Постанова № 35783046, 21.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 27656/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участі секретаря – Щерби С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Кредитної спілки «Дністер» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року в справі за позовом Кредитної спілки «Дністер» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2010 року Кредитна спілка «Дністер» (далі – КС) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова (далі – ДПІ), з урахуванням доповнення позовних вимог (а.с.72-74 т.1), про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2009 №0001411720/0/15554/10, від 23.09.2009 №0001411720/1/22166/10, від 09.11.2009 №0001411720/4/26142/10, від 20.01.2010 №0001411720/2 та від 12.02.2010 №0001411720/3/3167. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки податкового органу про заниження ним податку з доходів фізичних осіб зроблено без врахування вимог пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон), яким пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 Закону в частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1 і 9.2.2 п.9.2 ст.9 цього ж Закону в частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року в справі №2а-1206/10/1370 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на обставини наведені в позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити з таких міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи і зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що на підставі Акта ДПІ від 18.06.2009 №242/22-0/26205797 виїзної планової перевірки КС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2009 (далі - Акт) було встановлено порушення позивачем вимог пп.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст.8, пп.9.2.3 п.9.2 ст.9 Закону в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1722033,79грн, а саме: 2006 рік – 503283,33грн, 2007 рік – 564401,38грн, 2008 рік – 654349,08грн (а.с.13-36 т.1) коли податковим агентом не оподатковувані доходи одержані фізичними особами від незатребуваних товарів зданих під заставу.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вказаних вимог Закону, яке полягало у заниженні податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з неутриманням позивачем податку з доходів фізичних осіб - членів кредитної спілки у вигляді процентів, отриманих на пайові внески членів спілки. КС виплачено процентів (доходів від пайових внесків): за 2006 рік - 3871410,25грн, 1450 членам спілки; за 2007 рік - 3762675,86грн, 1600 членам спілки; за 2008 рік - 4362327,23грн, 1620 членам спілки.

На підставі Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009 №0001411720/0/15554/10, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 5166101,37грн (основний платіж 1712033,79грн, штрафні (фінансові) санкції 3444067,58грн (а.с.40 т.1).

За наслідками адміністративного узгодження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 23.09.2009 №0001411720/1/22166/10, від 09.11.2009 №0001411720/4/26142/10, від 20.01.2010 №0001411720/2 та від 12.02.2010 №0001411720/3/3167, аналогічні за змістом (а.с.11, 41-43 т.1).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про кредитні спілки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон №2908-ІІ) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 ч.1 ст.21 Закону №2908-ІІ кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Отже, пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до ч.3 ст.21 Закону №2908-ІІ, яка встановлює, що нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Відповідно до пп.9.2.3 п.9.2 ст.9 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у пп.9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у п.7.1 ст.7 цього Закону.

Підпунктом 9.2.1 п.9.2 ст.9 цього ж Закону встановлено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у п.7.2 ст.7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

Пунктом 7.2 ст.7 цього Закону встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом зокрема як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Проте, при застосуванні цієї норми слід враховувати, що відповідно до пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 цього ж Закону у частині включення до загальногомісячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1 і 9.2.2 п.9.2 ст.9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010.

Таким чином, у відповідності до пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до п.7.2 ст.7 цього Закону лише з 01.01.2010 (у зв’язку з наступними змінами з 01.01.2013).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами КС, що нею обґрунтовано не утримувався податок з виплаченого членам кредитної спілки доходу у вигляді процентів на їх пайові внески та не перераховувалися ці суми податку до бюджету.

Виходячи з положень ч.2 ст.71 КАС України апеляційний суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи все вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу КС належить задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, визнати протиправними і скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Дністер» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 30 червня 2009 року №0001411720/0/15554/10, 23 вересня 2009 року №0001411720/1/22166/10, 09 листопада 2009 року №0001411720/4/26142/10, 20 січня 2010 №0001411720/2 та 12 лютого 2010 року №0001411720/3/3167.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя А.Р. Курилець

Суддя О.І. Мікула

Повний текст виготовлений 26 листопада 2013 року.