 р. (а.с.32) яким, серед іншого, зобов'язано корпорацію «Украгротех» у строк до 07.03.2013 р. отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 13).

Оцінюючи правомірність дій Державної екологічної інспекції у Черкаській області суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (Закон, ВР України, від 05.04.2007, № 877-V - далі закон № 877.

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, від 10.09.2008, № 464 «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» ( далі - Порядок № 464)

Цей Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі, Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Держекоінспекції) та суб'єктів господарювання.

Статтею 1 закону № 877 визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 7 закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Із матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку № 1539 не містить печатки органу перевірки, що є порушенням вищенаведеної норми закону.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Аналогічні положення містяться у пунктах 4.20, 4.21 Порядку № 464.

Судом встановлено, що примірник акту перевірки позивач отримав 20 грудня 2012 року, тобто через 42 дні після проведення планового заходу ( а.с. 14), що у свою чергу є порушенням приписів закону № 877 та Порядку № 464.

Пунктом 4.22. Порядку № 464 визначено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 4.23 Порядку № 4645 припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку.

Згідно з пунктом 4.24 Порядку № 464 у разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання приписів особисто, припис відправляється рекомендованим листом.

Строк виконання припису ( пункт 4.25) встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

Крім цього, пунктом 4.5 Порядку № 464 передбачено, що перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Судом встановлено, що планова перевірка проводилася лише в адміністративному приміщенні позивача без виходу на виробничі майданчики.

Також суд зауважує, що свердловини, інженерні комунікації та споруди повинні належати відповідним органам місцевого самоврядування, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1010 «Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» визначено умови такої передачі, відповідно до яких, починаючи із 1997 і до 2001 року, вона здійснювалася безоплатно, поетапно, на основі розроблених та затверджених у встановленому порядку переліків об'єктів соціальної сфери. Передачі в комунальну власність підлягали: житловий фонд (крім гуртожитків); дитячі дошкільні заклади, школи та інші заклади освіти, табори для відпочинку і оздоровлення дітей, об'єкти культури та аматорського спорту, приміщення будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, об'єкти охорони здоров'я і побуту; мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування житлового фонду і соціальної сфери (бойлерні, котельні, теплові, каналізаційні та водопровідні мережі і споруди, вбудовані та прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Питання належності мереж водовідведення чи водопостачання (в даному випадку свердловин) відповідачем під час планового заходу не з'ясовувалося.

Виходячи з того що, відповідачем в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та вимог Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, від 10.09.2008, № 464, була проведена планова перевірка, то відповідно усі наступні дії перевіряючих, а саме: складання акту перевірки від 07.11.2012 року, припису від 09.11.2012 року № 476, претензії від 29.11.2012 № 1-216/юр, є протиправними, як такі що є похідними від проведеної планової перевірки.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач реалізуючи повноваження при здійсненні планового заходу діяв не на підставі, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не добросовісно.

Далі судом встановлено, що пунктом 13 припису від 09.11.2012 року № 476 державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області зобов'язали суб'єкта господарювання - позивача отримати в установленому порядку спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Натомість, 19 січня 2012 р. корпорація «Украгротех» отримала від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 31.12.2014 р. Відповідно до даного дозволу позивачеві надано дозвіл на використання водних ресурсів п'яти свердловин та двох шахтних колодязів.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

В силу вимог статті 40 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається державним органом охорони навколишнього природного середовища. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Судом встановлено, що позивач використовує воду для своїх господарсько-питних та виробничих потреб на підставі дозволу на спецводокористування, що надходить на територію господарства через інженерні комунікації (водогони). У період з 08 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року позивач здійснював водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 17 березня 2005 року № Укр4050-А/Чрк, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, а з 2012 року по 06 листопада 2012 року - на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 19 січня 2012 року № Чкр5379-АІ Чкр ( з терміном дії до 31 грудня 2014 року).

Відповідно до даних документів позивачу дозволяється водокористування при дотримуванні наступних умов використання води, зокрема підземних вод у 2011 році не більше 22, 44 тис. м. куб./рік, у 2012 році - 30,57 тис. м. куб./рік, що і відповідно до звітів форми 2-ТП ( а.с. 45, 46) було дотримано позивачем, при цьому у підприємства відсутній обов'язок отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, що підтверджується наступним.

Відповідно до статті 19 Кодексу про надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Такий виняток зокрема встановлений у статті 23 Кодексу про надра, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Судом з'ясовано, що відповідно до звіту форми 2-ТП за 4 квартал 2011 року підприємством самостійно забрано (використано) води за жовтень, листопад, грудень 2011 року - 22, 1 тис. м. куб.

Відповідно до звіту форми 2-ТП за 4 квартал 2012 року підприємством самостійно забрано ( використано) води за жовтень, листопад, грудень - 28, 9 тис. м. куб.

Отже, виходячи із загального об'єму використаної води за період з 08.08.2011р. по 07.11.2012р. - 30, 4 тис м.куб., середньодобовий забір води позивачем складає 66,5 м. куб, а саме 30,4 м. куб. (загальний об'єм використаної води): 457 дні = 66,5 м. куб. (добове споживання води).

Таким чином, позивач не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на водокористування надрами, адже продуктивність водозабору підземних вод становить 66,5 куб. м. на добу, тобто не перевищує встановленої законодавством норми - 300 кубічних метрів на добу. Окрім цього, в дозволі на спеціальне водокористування, також вказано, що цей дозвіл є єдиним документом, на основі якого здійснюється водокористування.

Отже, суд вважає, що відповідачем при складанні та направлені на адресу позивача претензії та розрахунку до неї не було враховано вимог ст. 23 Кодексу України «Про надра», а отже вказані дії вчинено протиправно.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, керуючись ч.3 ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії відповідача по складанню та направленню на адресу позивача претензії та по складанню розрахунку розмірів відшкодування збитків до претензії зазначеним принципам адміністративної юстиції не відповідають.

Суд враховує, що рішення та дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення у справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Судом встановлено, що відповідач при складанні претензії від 29.11.2012року № 1-216/юр та розрахунку розмірів відшкодування збитків до даної претензії діяв не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, необґрунтовано та з використанням повноваження всупереч меті, з якою це повноваження надано.

Також суд вважає, що оскільки рішення у формі претензій фактично породжує правові наслідки для позивача, так як у випадку відмови від добровільної сплати збитків відповідач набуває права на звернення до суду про примусове їх стягнення у судовому порядку, що в свою чергу може вплинути на матеріальний стан позивача, то з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача, викладену у формі претензії від 29.11.2012 року № 1-216/юр .

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не довів правомірності своїх дій та не надав суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з урахуванням принципу верховенства права та з метою забезпечення захисту прав, свобод та інтересів особи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Черкаській області щодо організації та порядку проведення планової перевірки з порушенням вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464.

Визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Черкаській області щодо оформлення результатів перевірки з порушенням вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464 та вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 09 листопада 2012 року № 476.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Черкаській області, викладену у формі претензії від 29 листопада 2012 року № 1-216/юр.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Корпорації «Украгротех» (ідентифікаційний код 31617778) понесені судові витрати у розмірі 172 ( сто сімдесят дві ) гривні 05 копійок сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст виготовлений та підписаний 04 грудня 2013 року