Рішення № 35793746, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17647/13 27.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 462,50 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Крашеніннікова М.І., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (далі - позивач) до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 462,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/17647/13, розгляд справи призначено на 16.10.2013 р.

16.10.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 16.10.2013 р., приймаючи до уваги те, що суддя Нечай О.В. знаходиться у відрядженні, справу № 910/17647/13 передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. справа № 910/17647/13 прийнята до провадження суддею Гавриловською І.О. та призначена до розгляду на 06.11.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 28.10.2013 р., приймаючи до уваги те, що суддя Нечай О.В. повернувся з відрядження, справу № 910/17647/13 передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справа № 910/17647/13 прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В. та призначена до розгляду на 06.11.2013 р.

У судове засідання 06.11.2013 р. представник позивача з'явився та подав документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17647/13 позивач виконав.

У судове засідання 06.11.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17647/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 06.11.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/17647/13 від 16.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2013 р.

У судове засідання 27.11.2013 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 27.11.2013 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мілавіца» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 1201456 серії АТКД (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота», державний номерний знак АА 0522 СЕ.

Павелко В.І., 28.12.2012 р. о 14 год. 15 хв. на площі Л. Толстого, в м. Києві, керуючи автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак 213-30 КА, здійснив рух заднім ходом, не впевнившись, що це буде безпечним, та допустив зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак АА 0522 СЕ, що рухався позаду, що призвело до пошкодження обох автомобілів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2013 р. визнано винним Павелка В.І. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Відповідно до Звіту з оцінки транспортного засобу № 6339/7501, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АА 0522 СЕ, внаслідок його пошкодження при вищезазначеній ДТП, складає 8 509,80 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 7501-40602-12/1 від 31.01.2013 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АА 0522 СЕ, внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2012 р. о 14 год. 15 хв. на площі Л. Толстого, в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 8 462,50 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 7501-40602-12/1 від 31.01.2013 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 8 462,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3119 від 01.02.2013 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак 213-30 КА, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4866705.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АВ/4866705 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак 213-30 КА.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак 213-30 КА, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/4866705, а винна у скоєнні ДТП особа законно керувала вказаним автомобілем, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з Регресною вимогою на суму 8 462,50 вих. № 04-2345 від 16.05.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вищезазначену заяву отримав, проте, в порушення норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 462,50 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 56, офіс 13; ідентифікаційний код: 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код: 24745673) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 462 (вісім тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя О.В. Нечай