Рішення № 35783826, 25.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 911/4051/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТ 3000», м. Харків

до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія», смт. Чабани, Києво-Святошинський район

про стягнення 75 271,64 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Боклаг А.С. - предст., довіреність № 174 від 21.06.2013р.;

відповідач - Колісник С.Є. - предст. довіреність від 07.11.2013р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТ 3000» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 75 271,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за Договором від 27.10.2011р. № 3 про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ 3000" перейшло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» щодо сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 227 317,14 грн., що виникла в результаті неналежного виконання останнім умов договору № 8070/090818 від 18.08.2009р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вега-Діалог» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія».

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2013 р. у справі 911/4051/13 порушено провадження та призначено до розгляду на 25.11.2013р.

25.11.2013р. через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову в частині стягнення пені та 3% річних.

Вказаний відзив прийнятий судом до розгляду.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 25.11.2013р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, господарський суд,

встановив:

18.08.2009р. Закрите акціонерне товариство «Нова лінія» (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вега-Діалог» уклали Договір № 8070/090818, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, в період дії цього Договору, товари разом із усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, який визначений у Замовленні Покупця та за цінами, зазначеними у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно п.п. 1.1.1. Специфікація є єдиним документом, який визначає ціни на товари, що постачаються та є невід'ємним додатком до цього Договору.

Пунктом 1.6. передбачено, що Покупець надає замовлення Постачальнику на підставі Специфікації, та оплачує товари згідно даним замовленням та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника протягом 90 банківських днів з моменту прийому товару Покупцем за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені податкові і видаткові накладні (з урахуванням коригувань та виправлень недоліків, які можуть бути виявлені під час прийому товару) до головного офісу Покупця (або відділу обліку відповідного торгового центру Покупця, в залежності від місця поставки), в термін не більше ніж 3 календарних дні з дня поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар в межах договірних величин та по ціні визначеній договором.

Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.

Проте, в порушення умов договору, відповідач належним чином та у встановлені договором строки, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим станом на 27.10.2011р. за останнім рахувалась заборгованість в розмірі 227 317, 14 грн.

27.10.2011р. між ТОВ «Вега -Діалог» (Первісний кредитор) та ТОВ «Укрінвест 3000» (Новий кредитор) було укладено Договір № 3 про відступлення права вимоги (надалі - Договір про відступлення права вимоги), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває права вимоги на борг у сумі 227 317,14 грн. за поставлений товар, належне Первісному кредиторові у відповідності з Договором № 8070/090818 від 18.08.2009 р., укладеним між Первісним кредитором та ПрАТ «Нова лінія» (Боржник) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги Новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі, визначеному п. 1.1. цього Договору.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

02.11.2011р. Первісним кредитором на адресу відповідача було відправлено повідомлення про відступлення права вимоги на користь Нового кредитора, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису-вкладення в цінний лист.

На користь Нового кредитора відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 162 556,06 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками: від 25.11.2011р. на суму 54 309,04 грн., від 02.12.2011р. на суму 30 560,10 грн., від 06.01.2012р. на суму 18 069,45 грн., від 16.03.2012р. на суму 1 500,00 грн., від 30.11.2012р. на суму 18 000,54 грн., від 01.02.2013р. на суму 9100,00 грн., від 08.02.2013р. на суму 8 100,80 грн., від 01,03.2013р. на суму 5 000,00 грн., від 07.03.2013,р. на суму 5 000,00 грн., від 31.05.2013р. на суму 5521,36 грн., від 07.06.2013р. на суму 7394,77 грн.

Таким чином, станом на 22.10.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 64 761,08 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити Товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Крім того, ч. 1 ст. 692 ЦК України зобов 'язує Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Також, згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України - Покупець зобов'язаний сплатити Продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У своєму відзиві на позовну заяву та в усних поясненнях, наданих представником відповідача у судовому засіданні, відповідач заперечив проти позову в частині стягнення пені та 3% річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів повної оплати заборгованості за Договором 8070/090818 від 18.08.2009р., у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 64 761,08 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» заборгованості в розмірі грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та, відповідно, підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 795,56 грн.

Проте суд вважає, що пеня з відповідача стягненню не підлягає, виходячи з наступного

Пунктом 1.3. Договору № 3 про відступлення права вимоги до Нового кредитора не переходить право на стягнення штрафних санкцій за порушення Основного договору Боржником.

У відповідності до статті 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням форми, є нікчемний.

Отже, майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що до нового кредитора не переходило право вимоги про стягнення штрафних санкцій за Договором поставки № 8070/090818 від 18.08.2009 р. та того, що між сторонами відсутній договір, яким би сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення 7 795,56 грн. пені, слід відмовити.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2715,00 грн.

Відповідач у своєму відзиві заперечує проти стягнення з нього 3% річних обґрунтовуючи це тим, що відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф і пеню, а зважаючи на обмеження переходу до Нового кредитора права вимоги на стягнення штрафних санкцій за порушення Основного договору Боржником, наявні у Договорі відступлення права вимоги, у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача пені та 3 % річних.

Проте суд не може погодитися з цими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати заборгованості за Договором № 8070/090818 від 18.08.2009 р. 64 761,08 грн.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зміст наведеної норми свідчить, що за своєю правовою природою відсотки річних відносяться до суми боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 11/14-10 від 15.09.2010р.

Також, відповідач в усних поясненнях зазначив, що він не погоджується з розрахунком 3% річних, наданим позивачем, оскільки на його адресу не надходила претензія, у зв'язку з чим неможливо з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України встановити строк виконання зобов'язання перед новим кредитором.

До цих тверджень відповідача суд ставиться критично, оскільки позивачем були надані копії опису-вкладення у цінний лист та поштового конверту, який повернувся на адресу відправника у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Оригінали вказаного опису-вкладення та конверт було оглянуто судом у судовому засіданні.

Як зазначено у оглядовому листі ВГСУ від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Враховуючи вищевикладене та приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних.

Суд перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, з урахуванням часткових проплат, а також розрахунку позивача, яким встановлено кінцевий період даних нарахувань, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 3% річних в розмірі 2715,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 64 761,08 грн. основного боргу та 2715,00 грн. 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, Одеське шосе, 8, код ЄДРПОУ 30728887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТ 3000» (61157, Харків, вул. Жовтневої революції, 167 код ЄДРПОУ 35971841) - 64 761 (шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 08 коп. боргу, 2715 (дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. 3% річних та 1542 (одну тисячу п'ятсот сорок дві) грн. 32 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 04.12.2013р.

Суддя Щоткін О.В.