Постанова № 35789095, 02.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа№ 910/15209/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: Олексієнко О.А.- представник за довіреністю;

Від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус",

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2013 року

у справі №910/15209/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Еталон"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Статус"

про стягнення 30 428,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про стягнення 30 428,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 052001-06200889 від 25.08.2011 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Daewoo Lanos", державний номерний знак АН5033ЕС, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "ВАЗ 2115", державний номерний знак АН4095СО, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7679246), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 29 428,84 грн., яка включає: 28 978,84 грн. страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи 1 000,00 грн), 450 грн. вартості автотоварознавчої експертизи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2013 року у даній справі позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" на користь Приватного акціонерного "Страхова компанія "Еталон" 28 978,84 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 84 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 638,43 грн. (одна тисяча шістсот тридцять вісім грн. 43коп.) витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Даним рішенням місцевий господарський суд відмовив у позові в частині, що стосується франшизи у розмірі 1000 грн. та витрат на проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 450 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення із заявою про відшкодування.

Крім того, апелянт посилається на те, що не доведена вина особи у скоєнні ДТП.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача, про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 09795727.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідачаа за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" та Кривошеєвою Інною Володимирівною укладено Договір № 052001-06200889 страхування наземного транспорту, за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля "Daewoo Lanos", державний номерний знак АН5033ЕС. Вигодонабувачем за договором є Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра".

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 12.04.2012 року на 185км а/д Танюшівка-Старобільськ-Артемівськ трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля "ВАЗ 2115", державний номерний знак АН4095СО, під керуванням Мінченка Олександра Володимировича та застрахованого автомобіля "Daewoo Lanos", державний номерний знак АН5033ЕС, який належить Кривошеєвій Інні Володимирівні та під керуванням Кривошеєва Артема Олександровича.

Відповідно до Постанови Артемівського МО з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району ГУ МВС України в Донецькій області від 19.04.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди з підстав ст..6 п.2 КПК України, дорожньо-транспортна пригода 12.04.2012 року о 16 годині 40 хвилин на а/д Танюшівка-Старобільськ-Артемівськ трапилась внаслідок порушення Мінченком Олександром Володимировичем п.п. 12.1 та 2.9. Правил Дорожнього руху України.

З даної Постанови також вбачається, що оскільки в діях Мінченка А.А. міститься склад адміністративного правопорушення, передбачене ст..ст. 124,130 КпАП України, за що останній притягнутий до адміністративної відповідальності.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як свідчать матеріали справи, а саме Висновок № 61/04 від 28.04.2012 р. про оцінку автомобіля, складеного експертом-оцінювачем Гайдарь О,Є., розмір матеріального збитку, завданого власнику наземного транспортного засобу автомобіля "Daewoo Lanos", державний реєстраційний номер АН5033ЕС, становить 38342,67 грн., вартість відновлювального ремонту - 41 830,94 грн., ринкова (дійсна) вартість без врахування аварійних пошкоджень станом на 14.04.2012 р. - 46 458,84 грн.

Встановлено, що на підставі страхового акту № 42-26351 від 25.08.2011 року, позивачем було сплачено страхове відшкодування за договором страхування транспортних засобів № 01-44/06 від 23.06.2011 року у розмірі 54 200,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.12.2011 року на суму 1 700,00 грн. та платіжним дорученням № 92 від 31.01.2012 в розмірі 52 500,00 грн. (а.с.35-36).

Страховим актом № 42-26351 від 25.08.2011 року призначено до виплати в якості страхового відшкодування 30 428,84 грн. (дійсна вартість транспортного засобу за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу і франшизи та з врахуванням вартості автотоварознавчої експертизи).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем зараховано страхувальнику в рахунок несплачених страхових платежів 693,60 грн. та платіжними дорученнями № 6082 від 29.08.2012 року, № 5400 від 31.08.2013 року, № 5819 від 16.08.2013 року, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 29 735,24 грн. вигодонабувачу - Публічному акціонерному товариству "Комерційний Банк "Надра".

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія Мінченка Олександра Володимировича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7679246).

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування Страхувальнику до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 28.08.2012 року про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Мінченка Олександра Володимировича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус".

Матеріали справи свідчать про те, що Приватне акціонерне товариством "Страхова компанія "Еталон" зверталося до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу на суму 30 428,84 грн.

Проте, докази відшкодування збитків в порядку регресу на суму 30 428,84 грн. в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем пропущено строк звернення із заявою про відшкодування, передбачений п. 37.1.4. ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює правовідносини між відповідачем як страховиком та винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди особою як страхувальником, а отже, порушення позивачем вказаного строку не звільняє відповідача від відшкодування позивачеві в порядку регресу виплаченого постраждалій особі страхового відшкодування.

Також, судова колегія вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що не доведена вина особи у скоєнні ДТП, з огляду на наступне.

Судовою колегією встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди 12.04.2012 року Мінченко Олександр Володимирович, керуючи автомобілем "ВАЗ 2115", державний номерний знак АН4095СО, перебував у стані спяніння, що є порушенням п. 2.9. Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водію забороняється управляти транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння або знаходитись під дією наркотичних або токсичних речовин, також під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху Мінченко Олександр Володимирович не враховував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, зважаючи на що не мав змоги постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що є порушенням п. 12.1 Правил дорожнього руху, що відображено у довідці № 8990189 про дорожньо-транспортну пригоду та постанові Артемівського МО з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району ГУ МВС України в Донецькій області від 19.04.2012 р. про відмову у порушенні кримінальної справи, з якої вбачається, що оскільки в діях Мінченка А.А. міститься склад адміністративного правопорушення, передбачене ст.ст.124, 130 КпАП України, за що останній притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстації стосовно того, що позивачем заявлено 450,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, однак, враховуючи те, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, в даній частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 28 978,84 грн. (за вирахуванням вартості автотоварознавчої експертизи 450,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2013 року у справі № 910/15209/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/15209/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.А. Пашкіна