Постанова № 35792442, 04.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 5023/4669/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_4, м. Харківна постанову та ухвалу від 03.09.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 р. господарського суду Харківської областіу справі№ 5023/4669/12 господарського суду Харківської області

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с. Крамчанка Великописарівського району Сумської областідо боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ", м. Харківпровизнання банкрутом розпорядник майна арбітражний керуючий Персидський В.Ю.

та скаргами фізичної особи ОСОБА_4 та ПППФ "ВЕМ"на діїрозпорядника майна арбітражного керуючого Персидського В.Ю.в судовому засіданні взяв участь представник:

фізичної особи - ОСОБА_4ОСОБА_7, довір.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року порушено провадження у справі № 5023/4669/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" (далі - Боржник, Товариство) за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою підготовчого засідання від 01.11.2012 року ініціюючого кредитора зобов'язано опублікувати оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника, щодо останнього введена процедура розпорядження майном, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Персидського В.Ю. тощо

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року (суддя -О.А. Дзюба) скарги фізичної особи ОСОБА_4 та ПППФ "ВЕМ" на дії розпорядника майна-арбітражного керуючого Персидського В.Ю. залишені без задоволення, а розгляд справи відкладений.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року апеляційне провадження за скаргою фізичної особи ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 року касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року скасовано, а справу направлено до апеляційного суду для розгляду по суті апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року.

При новому апеляційному розгляді постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року (головуючий суддя - Лакіза В.В., судді: Здоровко Л.М., Шевель О.В.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року скасовано в частині залишення без задоволення скарги ОСОБА_4 на дії розпорядника майна, в цій частині прийняте нове рішення, яким провадження у справі по скарзі ОСОБА_4 на дії розпорядника майна припинено. В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким усунути арбітражного керуючого Персидського В.Ю. від виконання ним обов'язків розпорядника майна Товариства.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 31, 13 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи без задоволення скарги ОСОБА_4 та ПППФ "ВЕМ" на дії розпорядника майна-арбітражного керуючого Персидського В.Ю., місцевий суд встановив, що останнім належним чином виконуються покладені на нього згідно із Законом про банкрутство обов'язки, у тому числі з розгляду заяв кредиторів із вимогами до Боржника та повідомлення про результати такого розгляду. За цих обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання діяльності вказаного арбітражного керуючого неналежною та для задоволення скарг вказаних осіб.

Під час здійсненого нового апеляційного провадження у справі, скасовуючи частково вказану ухвалу місцевого суду - щодо скарги фізичної особи ОСОБА_4 на дії розпорядника майна Боржника, апеляційний суд вказав, що господарським судом заява із кредиторськими вимогами ОСОБА_4 до Товариства ще не розглядалась, а судове засідання з цього приводу не проводилось, тому вказана фізична особа не набула процесуального статусу сторони та учасника провадження у справі про банкрутство, що має право на звернення зі скаргами на дії (бездіяльність) розпорядника майна з приводу проведення ним дій у цій процедурі. За цих обставин апеляційний суд дійшов висновку, що ця скарга не підлягала розгляду в суді першої інстанцій на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а тому ухвала місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню, а провадження за цієї скаргою на дії розпорядника майна - припиненню.

Заперечуючи вказані висновки апеляційного суду, скаржник зазначив, що розпорядник майна не виконує з моменту його призначення покладені на нього законом обов'язки, оскільки він вчиняє дії по приховуванню реального зникнення майна Боржника, фінансова та господарська діяльність не проаналізовані, необґрунтовано визнані неіснуюючи грошові вимоги, а заявником у справі своєчасно була подана належним чином оформлена заява із кредиторськими вимогами до Боржника із доданням доказів на їх підтвердження, як цього вимагають норми Закону про банкрутство, тому він має право на оскарження дій розпорядника майна Товариства.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями скаржника, оскільки вони викладені із невірним тлумаченням норм діючого законодавства.

Слід погодитись із правомірним та таким, що зроблений із вірним застосуванням норм діючого законодавства висновком апеляційного суду, що за відсутністю судового рішення за результатами розгляду кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_4 він не набуває статусу сторони або учасника провадження у справі, який має право оскаржувати дії розпорядника майна у цій процедурі Боржника. При цьому, норми ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону про банкрутство апеляційним судом були застосовані вірно.

У зв'язку із цим висновком касаційний суд вважає за необхідне також доповнити мотивувальну частину оскаржуваної постанови наступним.

Так, відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Отже, законодавцем врегульований порядок розгляду судом і вимог конкурсних кредиторів, і заперечень стосовно цих вимог, що були заявлені та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, або відхилені. Такий порядок передбачає, що заперечення стосовно заявлених вимог конкурсного кредитора розглядаються господарським судом під час розгляду відповідних кредиторських вимог - у попередньому засіданні, за результатами якого виноситься ухвала із рішенням суду про визнання чи відмову у визнанні кредиторських вимог. При цьому, рішення стосовно заявлених заперечень проти кредиторських вимог, скарг щодо відхилення розпорядником майна розглянутих ним кредиторських вимог (прийняття до уваги або відхилення скарг та заперечень) зазначається в мотивувальній частині згаданої ухвали, оскільки ні норми ст.ст. 14, 15 Закону про банкрутство, ні норми ГПК України не передбачають винесення окремого процесуального документу (ухвали) за результатами розгляду скарг на дії розпорядника майна або заперечень з приводу відхилення цим розпорядником майна заявлених кредиторських вимог у справі.

Таким чином винесення окремого судового рішення - ухвали, за результатами розгляду скарги на дії розпорядника майна з приводу розглянутих в порядку норм ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство та відхилених ним кредиторських суперечить наведеним нормам законодавства та є незаконним.

За таких обставин, колегія суддів підтримує, як правомірне, рішення апеляційного суду про припинення провадження по скарзі фізичної особи ОСОБА_4 на дії розпорядника майна Боржника на додатковій правовій підставі - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. 1 ст. 80 ГПК України).

Враховуючи ж, що апеляційне провадження здійснювалось лише за апеляційною скаргою вказаної фізичної особи та в частині його скарги на дії розпорядника майна, тоді як місцевий суд в оскаржуваній ухвалі прийняв рішення про залишення без задоволення скарги ще однієї особи - ПППФ "ВЕМ" на дії розпорядника майна-арбітражного керуючого Персидського В.Ю., наведений в резолютивній частині висновок про залишення ухвали місцевого суду без змін в іншій частині слід виключити, як неправомірний, оскільки рішення суду першої інстанції щодо скарги ПППФ "ВЕМ" на дії розпорядника майна-арбітражного керуючого Персидського В.Ю. в апеляційному порядку не переглядалось.

За таких обставин доводи касаційної скарги фізичної особи - ОСОБА_4 не спростовують висновків апеляційного суду, тому оскаржувана постанова цього суду (з урахуванням доповнень до мотивувальної частини та виключень із її резолютивної частини, викладених в даній постанові) підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 41, 80, 86, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Виключити частину п'яту резолютивної частини постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. у справі № 5023/4669/12.

3. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. у справі № 5023/4669/12 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 05.12.2013 року.