Ухвала суду № 35789528, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7876/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, в якому просила скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-004/2013 від 19.04.2013 року та зобов'язати Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області порушити дисциплінарне провадження по відношенню адвоката ОСОБА_3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, по факту проведення перевірок законності встановлення статусу особи, що постраждала в внаслідок аварії на ЧАЕС, слідчим СВ Торезького ГВ ГУМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу № 48-12-31877 стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 190 КК України.

13.03.2012 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 був укладений договір про надання правової допомоги, згідно умов якого адвокат зобов'язався надавати юридичну допомогу та представництво інтересів клієнта в органах досудового слідства, прокуратури, в суді, а також на підприємствах, організаціях, установах будь-якої форми власності по справі стосовно притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України. Пунктом 3 зазначеного договору оплата послуг адвоката (гонорар) визначена сторонами в сумі 3600 грн., отримання яких має підтверджуватись розпискою адвоката.

У зв'язку з тим, що, як вказувала позивач, послуги згідно договору про надання правової допомоги не були надані адвокатом якісно, 10.12.2012 року вказаний договір було розірвано.

З метою притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3 позивачем 14.12.2012 року та 20.03.2013 року було подано до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області дві аналогічні за змістом скарги, в яких скаржниця зазначала про неналежне виконання адвокатом його обов'язків та просила сприяти в поверненні сплачених нею коштів в сумі 3950 грн. за ненадані, на її думку, юридичні послуги.

Як встановлено судом першої інстанції, за зверненнями ОСОБА_2 Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області було проведено перевірку дотримання адвокатом вимог законодавства та правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності, отримано від адвоката особисті пояснення щодо питань, як мали бути з'ясовані в ході перевірки, та документи на підтвердження/спростування відповідних обставин. За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати ОСОБА_4 було складено довідку з висновком про відсутність підстав для порушення дисциплінарного провадження та притягнення адвоката до відповідальності.

20.02.2013 року на засіданні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області було прийнято одноголосне рішення про відмову у порушені дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_3 в зв'язку з відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Рішення про відмову у порушені дисциплінарного провадження вмотивовано відсутністю доказів на підтвердження обставин, викладених у скаргах ОСОБА_2, та наявністю доказів, що спростовують доводи про неналежне виконання професійних обов'язків адвоката. Стосовно вимоги скаржниці про повернення сплаченого адвокату згідно договору гонорару, Дисциплінарна палата пояснила, що не має відповідних повноважень для вирішення такого питання. Рішення про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката разом з супровідним листом № 7980 від 25.02.2013 року було направлено позивачу, що ним не заперечується.

За скаргою позивача зазначене вище рішення Дисциплінарної палати було переглянуто Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІV-004/2013 від 19.04.2013 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області - без змін. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погодилась з висновком про відсутність винних порушень з боку адвоката, що виключає можливість застосування до нього дисциплінарної відповідальності.

Вважаючи рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІV-004/2013 від 19.04.2013 року незаконним, позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі та у спосіб, передбачені законом.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом спору по даній справі є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, в якому зазначено про відсутність підстав для притягнення адвоката позивача до дисциплінарної відповідальності.

Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката визначено ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № N 5076-VI (далі по тексту - Закон N 5076-VI).

Відповідно до положень зазначеної правової норми адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності визначено ст. 34 Закону N 5076-VI, згідно з якою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 36 Закону N 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи необхідність застосування до адвоката заходів дисциплінарної відповідальності, позивач посилалась на неналежне виконання третьою особою обов'язків адвоката, зазначаючи, зокрема, що останній не роз'яснив їй право на безкоштовну юридичну допомогу; не надав підтвердження отримання від неї за договором про надання правової допомоги 350 грн. за надання юридичних послуг; несвоєчасно повідомляв підзахисну про проведення слідчих дій; не досліджував документів, які знаходились позивача та мали, на її думку, відношення до справи; здійснював психологічний тиск на ОСОБА_2, внаслідок чого вона дала стосовно себе неправдиві свідчення; не з'являвся на за викликом слідчого; відмовився повертати кошти за неякісно надані юридичні послуги.

Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката визначений ст. 38 Закону N 5076-VI.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Як вбачається з довідки про результати перевірки скарги ОСОБА_2 щодо адвоката ОСОБА_3 від 10.02.2013 року (а.с. 160, 161), за результатами перевірки не встановлено порушень адвокатом вимог законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки щодо адвоката ОСОБА_3, наданої відповідачем.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону N 5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За підсумками розгляду скарги позивача та матеріалів перевірки Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області було прийнято одноголосне рішення про відмову у порушені дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_3 в зв'язку з відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону N 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону N 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з ч. 5 вказаної статті Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури затверджено Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 07.12.2012 (далі - Регламент).

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначає п. 3.6 Регламенту.

Відповідно до п. 3.6.1 Регламенту скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури реєструється ВКДКА, та в розумний строк з дня її надходження, з дотриманням пропорційності навантаження на членів комісії та спеціалізації членів ВКДКА у кваліфікаційних або дисциплінарних питаннях, передається головою ВКДКА, його заступниками або секретарем члену ВКДКА для проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі.

Не дозволяється проводити перевірку скарги члену ВКДКА, обраному конференцією адвокатів того регіону, до якого відноситься кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, на рішення, дії чи бездіяльність якої надійшла скарга.

Положеннями п. 3.6.2 Регламенту передбачено, що ВКДКА протягом десяти днів з дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Пунктом 3.6.3 Регламенту встановлено, що ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи шляхом направлення головою ВКДКА, його заступниками або секретарем матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи члену ВКДКА для проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі.

Згідно з п. 3.6.5 Регламенту за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

З аналізу положень Закону N 5076-VI вбачається, що вирішення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури питання за результатами розгляду скарги про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відноситься до внутрішньої компетенції колегіального органу, у зв'язку з цим в суду відсутні підстави для задоволення вимог адміністративного позову про зобов'язання Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області порушити дисциплінарне провадження по відношенню адвоката ОСОБА_3, оскільки суд, в силу положень ст. 162 КАС України, не вправі перебирати на себе компетенцію цих органів шляхом зобов'язання вчинити вищевказані дії.

Як вбачається з оскаржуваного рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було відмовлено у задоволення скарги позивача з мотивів відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, що було встановлено у рішенні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.