Постанова № 35787064, 02.12.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Справа № 811/3700/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В., представників:

- позивача - Жеглатого Ю.В.;

- відповідача - Плахотнього Ю.О.;

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод ізоляційних матеріалів»доСвітловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2013 року №0002391500 - ВСТАНОВИВ:Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод ізоляційних матеріалів» (надалі за текстом - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2013 року №0002391500, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12825,00 грн., в тому числі 8550,00 грн. основного платежу та 4275,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з контрагентом - ПП «Лон і Компані» мали реальний характер, підтверджені належним чином складеними первинними документами, а товар отриманий від контрагента використано у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача вимогу позову не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову з огляду на позицію викладену в запереченні на адміністративний позов (а.с.50-52).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 07.12.2013 року.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Лон і Компані» за липень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

Результати перевірки оформлені актом №115/2200/33455200 від 21.10.2013 року (а.с.8-12).

В ході перевірки встановлено порушення:

- п. 198.6, ст. 198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2012 року в сумі 8550,00 грн.;

На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002391500 від 04.11.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12825,00 грн., в тому числі 8550,00 грн. за основним платежем та 4275,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.13).

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ПП «Лон і Компані» а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та акту перевірки, в ході перевірки, виявлено порушення п. 198.6, ст. 198 ПК України, в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, шляхом вчинення на думку податкового органу формального правочину, чим завищено суму податкового кредиту за липень 2012 року на загальну суму 8550,00 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судом та підтверджено представником позивача за перевірений період позивач мав взаємовідносини з ПП «Лон і Компані», щодо придбання у останнього товару необхідного у власному виробництві, договір купівлі-продажу товару був укладений в усній формі.

На підтвердження реальності придбання товару представник позивача надав суду наступні документи: рахунок-фактуру №907 від 06.07.2012 року (а.с.33), видаткову накладну №911 від 06.07.2012 року, як доказ передачі товару, податкову накладну №118 від 06.07.2012 року (а.с.34, 35), як правову підставу віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового періоду за відповідний період та копію виписки банківського рахунку, як підтвердження розрахунку за товар (а.с.36-37). Копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року (а.с.42-50).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 198.6, ст. 198 ПК України, в результаті чого йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12825,00 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 8550,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4275,00 грн., у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Суд зазначає, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП «Лон і Компані», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит за цими господарськими операціями, більш того виходячи з акту перевірки податковим органом не заперечувався факт наявності у відповідача належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з ПП «Лон і Компані».

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 04.11.2013 року №0002391500, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 12825,00 грн., в тому числі 8550,00 грн. за основним платежем та 4275,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області грошові кошти в розмірі 172,05 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04.12.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник