Постанова № 35790683, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 820/6297/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013р. по справі № 820/6297/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №№ 72, 73 і 74 від 17.07.2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської обласної митниці №№ 72, 73 і 74 від 17.07.2013 р.

Стягнуто з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 61024, АДРЕСА_1) 181 (сто вісімдесят одна) грн. 23 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року здійснено заміну відповідача - Харківської обласної митниці на її правонаступника - Харківську митницю Міндоходів.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу Харківської обласної митниці від 03.06.2013 року № 389 "Про проведення перевірки" проведена документальна невиїзна перевірка факту митного оформлення легкового автомобілю марки "ВАЗ-1111 ОКА" (далі - Товару) по митній декларації №807070009/2011/599625 від 15.09.2011р., ввезеного громадянкою України ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 виданий Київським РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області 18.06.2009, місце проживання: АДРЕСА_1, 61024; ОСОБА_2 змінила прізвище та на момент перевірки є ОСОБА_1).

Підставою для проведення невиїзної документальної перевірки стали: постанова Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 року по справі №К-38231/10 та статті 336, 345, 351 Митного кодексу України, у зв'язку з виявленими ознаками, що свідчать про порушення податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 25.06.2013 року № 0031/13/807000000/НОМЕР_1 про результати проведення документальної невиїзної перевірки факту митного оформлення легкового автомобілю марки "ВАЗ-1111 ОКА" по митній декларації №807070009/2011/599625 від 15.09.2011р., ввезеного громадянкою України ОСОБА_2 при переселенні на постійне місце проживання в Україну з Придністровської Молдовської Республіки.

Перевіркою встановлено таке: відповідно до Постанови Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013р. по справі №К-38231/10 митне оформлення транспортного засобу "марки "ВАЗ-1111 ОКА", кузов НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_3, двигун НОМЕР_7" з метою вільного обігу на митній території України необхідно здійснювати зі сплатою митних платежів. Таким чином, громадянкою України ОСОБА_2 в порушення вимог статті 5 та статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", неправомірно отримано пільги по сплаті платежів, в результаті чого було занижено податкові зобов'язання на загальну суму 14498,25 грн., у тому числі: ввізного мита - 1195,85 грн., акцизного податку - 8892,95 грн., ПДВ - 4409,45 грн.

На підставі висновків вказаного акту митницею прийняті податкові повідомлення - рішення від 17.07.2013 року №№ 72,73 та 74.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими на їх підставі рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності вимогам чинного законодавства оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р. по справі № 4470/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 року, скасовано рішення Харківської митниці, яке містилося у картці відмови № 800000023/0/00001 від 26.03.2010 р., складеної на підставі вантажної митної декларації (далі - ВМД) № 800000023.2010.902030 від 25.03.2010 р., за якою декларувався до пільгового митного оформлення легковий автомобіль марки - ВАЗ 1111 ОКА", 1991 року випуску, належний позивачу.

Постановою Вищого адміністративного суду від 04.04.2013 року по справі №К-38231/10 задоволено касаційну скаргу Харківської митниці, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 року і відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Отже, скасувавши зазначені судові рішення, Вищим адміністративним судом України було зроблено висновок про законність рішення Харківської митниці, яким було відмовлено в пільговому митному оформленні зазначеного автомобіля на підставі ВМД № 800000023.2010.902030 від 25.03.2010 р.

В акті документальної невиїзної перевірки від 25.06.2013 року № 0031/13/807000000/НОМЕР_1 зазначено, що підставою для проведенні перевірки є:

- статті 336, 345, 351 Митного кодексу України (далі - МКУ) у зв'язку виявленими ознаками, що свідчать про порушення податкового законодавства при митному оформленні вищезазначеного товару;

- постанова Вищого адміністративного суду від 04.04.2013 року по справі №К-38231/10.

Зазначена постанова Вищого адміністративного суду України встановлює обставини, що підтверджують порушення позивачем податкового законодавства при митному оформленні автомобіля.

Відповідно до підпункту 4 ч. 1 ст. 352 МКУ посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані судові рішення.

Позивачем порушено:

- абзац 5 п. 13 ст. 8 Закону України від 13.09.2001р. №2681-111 (у редакції, чинній на момент митного оформлення товару) "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (далі - Закон 2681), відповідно до якого дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року;

- ч. 1 ст. 5 Закону 2681, відповідно до якої транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та окремі номерні вузли до них, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України або надходять на адреси громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного використання, незалежно від їх вартості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам у порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом, податком на додану вартість і в установлених законодавством України випадках акцизним та іншими зборами;

- Митний тариф України, відповідно до якого коду товару згідно з УКТЗЕД 8703219030 відповідає назва товарної підкатегорії інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно - шатунним механізмом з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1000 см 3, що використовувались понад 5 років та ставка ввізного мита 10%;

- підпункт 215.3.5 пункту 215.3, відповідно до якого акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками. Коду товару згідно з УКТЗЕД 8703219030 відповідає ставка акцизного збору 1,25 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна;

- частину 10 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якою встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

Враховуючи вказані порушення у митному оформленні автомобілю за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) від 25.03.2010р. № 800000023/2010/902030 позивачеві відмовлено.

Митне оформлення зазначеного автомобіля здійснено за ВМД від 15.09.2011р. № 807070009/2011/599625.

У графі 44 ВМД від 15.09.2011р. № 807070009/2011/599625 зазначено реквізити наступних документів:

- під цифровим кодом 1300, ВМД, яка передувала оформленій і в оформленні якої відмовлено: від 25.03.2010р. № 800000023/2010/902030;

- під цифровим кодом 1703, картки відмови у митному оформленні від 26.03.2010р. №800000023/2010/00001;

- під цифровим кодом 9504, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. по справі № 2а-4470/10/2070;

- під цифровим кодом 9504, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010р. по справі № 2а-4470/10/2070.

Відповідно до ч. 14 ст. 354 Митного кодексу України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Так, актом перевірки від 25.06.2013 р. №0031/13/807000000/НОМЕР_1 встановлено факт заниження податкового зобов'язання з митних платежів: 1195,85 грн. - ввізне мито, 8892,95 грн. - акцизний податок, 4409,45 грн. - ПДВ, та зазначено рішення про відсутність підстав для отримання пільг при митному оформленні автомобілю за ВМД від 15.09.2011р. № 807070009/2011/599625.

Відповідно до підпунктів 54.3.2, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, для виконання обов'язку митниці із самостійного визначення податкового зобов'язання необхідним є встановлення обставини заниження або завищення податкового зобов'язання, що і здійснено в акті перевірки.

Згідно з абзацом 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, митницею розраховано суму грошового зобов'язання (на суму заниження) позивача відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України. Способом визначення суми грошового зобов'язання абзац 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначає надсилання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Штрафні санкції по кожному виду платежу митницею застосовано на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Митницею на виконання вимог підпунктів 54.3.2, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України виконано обов'язок із самостійного визначення, розраховано суму грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідачем листом від 17.07.2013р. № 11/01-14/5475 на виконання вимог абзацу 1 п. 58.1 ст. 58, п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України надіслано позивачу податкові-повідомлення рішення від 17.07.2013р. №№ 72, 73, 74.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень відповідача і у спосіб, передбачений законом.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на обставини, встановлені Вищим адміністративним судом України у постанові від 04.04.2013р. по справі № К- 38231/10, які мають преюдиціальне значення в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що Харківською обласною митницею проводилась перевірка факту митного оформлення автомобіля "ВАЗ-1111 ОКА" по зовсім іншій митній декларації, а саме: ВМД № 807070009/2011/599625 від 15.09.2011 р., рішення по якій не було ані оскаржене позивачем, ані скасоване у будь-який інший спосіб, і на цей час залишається чинним.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками, оскільки судом першої інстанції не враховано, що ВМД від 25.03.2010р. №800000023/2010/902030 та картка відмови у митному оформленні від 26.03.2010р. №800000023/2010/00001 (предмет судового розгляду по справі №4470/10/2070) співвідносяться із ВМД від 15.09.2011р. №807070009/2011/599625 як причина і наслідок.

Митне оформлення ВМД від 15.09.2011р. №807070009/2011/599625 здійснено на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. по справі №4470/10/2070.

Вказане підтверджується наступними письмовими доказами:

1) копія заяви ОСОБА_2 від 22.08.2011р. "Про здійснення пільгового митного оформлення транспортного засобу на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р. по справі № 2-а- 4470/10/2070, що набрала законної сили";

2) копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. по справі № 2а-4470/10/2070;

3) копія виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2010р. по справі № 2а-4470/10/2070;

4) копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010р. по справі № 2а-4470/10/2070;

5) копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011р. по справі № 2а-4470/10/2070 про заміну сторони виконавчого провадження.

На вказаних судових рішеннях наявні відбитки штампу "Під митним контролем" Харківської обласної митниці від 15.09.2011р. за № 533.

6) копія ВМД від 15.09.2011р. №807070009/2011/599625 з відбитками штампу "Під митним контролем" Харківської обласної митниці від 15.09.2011р. № 533, у графі 44 якої наявні реквізити судових рішень по справі №4470/10/2070 та реквізити ВМД від 25.03.2010р. №800000023/2010/902030, картки відмови у митному оформленні від 26.03.2010р. №800000023/2010/00001.

Вищим адміністративним судом України по справі №4470/10/2070 встановлено (абзац 5 сторінки 2 постанови від 04.04.2013 по справі № К- 38231/10): " 25.03.2010 року ОСОБА_2 подано до Харківської митниці для митного оформлення ВМД 800000023.2010.902030, за якою декларувався легковий автомобіль марки "ВАЗ-1111 ОКА"....". Також встановлено (абзац 6 сторінки 2 постанови): "Харківською митницею, на підставі рішення комісії було видано картку відмови в прийнятті митної декларації №800000023/0/00001 від 26.03.2010 року."

В абзаці 5 сторінки 3 постанови Вищого адміністративного суду України зазначено: "...відповідачем обґрунтовано відмовлено в митному оформленні транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні, оскільки позивачем не підтверджено факт знаходження автомобіля на обліку в країні попереднього мешкання."

Отже, колегія суддів зауважує на те, що наявний прямий причинний зв'язок між відмовою у митному оформленні за ВМД від 25.03.2010 р. №800000023/2010/902030 та митним оформленням ВМД від 15.09.2011 р. №807070009/2011/599625 того самого товару. Графа 31 вказаних вантажних митних декларацій з описом товару, інші графи вантажних митних декларацій дозволяють однозначно ідентифікувати товар.

Крім того, щодо дійсності ВМД від 15.09.2011р. №807070009/2011/599625 колегія суддів вважає за необхідне зауважити про те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено скасування митної декларації. Тобто, дійсність або недійсність митної декларації не ставиться, ані Митним кодексом України, ані Податковим кодексом України, ані іншими нормативними актами як умову можливості застосування митницею ст. ст. 336, 345-354 Митного кодексу України, ст. ст. 54, абзац 1 п. 58.1 ст. 58, ст. ст. 123, 116 Податкового кодексу України.

Митницею, на виконання ч. 14 ст. 354 Митного кодексу України, про встановлення факту заниження податкового зобов'язання та прийняте рішення про відсутність підстав для звільнення від оподаткування зазначено в акті від 25.06.2013р. №0031/13/807000000/НОМЕР_1.

Також, судом першої інстанції зазначено про те, що оскільки рішення Харківської обласної митниці, прийняте по митній декларації ВМД №807070009/2011/599625 від 15.09.2011 р., не було предметом судового розгляду, в тому числі Вищим адміністративним судом України у постанові від 04.04.2013 р. № К-38231/10 по справі № 4470/10/2070, і до цього часу залишається чинним - це не може бути підставою для нарахування позивачу зазначених сум ввізного мита, акцизного збору і податку на додану вартість за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів також не погоджується із зазначеним висновком з огляду на таке.

Виходячи із вказаної позиції, митниця може визначити суму грошового зобов'язання платника податків тільки у випадку скасування митної декларації та / або розгляду митної декларації судом, що не відповідає положенням чинного законодавства, у тому числі ст. 54 Податкового кодексу України та ст. 345 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 345 Митного кодексу України перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що ВМД від 15.09.2011р. №807070009/2011/599625 не могла бути предметом розгляду Вищим адміністративним судом України по справі №4470/10/2070.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 Митного кодексу України від 11.07.2002р. № 92-ІУ (чинного на момент здійснення митного оформлення товару) зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 6.6 розділу 6 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Держмитслужби України від 20.04.2005р. № 314, зареєстрований в Мін'юсті України 27.04.2005р. за № 439/10719 (чинного на момент здійснення митного оформлення товару), у разі надання митним органом відмови в митному оформленні товарів реєстраційний номер ВМД, за якою було відмовлено в митному оформленні, не може бути присвоєний іншій ВМД.

При повторному наданні для митного оформлення ВМД на товари, за якими було надано Картку відмови, реквізити цієї Картки відмови наводяться у ВМД згідно з Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації.

Вказані вимоги зазначених нормативних документів митницею виконані. Позивачу відмовлено у митному оформленні товару. Після чого здійснено митне оформлення товару з присвоєнням ВМД від 15.09.2011р. нового №807070009/2011/599625 та внесено до її графи 44 реквізити попередньої ВМД від 25.03.2010р. № 800000023.2010.902030 та картки відмови у митному оформленні від 26.03.2010р. № 800000023/0/00001.

Митне оформлення товару здійснено виключно на виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 4470/10/2070, які скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 р.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013р. по справі № 820/6297/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 72, 73 і 74 від 17.07.2013 р. - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.