Ухвала суду № 35783673, 11.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 р.Справа № 2а-1670/3557/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. по справі № 2а-1670/3557/12

за позовом Приватного підприємства "Люг"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Люг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення за №0003812306 від 19.12.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача за №0003812306 від 19.12.2011 року.

Не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року та ухвали нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 31.10.2011 року по 07.11.2011 року працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Люг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.11.2011 за №8704/23-5/32120831, в якому встановлено порушення позивачем:

- пунктів 2.7, 2.8, 5.2, 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на суму 205 500,75 грн.;

- пунктів 2.6, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в результаті чого не оприбутковано в касовій книзі підприємства готівкових коштів в сумі 290 000,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011, яким до ПП "ЛЮГ" застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 861 001,50 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його до Державної податкової служби у Полтавській області.

Рішенням від 27.02.2012 за №390/10/10-215 зазначена скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011 - залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановою Національного банку України за №637 від 15.12.2004 року затверджено "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Згідно з пунктом 2.7. Положення виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Пунктом 5.1 зазначеного Положення строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Пунктом 5.2 Положення встановлено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до пункту 2.8. Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних (цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь - який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно ч. 1, 2 ст. 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме касових книг ПП "Люг" за період з 21.08.2009 року по 25.08.2009 рок та з 05.10.2009 по 10.10.2009 року встановлено, що протягом вказаних періодів на кінець кожного дня в касі позивача залишалась готівка. Згідно довідки позивача з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2011 року наказ про ліміт каси не встановлювався, залишок коштів на кінець для не залишався.

Колегія суддів, хоч і погоджується з висновками податкового органу про перевищення позивачем ліміту готівки каси на загальну суму 205 500, 75 грн., що відповідає загальній сумі готівки згідно із записами в касовій книзі підприємства за періоди з 21.08.2009 по 25.08.2009 та з 05.10.2009 по 10.10.2009 року, про те зазначає наступне.

Штрафні санкції за порушення позивачем п. 2.7, 2.8, 5.2, 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні застосовані до останнього податковим органом поза межами строків давності, встановлених частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року набрав чинності з 1 січня 2011 року і не має зворотної сили, оскільки посилює режим юридичної відповідальності, а з дат вчинення позивачем порушень (з 21.08.2009 року по 10.10.2009 року) до дати набрання цим Законом чинності, строки, встановлені частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, які до 1 січня 2011 року поширювались на такі правопорушення, були пропущені, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій 205 500,75 грн. є протиправним.

Щодо, рішення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині не оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів в сумі 290 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.2 вказаного Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: касової книги, прибуткових касових ордерів та виписок за особовим рахунком ПП "Люг", відкритим відділенням №460 в м. Полтаві АТ "УкрСиббанк", встановлено, що на підприємство неодноразово надходили грошові кошти готівкою від ОСОБА_2 як позика, в рамках виконання умов договору №18/12 про надання безвідсоткової позики від 08.02.2009.

В усіх випадках, крім суми 290 000,00 грн., на суму отриманої позики виписувався прибутковий касовий ордер, готівка обліковувалась в касовій книзі і здавалась в банк.

При цьому виписки за особовим рахунком неоднозначно відтворюють зміст операції щодо надходження готівки на рахунок підприємства.

08.02.2009 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір №18/12 про надання безвідсоткової позики

Загальна сума позики за договором склала 2 500 000,00 грн.

ОСОБА_2 в заяві від 02.09.2013 року , що посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 02.09.2013 року, пояснив, що 13.08.2010 року ним було внесено в касу АТ "УкрСиббанк" відділення №460 (м. Полтави) власні грошові кошти в сумі 290 000,00 грн. із зарахуванням грошовим переказом на рахунок ПП "Люг".

Вказані грошові кошти були надані ним ПП "Люг" в якості позики на виконання вимог договору №18/12 про надання безвідсоткової позики від 08.02.2009, укладеного між ним та ПП "Люг"

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 07.06.2013 року, що набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ПП «Люг» про стягнення заборгованості за договором позики задоволено, стягнуто з ПП "Люг" на його користь суму боргу 2 500 000,00 грн.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 від 08.04.2013 року та розрахунку позовних вимог у наведеній справі вбачається , що у 2009-2011 роках останнім на користь ПП "Люг" надавалися грошові позики, що підтверджується квитанціями ПП "Люг" до прибуткового ордеру та виписками банку.

Колегія суддів зазначає, що пояснення позивача про надання ОСОБА_2 грошової позики 13.08.2010 року на суму 290 000,00 грн. позивачу підтверджується випискою банку за особовим рахунком від 13.08.2010 року.

Виходячи із вищенаведеного колегія суддів вважає, що виписка із банківського рахунку підтверджує те, що грошова позика від 13.08.2010 року на суму 290 000,00 грн. була внесена ОСОБА_2 безпосередньо в касу банку із зарахуванням грошовим переказом на рахунок позивача, як позика на виконання вимог договору №18/12 про надання безвідсоткової позики від 08.02.2009 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушень п. 2.6, 4.2 Положення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 450 000,00 грн.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийнято та вчинено не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. по справі № 2а-1670/3557/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 15.11.2013 р.