Рішення № 35792509, 26.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15762/13 26.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі"

до Фізичної особи - підприємця Мішнаєвського Марка Ісаковича

про стягнення 42 650, 00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Кравчук А.І. (довіреність б/н від 21.10.2013 року);

Від відповідача не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Мішнаєвського Марка Ісаковича (далі за текстом - відповідач) про стягнення 42 650, 00 грн. за дистриб'юторським договором № 177 р від 03.10.2012 р., а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/15762/13, розгляд справи призначено на 01.10.2013 року.

В судове засідання 01.10.2013 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.10.2013 року, в з'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

15.10.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про продовження строків розгляду справи.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відряджені, справу № 910/15762/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року справу № 910/15762/13 прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 26.11.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відрядження справу № 910/15762/13 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 26.11.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду оригінали документів копії яких додані до позовної заяви для огляду судом, довідку про підтвердження заборгованості станом на дату слухвання справи.

Відповідно до поданої позивачем довідки ЄДРПОУ, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 02232, м. Київ, вул. Цвітаєвої, 16-Б, кв. 25.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 року між сторонами був укладений дистриб'юторський договір №177р (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач продає, а відповідач купує корми для тварин під торговою маркою «Пуріна» на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору кількість, асортимент товару, місце та строки поставки зазначаються в рахунку-фактурі.

Згідно з п. 2.1 договору товар поставляється на умовах FCA за адресою, що зазначається у рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 2.3. договору датою поставки товару є дата зазначена на товарно-транспортній накладній.

Згідно п. 3.3. договору загальна вартість товару визначається як загальна вартість усіх поставок, погоджених сторонами.

Відповідно до п. 3.5. договору, відповідач здійснює попередню оплату повної вартості кожного замовлення на підставі переданого по факсу або електронною поштою рахунку - фактури продавця не пізніше дати поставки.

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що у позивача виникають зобов'язання по поставці товару лише після здійснення попередньої оплати в повному обсязі згідно п. 3.5. договоруокрім випадків коли сторони домовились про відстрочення платежу згідно п. 3.7. договору.

В окремих випадках відповідач може отримувати товар з відстроченням платежу до 30 днів, що має бути закріплено сторонами в письмовому вигляді шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. Строк такого відстрочення фіксується у додаткові угоді, підписаній обома сторонами.

Договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31 грудня 2013 року (п. 13.1 договору).

На виконання умов договору (п. 3.7) позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 42 650,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПР000000036 від 09.01.2013 року, товарно-транспортною накладною від 09.01.2013 року та довіреністю на отримання товару відповідачем, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідачем, на виконання умов договору, поставлений товар не оплачений позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 42 650, 00 грн.

03.06.2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу з проханням оплатити заборгованість в сумі 42 650, 00 грн., яка виникла за договором. Зазначену вимогу позивача відповідач залишив без задоволення, доказів іншого матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Дистриб'юторський договір №177 р від 03.10.2012 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 42 650, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідно до умов договору поставка товару здійснюється на умовах передплати, що товар на суму 42 650, 00 грн. був поставлений позивачем відповідачу без такої оплати, що матеріали спррави не містять жодних додаткових угод, які б свідчили про погодження між сторонами відстрочки платежу, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута домовленість щодо змін умов договору, в частині оплати поставленого товару, при цьому строки оплати товару погоджені не були.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вимога про оплату поставленого товару на загальну суму 42 650, 00 грн. була направлена відповідачу 03.06.2013 року, отже враховуючи приписи ст. 530 ЦК України строк виконання зобо'язань по оплаті поставленого товару сплив для відповідача 11.06.2013 року.

Враховуючи, що відповідачем поставлений товар не був оплачений, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 42 650, 00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 42 650, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 42 650, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мішнаєвського Марка Ісаковича (02232, .м. Київ, вул. Цветаєвої, 16-Б, кв. 25, ідентифікаційний номер 2231411079; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі» (81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс «Ямельня-1»; код ЄДРПОУ 32730400) 42 650 (сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко