УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/14156/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі № 2а/0470/14156/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» 23 листопада 2012 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому з урахуванням уточнень до позову просить:
скасувати рішення відповідача №23677/10/18-2 від 16.10.2012 року про невизнання податкової звітності ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за вересень 2012 року податковою декларацією;
зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» (код ЄДРПОУ 35986580) з податку на додану вартість за вересень 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 12.10.2012 року;
зобов'язати відповідача відобразити показники податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» (код ЄДРПОУ 35986580) з податку на додану вартість за вересень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» (код ЄДРПОУ 35986580);
зобов'язати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенні відповідача № 23677/10/18-2 від 16.10.2012 року щодо неприйняття податкової звітності є протиправним, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а наведена податковим органом підстава для неприйняття декларації не відповідає дійсності. Позивачем було надано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року та всі додатки до неї які було підписано посадовою особою ТОВ «ЦУМ» - директором Борисенко І.Г. та скріплені печаткою підприємства, в т.ч. додаток № 3 до декларації.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним рішення відповідача №23677/10/18-2 від 16.10.2012 року про невизнання податкової звітності ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за вересень 2012 року податковою декларацією.
Визнав податкову декларацію ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за вересень 2012 року такою, що подана платником податку - товариством з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» у день її фактичного отримання відповідачем, тобто 12 жовтня 2012 року.
У задоволені позову в іншій частині відмовив.
Постанова суду мотивована тим, що норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), якими врегульовано порядок подання та прийняття податкової звітності, не містять такої підстави визнання податкової декларації неподаною, як не скріплення печаткою підприємства та підписами посадових осіб розрахунку суми бюджетного відшкодування (додатку 3 до податкової декларації).
При цьому суд зауважує, що з наданої відповідачем для долучення до матеріалів справи копії податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року товариства з обмеженої відповідальністю «ЦУМ» чітко вбачається, що зазначена декларація містить всі необхідні реквізити відповідно до наведеної вище ст.48 ПК України, у тому числі підписана посадовою особою позивача та скріплена його печаткою.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що позивачем подано податкову звітність яка складена з порушенням ст. 48 Податкового кодексу України.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Згідно заперечень на апеляційну скаргу позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін в частині задоволених позовних вимог, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Посилається на необґрунтованість доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 09.10.2012 року позивач направив поштою до відповідача оригінал податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року. Вказана декларація була отримана відповідачем 12.10.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).
16.10.2012 року відповідачем на адресу позивача було направлено рішення оформлене листом за №23677/10/8-2 від 16.10.2012 року. В своєму рішенні відповідач зазначив, що згідно п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, як: підписи посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку, між тим надісланий позивачем розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) за вересень 2012 року не скріплений печаткою підприємства та підписами посадових осіб. Таким чином, відповідно до п.п.49.15 ст.49 глави 2 ПК України, декларація з податку на додану вартість вважається неподаною, через що відповідач запропонував позивачу надати нову податкову звітність, оформлену згідно вимог чинного законодавства (а.с.6).
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача щодо визнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 року неподаною є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 49.8. ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою з дати її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Згідно із пп.49.11.2 п.49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його декларації із зазначенням причин такої відмови.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст.48 ПК України). Пунктом 48.3 ст.48 ПК України визначено обов'язкові реквізити податкової декларації.
Таким чином зазначені норми ПК України, якими врегульовано порядок подання та прийняття податкової звітності, не містять такої підстави як визнання податкової декларації неподаною. Крім того серед підстав для відмови у прийнятті податкової декларації відсутні підстави зазначені відповідачем у спірному рішенні, а саме: не скріплення печаткою підприємства та підписами посадових осіб розрахунку суми бюджетного відшкодування (додатку 3 до податкової декларації).
Крім того, суд першої інстанції дослідивши наявні в матеріалах справи надані позивачем копії податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року товариства з обмеженої відповідальністю «ЦУМ», вірно встановив обставини того, що зазначена декларація містить всі необхідні реквізити відповідно до ст.48 ПК України, у тому числі підписана посадовою особою позивача та скріплена його печаткою.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідачем зазначений обов'язок не виконано.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі № 2а/0470/14156/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: Н.П. Баранник
Повний текст ухвали виготовлений 22 листопада 2013 року.
Судове рішення № 35788932, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 872/4551/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: