Постанова № 35788925, 02.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа№ 910/19632/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Краснюк Т.В. (довіреність №2238/18 від 19.09.2013 р.),

Карась В.В. (довіреність №3683/18 від 12.12.2012 р.)

від відповідача - Чередніченко Г.О. (довіреність №12/2013 від 10.01.2013 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р.

у справі №910/19632/13 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»

про стягнення 30648,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» про стягнення з відповідача в порядку регресу 30648,50 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, рішення скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.06.2011 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та Хабібуліним К.Ф. укладено договір страхування наземного транспорту № 3555852.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується зі ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до довідки відділу ДАІ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 8925044 про дорожньо-транспортну пригоду від 16.04.2013 р. вих. № 38/551ск, 08.12.2011 р. в м. Дніпропетровськ по вул. Космічна, 13 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mitsubishi, д.н. АЕ7167СІ, під керуванням Хабібуліна К.Ф. та автомобіля марки Opel, д.н. ВЕ2818АХ, під керуванням Кучерявого Г.В.

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області № 3-1149/11від 29.04.2013 р. Кучерявого Г.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Страхувальник подав заяву страховику про настання випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту № ZB 231211 від 23.12.2011 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Mitsubishi, д.н. АЕ7167СІ складає 36060,33 грн.

Згідно рахунку № 649 від 14.12.2011 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Дніпропетровськ» вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкта становить 32496,90 грн.

Страховиком складено страховий акт № 2011/U/МОD04361/UІА12207 від 21.12.2011 р. та розрахунок до нього. Згідно вказаних документів сума до виплати становить 30648,50 грн.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» на виконання умов договору, виплатило страхове відшкодування в розмірі 30648,50 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 1848,50 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 39314 від 23.12.2011 р.

Як зазначає відповідач, на правовідносини, що склалися між сторонами розповсюджується норми, які регулюють суброгацію (заміну особи у зобов'язані), коли до позивача від його страхувальника за договором майнового страхування автомобілю перейшло право вимоги відшкодування виплаченого страхового відшкодування до винної у скоєнні ДТП особи, або до страховика, який здійснював страхування цивільно - правової відповідальності винної особи. Натомість за твердженням відповідача, на вказані правовідносини не поширюється дія норм ст. 1191 ЦК України, 38 Закону України «Про страхування», що регулюють регресні зобов'язання, так як у даному випадку відбулася заміна особи в зобов'язанні, нового зобов'язання, як у випадку регресу, не виникло.

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов'язкового страхування згідно ч. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування».

Пункт 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, встановлює обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже позивач набув право вимоги до страховика цивільної відповідальності (відповідача) стосовно сплаченого страхового відшкодування, оскільки страховик цивільної відповідальності - відповідач взяв на себе відповідальність за заподіяні збитки по страховому полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з матеріалів справи в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України, відповідно до яких до страховика (позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування переходить право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності в порядку суброгації є безпідставними, оскільки в постанові Верховного Суду України від 07.08.2012 р. по справі №12/207 було остаточно вирішено питання про те, що право вимоги страховика, який відшкодував шкоду потерпілому, до страховика, в якого було застраховано цивільно-правову відповідальність винної особи, є регресним, а не суброгаційним. І що саме з моменту виконання позивачем зобов'язаня за договором страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. у справі №910/19632/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. у справі №910/19632/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р 26503253730300, Банк АКІБ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 20474912) в порядку регресу 30648 (тридцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 50 коп. та 1720 (одну тисячу сімсот двіадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання позову до суду першої інстанції.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р 26503253730300, Банк АКІБ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 20474912) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/19632/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун