Постанова № 35792395, 05.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 904/4884/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Пількевича В.В.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення 387582,86 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення 49440,65 грн. інфляційних втрат, 139514,81 грн. пені, 27492,15 грн. 3% річних, 171135,25 грн. 7% штрафу, нарахованих відповідачеві у зв'язку з порушенням ним строків оплати за поставлений за укладеним між сторонами у справі договором №02/12-БО-33 купівлі продажу природного газу від 25.01.2012 року природний газ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2013 року (суддя Казарцева В.В.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 27492,15 грн., пеню в сумі 34878,70 грн., інфляційні втрати - 35774,54 грн., 17113,53 грн. штрафу, судовий збір. В решті частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2013 року рішення суду змінене. Позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 27492,15 грн. 3% річних, 35774,54 грн. інфляційних втрат, 55805,92 грн. пені, 68454,41 грн. штрафу, судовий збір.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить її скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення 102680,84 грн. штрафу та 83708,89 грн. пені, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 102680,84 грн. штрафу та 83708,89 грн. пені, в стягненні яких було відмовлено.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши належним чином всі наявні в матеріалах справи документи, господарські суди попередніх судових інстанцій правильно встановили той факт, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов'язання по оплаті отриманого ним природного газу виконав з порушенням строків оплати за поставлений йому позивачем природний газ, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35774,54 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 27492,15 грн.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.3 укладеного договору про закупівлю природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Разом з тим, стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, суд апеляційної інстанції правильно визнав зазначені обставини винятковими та прийшов до обгрунтованого висновку за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу до 60% від їх заявленої суми та стягнув з відповідача на користь позивача 55805,92 грн. пені та 68454,41 грн. штрафу, відмовивши в решті частині позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми пені та штрафу.

За вказаних обставин суд вважає, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції, як прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій