Ухвала суду № 35787643, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1205/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідачі) у якому просило визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. № 0000362300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 24 грудня 2010 р. по 7 лютого 2011 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2008 р. по 30 вересня 2010 р. за результатами якої 14 лютого 2011 р. було складено акт перевірки № 127/23 - 2/30886474 (далі - акт перевірки № 127/23 - 2/30886474) (т. 2, а.с. 1 - 51).

28 лютого 2011 р. на підставі названого акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000362300/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 447 894, 13 грн., з яких 358 315,30 грн. - за основним платежем, 89 578, 83грн. - за штрафними санкціями.

Приймаючи рішення про задоволення вимог в частині адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладення та виконання позивачем договору дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності, виконання позивачем договору призвело до зміни його майнового стану, на дату укладення та виконання позивачем договору у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Союз Надежда".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 р., залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 09 серпня 2012 року, адміністративний позов було задоволено частково - визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 28 лютого 2011 р. № 0000362300/0 "в частині нарахування податку на прибуток та податок на додану вартість в сумі 140 578,53 грн., з яких 112 462,83 грн. суми податку (основний платіж) та 28 115,70 грн. фінансових санкцій".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2013 року касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм», Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року скасовано в частині відмови в позові. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 жовтня 2008 р. між позивачем (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Надежда" (виконавцем) укладено договір на надання юридичних послуг (т. 2, а.с.159 - 160).

Згідно з п. 1.1 названого договору виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги.

На підтвердження факту виконання ТОВ "Союз Надежда" названого договору позивачем було надано суду докази, а саме: акти здачі - приймання робіт (надання послуг), згідно з якими ТОВ "Союз Надежда" виконало, а позивач прийняв юридичні послуги; податкові накладні, видані ТОВ "Союз Надежда" у яких зазначено вид послуг, які було надано контрагентом позивача ТОВ "Союз Надежда", період, у якій ці послуги надавалися, та їх вартість.

Оплата позивачем за виконані ТОВ "Союз Надежда" юридичні послуги підтверджується платіжними дорученнями позивача від:

- 18 листопада 2008 р. на загальну суму 150 000 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 171);

- 13 листопада 2008 р. на загальну суму 100 000 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 172);

- 25 листопада 2008 р. на загальну суму 100 000 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 173);

- 27 листопада 2008 р. на загальну суму 84 500 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 174);

- 24 квітня 2009 р. на загальну суму 100 000 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 175).

Отже, зміст вищезазначених документів свідчить, що усі вони без винятку стосуються питань, пов'язаних із здійсненням позивачем його господарської діяльності.

Крім того, під час укладання та виконання договору з ТОВ "Союз Надежда" у розпорядженні позивача була копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, де зазначено правовий статус контрагента.

Спірні правовідносини врегульовані, Законом України № 283/97-ВР, Законом України № 996-ХІУ, Положенням № 88.

Згідно до вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як убачається з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з вимогами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Як убачається з ч. 2 ст. 9 Закон України № 996-ХІУ, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України проходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000362300/0 в частині визначення податкового зобов'язання у сумі 307 316,43 грн. винесено протиправно, а отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.