ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/72860/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Лосєва А.М.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової службина постанову та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012у справі № 2а-13836/11/2070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Крановий елєктропривід»доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харковапровизнання неправомірними наказу та дій щодо проведення перевірки,- ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крановий елєктропривід», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просило:
- визнати незаконним з моменту прийняття рішення відповідача у формі наказу №1586 від 27.07.2011 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід»;
- визнати незаконними дії відповідача щодо проведення з 10 по 11 серпня 2011 року позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід» з питань перевірки відносин з платниками податків: ТОВ «Лінекер», ТОВ «Промспец консалтинг» та ТОВ «Едан плюс» за період з 01.08.2008 по 31.12.2010.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 позов задоволено; визнано неправомірним та скасовано наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 27.07.2011 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід»; визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід», результати якої оформлені актом від 17.08.2011 року №3110/2303/32031071.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 скасовано в частині задоволенні повних вимог ТОВ «Крановий елєктропривід» про визнання незаконним наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №1586 від 27.01.2011 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід» за період з 01.08.2008 по 31.12.2010 з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні даних позовних вимог; в іншій частині - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:
- ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі пп.20.1.16 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України були складені та направлені на адресу ТОВ «Крановий елєктропривід» письмові запити про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Едан Плюс» за період з 29.08.2008 по 30.06.2010 (лист за №1007/20/23-525 від 21.01.2011); з ТОВ «Лінекер» за серпень 2010 року (лист №7117/10/18-018 від 12.04.2011); з ТОВ «Промспец консалтинг» за період з 06.07.2010 по 31.12.2010 (лист №6308/10/18-018 від 01.04.2011). Цими ж листами підприємство було повідомлено, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 днів з дні отримання запиту є підставою для проведення позапланової перевірки підприємства на підставі ст.78 ПК України;
- позивачем надавались письмові пояснення та копії документів у відповідь на зазначені запити;
- наказом №1586 від 27.07.2011 керівника ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова з підстав, визначених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України призначено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Крановий елєктропривід» терміном 2 робочих дні: з 10.08.2011 по 11.08.2011;
- для проведення перевірки керівник підприємства запрошений повідомленням від 27.07.2011 № 16520 на 12 годину 17.08.2011;
- ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на протязі 10-11.08.2011 проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Крановий елєктропривід» з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «Лінекер», ТОВ «Промспец консалтинг» та ТОВ «Едан Плюс» за період з 01.08.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки №3710/2305/32031071 від 17.08.2011;
- доказів про вручення під розпис уповноваженій особі ТОВ «Крановий елєктропривід» копії наказу на проведення зазначеної перевірки відповідач суду не надав.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання незаконними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.
Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах не дотримався вимог законодавства, а відтак, не мав визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішення про призначення спірної перевірки. Внаслідок цього спірна перевірка була проведена відповідачем на підставі наказу, який суперечить закону та виданий за відсутності визначених законом підстав, що об'єктивно зумовлює нелегітимність дій по проведенню перевірки та висновків проведеної перевірки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №1586 від 27.01.2011 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід» та приймаючи в цій частині нове судове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки зазвичай не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків.
Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції в частині, якою визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід», результати якої оформлені актом від 17.08.2011 року №3110/2303/32031071, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що дії податкового органу по проведенню позапланової документальної перевірки позивача без вручення під розпис уповноваженій особі підприємства копії наказу на проведення такої перевірки та проведення перевірки раніше, ніж про це зазначено в повідомленні про її проведення від 27.07.2011 за №16520, є незаконним.
Перевіряючи правильність судових рішень попередніх інстанцій в межах касаційної скарги (у відповідності до якої судові рішення оскаржуються відповідачем лише в частині задоволення позовних вимог), суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів про задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а тому при розгляді спору про визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої викладені у відповідному акті, судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Окрім цього, судам слід врахувати, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав щодо проведення стосовно нього документальної позапланової невиїзної перевірки, має вирішуватися, виходячи із суті таких вимог та наявності спірних правовідносин.
Судова колегія зазначає, що судами попередніх інстанцій не було досліджено спірні правовідносини сторін та не було встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки як платника податків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
При цьому судам слід врахувати, що особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 Податкового кодексу України, у відповідності до якої:
- документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79);
- документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79);
- присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3 ст.79).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом ч. 4, 5 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Однак, судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи в частині вимог щодо визнання незаконними дій контролюючого органу не досліджено, за захистом яких прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин позивач звернувся до суду, чи дійсно порушені ці права позивача та чи порушені вони саме вчиненням відповідачем оскаржуваних дій щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача. Крім того, судами не встановлено, чи оскаржувані дії податкового органу взагалі безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача як платника податків.
Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позову підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Крановий елєктропривід» та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль А.М. Лосєв
Судове рішення № 35793246, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13836/11/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: