Рішення № 35789061, 03.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 03 грудня 2013 року по справі №927/1474/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1474/13

за позовом: державного підприємства «Український державний центр радіочастот»,

просп. Перемоги, 15 км, м. Київ, 03179 (Чернігівська філія Українського

державного центру радіочастот, вул. Примакова, 20, м. Чернігів, 14000)

до відповідача: державного комунального підприємства телерадіокомпанії «Ніжинське

телебачення», пл. Леніна, 1, к. 85, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 1939грн.16коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Невшупа О.В. - юрисконсульт, довіреність №5-7/663 від 15.01.2013

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1913грн.13коп. боргу по оплаті робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів телевізійного мовлення, які експлуатуються відповідачем, виконаних в період з 01.11.2012 по 11.11.2013 на підставі договору на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом від 05.01.2009 №19/1952, та 26грн.03коп. процентів річних, нарахованих за період з 01.12.2012 по 11.11.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятого на себе за договором зобов'язання в частині своєчасної оплати робіт.

В судовому засіданні, яке відбулось 03.12.2013, про що складено протокол, прийняв участь повноважний представник позивача.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

02 грудня 2013 року до господарського суду від відповідача надійшла факсограма з заявою, в якій відповідач повідомляє про визнання позову в частині заявлених до стягнення 1913грн.13коп. боргу, а також просить розглянути справу без участі представника.

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізовує на власний розсуд та яким відповідач не скористався. Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, а тому суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009 року між державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (позивач у справі, виконавець за договором) в особі Чернігівської філії та державним комунальним підприємством телерадіокомпанією «Ніжинське телебачення» (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір №19/1952 на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом (далі за текстом рішення - договір), за умовами якого позивач, зокрема, зобов'язався протягом всього строку дії цього договору здійснювати радіочастотний моніторинг та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, які використовує замовник згідно з дозволами на їх експлуатацію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався, зокрема, своєчасно сплачувати на користь позивача плату за виконання робіт.

Згідно із п.6.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору №19/1952 від 05.01.2009, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору термін дії договору до 31 грудня 2009 року. Цей договір вважається подовженим на кожний наступний календарний рік з урахуванням умов п.6.3., якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі. Згідно із п.6.3. договору термін дії договору обмежується терміном дії дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів. Договір не втрачає сили у разі продовження у встановленому порядку терміну дії дозволів на експлуатацію РЕЗ.

Враховуючи, що жодною із сторін договору не надано суду доказів звернення до іншої сторони у строки, встановлені п.6.2. договору, з письмовим повідомленням про припинення договору, а також доказів закінчення терміну дії дозволів на експлуатацію РЕЗ, суд приходить до висновку, що договір був продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах та діяв у спірний період надання послуг.

Відповідно до п.3.3. договору розмір оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, наведено у додатку №1 до договору та визначено на підставі затверджених у встановленому порядку Тарифів на роботи (послуги) державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язаних з користування радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, за один календарний місяць і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України.

Згідно із п.3.4. договору періодичність платежів визначена в додатку №1 до договору.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що дата набрання чинності додатками до цього договору визначається сторонами у тексті самих додатків.

До матеріалів справи надано підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками додаток №1 до договору дійсний, як зазначено в тексті цього додатку, з 14.01.2009, в якому сторони визначили тариф на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом, за місяць без ПДВ - 178грн.30коп, з ПДВ - 213грн.96коп.; за квартал без ПДВ - 534грн.90коп., з ПДВ - 641грн.88окп.; а також періодичність виставлення рахунків - щомісячно. Як вбачається із змісту додатку №1 до договору сума оплати вказана згідно з Тарифами на роботи (послуги) державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України», які затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 11.12.2008 №1256 та зареєстровані Мін'юстом України 25.12.2008 №1238/15929.

Відповідно до п.5.3. договору зміни до договору вносяться за згодою двох сторін шляхом укладення додаткової угоди у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

До матеріалів справи надано додаткові угоди №1 від 01.08.2009, №2 від 01.04.2010, №3 від 01.01.2011, №4 від 01.01.2012, №5 від 01.01.2013, №6 від 01.03.2013, підписані обома сторонами та скріплені їх печатками, відповідно до яких за взаємною домовленістю сторонами вносились зміни до договору №19/1952 від 05.01.2009 в частині розміру оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, котрий встановлений у додатку №1 до договору.

Аналіз змісту вищевказаних додаткових угод №2 - №6 свідчить, що:

в період з 01.04.2010 по 31.12.2012 діяв тариф на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом, за місяць у розмірі без ПДВ 142грн.64коп., з ПДВ 171грн.17коп. (додаткові угоди №2 - №4);

в період з 01.01.2013 по 28.02.2013 діяв тариф на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом, за місяць у розмірі без ПДВ 178грн.30коп., з ПДВ 213грн.96коп.; за рік у розмірі без ПДВ 2139грн.60коп., з ПДВ 2567грн.52коп. (додаткова угода №5);

в період з 01.03.2013 та по день звернення до суду з даним позовом, оскільки сторонами не надано інших додаткових угод до договору щодо зміни вартості робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, у вказаний період, за місяць у розмірі без ПДВ 142грн.64коп., з ПДВ 171грн.17коп., за рік у розмірі без ПДВ 1711грн.68коп., з ПДВ 2054грн.04коп. (додаткова угода №6).

Підпунктом 3.5.2 пункту 3.5. договору встановлено, що розрахунки між виконавцем і замовником проводяться шляхом перерахування суми, зазначеної в рахунку, на розрахунковий рахунок виконавця за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом, - в десятиденний строк від дати виставлення рахунку, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

Відповідно до п.3.6. договору виконання робіт підтверджується відповідним актом виконаних робіт.

За своєю правовою природою спірні відносини, які виникли між сторонами на підставі договору №19/1952 від 05.01.2009, є відносинами з надання послуг, оскільки їх об'єктом є вчинення виконавцем певних дій, які споживаються замовником в процесі їх надання, та який не має матеріального (речового) результату, що може бути переданий замовнику.

Правовідносини з надання послуг регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено в позовній заяві в період з 01.11.2012 по 11.11.2013 позивачем надано відповідачу послуги з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів загальною вартістю 1913грн.13коп.

Разом з тим, як вбачається з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості (а.с.6), вищевказані послуги фактично надані в листопаді 2012 року, та в період з січня по жовтень 2013 року, що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Факт надання послуг з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів телевізійного мовлення в грудні 2012 року, в період з січня по жовтень 2013 року підтверджується актами №12-24-2400 від 30.11.2012, №13-24-51 від 31.01.2013, №13-24-295 від 28.02.2013, №13-24-479 від 29.03.2013, №13-24-666 від 30.04.2013, №13-24-857 від 31.05.2013, №13-24-1031 від 27.06.2013, №13-24-1219 від 31.07.2013, №13-24-1396 від 30.08.2013, №13-24-1575 від 30.09.2013, №13-24-1748 від 31.10.2013 (а.с.29-39).

Як вбачається із змісту вищевказаних актів, в них відсутні застереження замовника щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг; останні підписанні сторонами, що, в свою чергу, свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Факт надання позивачем послуг у визначених в актах обсягах в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді відповідачем також не оспорювався.

За повідомленням позивача, ним на оплату послуг виставлені відповідачу рахунки №2400 від 06.11.2012, №51 від 02.01.2013, №295 від 05.02.2013, №479 від 04.03.2013, №666 від 02.04.2013, №857 від 14.05.2013, №1031 від 04.06.2013, №1219 від 02.07.2013, №1396 від 02.08.2013, №1575 від 02.09.2013, №1748 від 07.10.2013 (а.с.18-28). Даний факт відповідачем не оспорювався. При цьому слід відмітити, що плата за послуги з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів телевізійного мовлення чітко визначена сторонами в додатку №1 до договору. Крім того, вартість послуг, яка вказана в рахунках, також зазначена і в підписаних обома сторонами актах про виконання робіт за спірний період, які відповідно до п.3.6. договору є підтвердженням їх виконання, а тому суд приходить до висновку, що про вартість послуг відповідачу фактично відомо з моменту узгодження сторонами вартості послуг за договором, та підтверджено підписанням актів про виконання робіт. Як вбачається з матеріалів справи, повторно ці ж рахунки направлені позивачем відповідачу разом з претензією №06-06/1-1327 від 31.10.2013 (а.с.40), що підтверджується фіскальним чеком №2019 від 01.11.2013, описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.41).

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом вище, відповідно до п.п.3.5.2 п.3.5. за послуги з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів відповідач мав розрахуватись з позивачем в десятиденний строк від дати виставлення рахунку, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

З огляду на наведену умову договору суд приходить до висновку, що відповідач мав остаточно розрахуватись з позивачем за надані послуги з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в останній день поточного місяця.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом строки оплати послуг, які зазначені в актах, покладених в основу позову, спливли.

За повідомленням позивача відповідач спожиті в листопаді 2012 року та в період з січня по жовтень 2013 року послуги не оплатив, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 1913грн.13коп., яку він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ч.2 ст.34 цього Кодексу, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді доказів оплати послуг суду не надано.

Наявність боргу в заявленому до стягненні розмірі підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 по 31.10.2013 (а.с.48-49), підписаним керівниками та головними бухгалтерами сторін та скріпленим печатками сторін.

Крім того, в ході розгляду справи відповідачем подано заяву про визнання позову в частині заявлених до стягнення 1913грн.13коп. боргу.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач послуги з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, надані позивачем в листопаді 2012 року, в період з січня по жовтень 2013 року на підставі договору №19/1952 від 05.01.2009, у встановлені цим договором строки не оплатив, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

За змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що процесуальна дія відповідача по визнанню позову в частині заявленого до стягнення боргу не суперечить законодавству, та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, неналежне виконання відповідачем зобов'язання з своєчасної оплати послуг підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1913грн.13коп. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону, оскільки інший розмір процентів не визначений сторонами в договорі, позивач просить стягнути з відповідача 26грн.03коп. 3% річних, нарахованих за період з 01.12.2012 по 11.11.2013.

В ході перевірки правильності обчислення позивачем процентів річних судом встановлено, що розрахунок здійснений з урахуванням фактичних обставин справи та арифметично вірно.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 26грн.03коп. процентів річних є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 1913грн.13коп. боргу по оплаті послуг, наданих в листопаді 2012 року, в період з січня по жовтень 2013 року на підставі договору №19/1952 від 05.01.2009, та 26грн.03коп. процентів річних, нарахованих за період з 01.12.2012 по 11.11.2013.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні повністю, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1720грн.50коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 32, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного комунального підприємства телерадіокомпанії «Ніжинське телебачення», пл.Леніна, 1, к. 85, м. Ніжин, Чернігівська область (ідентифікаційний код 30941866, р/р 26009060189780 в КБ «ПриватБанк» м. Ніжин, МФО 353586) на користь державного підприємства «Український державний центр радіочастот», просп.Перемоги, 15 км, м.Київ (ідентифікаційний код 22819195, р/р 26000704205724 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) 1913грн.13коп. боргу, 26грн.03коп. процентів річних та 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 05грудня 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич