Постанова № 35786666, 05.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р. Справа № 804/14262/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Горюнов Д.В. Бондаренко Р.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Криворіжхліб" до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 року позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.10.2013 року № 363 про проведення фактичної перевірки ПАТ «Криворіжхліб».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було підстав передбачених п.п. 80.2.4 п.80.2 ст. 80 ПК України для проведення фактичної перевірки, оскільки вся звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій подавалась позивачем по відповідача не з нульовими показниками разом за всіма реєстраторами розрахункових операцій. Позивач зазначає, що наявність прочерків навпроти окремих реєстраторів розрахункових операцій у періодах липень 2011 та вересень 2012 року не свідчить про подання звітності з нульовими показниками. Також позивач зазначає, що ним не порушувався порядок ведення та складання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, що підтверджується пунктом 3.6.1 акту Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 21.12.2012 року № 144/222-00381522. Позивач обґрунтовує відсутність проведених розрахункових операції у липні 2011 року по РРО ІКС-М500 припиненням торгівельної діяльності позивача на об'єкті торгівлі з 01.07.2011 року, за яким закріплений РРО ІКС-М500. Відсутність проведених розрахункових операцій у вересні 2012 року по РРО Екселіо FPU-550 позивач обґрунтовує тим, що реєстрацію вказаного РРО здійснено лише 28.09.2012 року, а перший періодичний звіт роздрукований 28.09.2012 року з нульовими показником. У судовому засіданні позивач також посилався на те, що оскаржуваний наказ та направлення на перевірку не відповідають вимогам стосовно їх оформлення, які встановлено у листі Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 року № 2337/7/23-7017/125 «Про окремі питання проведення фактичних перевірок».

Ухвалою суду від 31.10.2013 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що відповідач подав звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій з нульовими показниками у липні 2011 року та вересні 2012 року з нульовими показниками стосовно РРО ф/н 0483002763 та ф/н 0483003055 та звітність стосовно розрахункової книжки на РРО ф/н 0483003063 ф/н 0483003029, ф/н 0483003029 за липень, серпень та вересень 2013 року з нульовими показниками. Також відповідач наголосив на тому, що позивач не допустив працівників відповідача до проведення фактичної перевірки про що складено акт відмови платника податків у допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки. Відповідач у судовому засіданні наголосив на тому, що лист Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 року № 2337/7/23-7017/125 «Про окремі питання проведення фактичних перевірок» не є нормативно-правовим актом, а отже не є обов'язковим до виконання.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

24.10.2013 року відповідач прийняв наказ № 363 «Про проведення фактичної перевірки ПАТ «Криворіжхліб».

Як вбачається з тексту вказаного наказу підставою для проведення фактичної перевірки відповідачем визначений п.п. 80.2.4 п.80.2 ст. 80 ПК України, а саме: подання ПАТ «Криворіжхліб» обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій з нульовим показником.

Судом також встановлено, що позивач не допустив працівників відповідача до проведення фактичної перевірки про що відповідачем складно акт відмови платника податків у допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 року № 1844/11/13-10 "Щодо призначення позапланових перевірок платників податків та наказів про проведення таких перевірок" видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 24.12.2010 року, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо є допуск до проведення перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарженню рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Враховуючи те, що станом на день розгляду даної справи позивач не допустив відповідача до фактичної перевірки, то суд може розглянути справу, предметом позову у якій є скасування наказу про призначення фактичної перевірки.

Згідно п.п. 80.2.4. п.80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Згідно п.1 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових книжок (далі - РК), подається СГ щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці, та щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).

У матеріалах справи знаходиться звітність позивача про використання реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, за липень 2011 року та вересень 2012 року.

З звітності за липень 2011 року судом встановлено, що навпроти графи РРО ІКС - М 500 фіскальний номер 0483002763 у всіх рядках стоять прочерки.

Відповідно до довідки № 1147 Північної МДПІ м. Кривого Рогу реєстрацію вказаного вище РРО скасовано лише 05.07.2011 року.

Як вбачається із звітності за вересень 2012 року навпроти графи РРО Екселіо FPU-550 фіскальний номер 0483003055 у всіх рядках стоять прочерки.

Як вбачається з реєстраційного посвідчення на вказаний вище РРО, останній зареєстрований криворізькою північною МДПІ 28.09.2012 року.

Перший періодичний звіт РРО Екселіо FPU-550 фіскальний номер 0483003055 роздрукований 28.09.2012 року з нульовим показником.

Суд зазначає, що мовне тлумачення п.п. 80.2.4. п.80.2 ст. 80 ПК України в частині фрази «подання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками» свідчить про те, що за будь-якими показниками не має звітних даних.

Отже, прочерки у звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій означають подання звітності позивачем із нульовим показником.

Одночасно суд зазначає, що згідно п.п. 80.2.4. п.80.2 ст. 80 ПК України наявність нульових показників у звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій може бути наявна не лише у графі «разом за всіма РРО», але й у графах стосовно кожного РРО окремо.

На підставі викладено, судом встановлено, що відповідач під час прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Судом також відхиляється посилання позивача на лист Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 року № 2337/7/23-7017/125 «Про окремі питання проведення фактичних перевірок», положенням якого, на думку позивача, суперечить оспорюваний наказ та направлення на проведення перевірки, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, а отже, не є обов'язковим до виконання та застосування відповідачем.

У зв'язку з викладеним суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2013 року

Суддя С.В. Златін