Ухвала суду № 35783634, 11.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 р.Справа № 818/6799/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі № 818/6799/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Вікторія"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнавати протиправними висновки Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про завищення податкового кредиту на суму 29 098, 50 грн., викладені в акті перевірки від 04.07.2013 № 51/22/14015985/48, та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2013 № 0000512202/15, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 209, 00 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними висновків Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про завищення податкового кредиту на суму 29 098, 50 грн., викладених в акті перевірки від 04.07.2013 № 51/22/14015985/48 було закрито.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 19.07.2013 № 0000512202/15, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" з податку на додану вартість на суму 2 209, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на приписи Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, , що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

04.07.2013 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по господарським операціям з ПП "Атендер" за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 04.07.2013 року за № 51/22/14015985/48.

Згідно зазначеного акту встановлено порушення позивачем абз. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає перерахуванню на спецрахунок по скороченій податковій декларації з ПДВ на загальну суму 8837,5 грн. у тому числі на суму 1227 грн. за серпень 2011 року, на суму 7610,5 грн. за вересень 2011 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2013 № 0000512202/15, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2 209, 00 грн., у тому числі: за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2209 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 198.2 ст.198 ІПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податковий орган ставить під сумнів реальний характер господарських операцій з ПП «Атендер» та правильність формування податкового кредиту у сумі 8837,5 грн.

В ході господарської діяльності між позивачем та ПП "Атендер" укладено договір поставки нафтопродуктів № 3, за яким Продавець (ПП "Атендер") зобов'язується поставити партію товару, що належить йому, а Покупець (ТОВ "Агрофірма "Вікторія") прийняти та оплатити його.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано податкові накладні: від 12.09.2011 № 16, від 23.08.2011 № 35, від 23.08.2011 № 34; видаткові накладні: від 25.08.2011 № 186, від 23.08.2011 № 177, від 12.09.2011 №213 Транспортування нафтопродуктів, придбаних за договором від 11.01.2011 підтверджується товарно-транспортними накладними: від 25.08.2011 № Р 186, від 23.08.2011 № Р 177, від 12.09.2011 № Р 213 .

Оплата за товар підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи .

Придбане у ПП "Атендер" пальне було використане позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується копіями карток складського обліку матеріалів та роздаточних відомостей .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову, реальність господарських здійснених операцій та правильність формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність документів, які підтверджують сплату за придбаний товар то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, здійснення руху активів у позивача.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі №818/6799/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 15.11.2013 р.