Постанова № 35785805, 05.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4320/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до приватного підприємства «Чернігівавтопартнер» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків в установах банку приватного підприємства «Чернігівавтопартнер» (далі - ПП «Чернігівавтопартнер») податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 9866,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має вищезазначений податковий борг.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справу за його відсутності.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справу за його відсутності в якій зазначив, що по даній справі заперечень не має.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ПП «Чернігівавтопартнер» (код 37972648) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, про що до ЄДР внесено запис 13.12.2011, перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові з 14.12.2011 за № 11135, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією довідки про взяття на облік платника податків (а. с. 4-7).

Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податку та згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 9866,44 грн, що підтверджується:

- податковою декларацією від 15.01.2013 на суму 8396,86 грн (а. с. 10);

- податковою декларацією від 13.05.2013 на суму 1495,05 грн (а. с. 11);

- податковою декларацією від 09.08.2013 на суму 200,00 грн (а. с. 12).

Враховуючи сплату в сумі 233,85 грн та пеню в сумі 8,38 грн загальна сума заборгованості склала 9866,44 грн.

Так, вищезазначені податкові декларації містять в собі самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, а тому сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вказаних норм та з метою погашення податкової заборгованості ДПІ у м. Чернігові надіслано відповідачу податкову вимогу від 10.07.2013 № 45-11 на суму 9858,06 грн за податковою адресою останнього та повернута з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 9), тобто, за нормами податкового законодавства вважаються врученою.

Також, встановлено, що податковий борг визначений у податковій вимозі в повному обсязі не погашався, що підтверджується копією облікової картки платника податків (а. с. 15-16), а тому у відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України нова вимога не надсилалася (не вручалася).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПК України.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПК України.

Крім того, відповідач визнав позовні вимоги повністю.

В силу статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на встановлене, враховуючи п. 95.1 ст. 95 ПК України, яким встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, суд визнає позовні вимоги про стягнення вищевказаного податкового боргу підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 41, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Чернігівавтопартнер» (код 37972648, пр-т Перемоги, 151, корп. 2, кв. 46, м. Чернігів, 14013) податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 9866 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 44 коп. на р/р 31515969700002, код платежу 18050300, одержувач: Державний бюджет, банк отримувач: ГУДКСУ в Чернігівській області, код 38054398, МФО 853592 з рахунків в установах банку:

- р/р 26005035671001, ПАТ КБ «Південкомбанк», МФО 335946;

- р/р 26006000243046, ПАТ «ФКБ Банк», МФО 380009;

- р/р 26008010981873, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023;

- р/р 26050010981962, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Д.В. Лобан