Постанова № 35783075, 21.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 32720/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Бєлкіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року у адміністративній справі №2а-1990/10/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Ковельське АТП-10761» звернулося з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142300/1 від 30.06.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, пункту 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», зроблено без достатніх підстав, оскільки відповідно до підпункту 3.2.8 статті 3 Закону вищевказана операція не є об'єктом оподаткування. В зв'язку з цим просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яке винесене за наслідками цієї перевірки.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм чинного матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ є незаконним, таким, що суперечить Закону України «Про податок на додану вартість» та проведено відповідачем з порушенням встановленого порядку, оскільки така підстава, як реорганізація юридичної особи - відсутня. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В судовому засіданні проведено заміну позивача Відкритого акціонерного товариства «Ковельське АТП-10761» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал».

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, крім цього додав, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 р. визнано протиправним та скасовано рішення Ковельської МДПІ від 09.04.2010 р. про анулювання реєстрації ВАТ «Ковельське АТП-10761» як платника податку на додану вартість. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Ковельською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Ковельське АТП-10761» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.04.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.04.2010 року, за результатами якої складено акт №376/23-05461065 від 21.05.2010 року. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000142300/0 від 31.05.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 170787,10 грн., в тому числі за основним платежем 155261 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15526,10 грн.

Позивач звертався із скаргою до Ковельської МДПІ. Згідно рішення Ковельської МДПІ № 5758/25-004 від 25.06.2010 року дана скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем винесено повідомлення-рішення №0000142300/1 від 30.06.2010 року.

Актом перевірки встановлено, що в декларації з ПДВ за квітень 2010 року позивачем не відображено умовний продаж валових активів (основних фондів, виробничих запасів, готової продукції), при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) яких ВАТ «Ковельське АТП-10761» було сформовано податковий кредит, в результаті чого за квітень 2010 року занижено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 155261 грн.

Судом встановлено, що згідно передавального акту б/н від 16.04.2010 року та додатків 2, 3, 4 до нього ВАТ «Ковельське АТП-10761» передано ТзОВ «Термінал» основні засоби залишковою вартістю 10962556,93 грн., виробничі запаси вартістю 3591,25 грн. та готову продукцію вартістю 153499,18 грн., які перебували на балансі товариства станом на 16.04.2010р. В ліквідаційній декларації з ПДВ, поданій відповідачу за квітень 2010 року, позивачем не задекларовано обсяги операції, що не є об'єктом оподаткування, а саме, обсяги поставки майна, переданого ТзОВ «Термінал» на загальну суму 11119647 грн.

Відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті З Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з: поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому, підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Відповідно до положень останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статі 7 Закону «Про податок на додану вартість», у разі якщо товари (послуги), при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) яких було сформовано податковий кредит, у подальшому починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Реєстрація ВАТ «Ковельське АТП-10761» платником податку на додану вартість скасована 09.04.2010 року.

Таким чином, суд першої інстанції виходив з того, що наслідком анулювання реєстрації як платника ПДВ є необхідність визнавати умовний продаж активів.

Проте, колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 р. скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 р. та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 09.04.2010 р. про анулювання реєстрації ВАТ «Ковельське АТП-10761» як платника податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, щоб набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з урахуванням того, що обов'язковою умовою для застосування умовного продажу є анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ, то скасування судом рішення відповідача від 09.04.2010 р. про анулювання реєстрації ВАТ «Ковельське АТП-10761» як платника податку на додану вартість має своїм наслідком визнання протиправним і скасування оскарженого податкового повідомлення - рішення.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем винесене без достатніх правових підстав, тому підлягають скасуванню.

Вказана вище обставина є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року у адміністративній справі №2а-1990/10/0370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції №0000142300/1 від 30.06.2010 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич

Повний текст постанови складено 26.11.2013 р.