Ухвала суду № 35782044, 03.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.1

УХВАЛА

28 листопада 2013 року Справа № 812/8644/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

представників позивача - відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України в

м. Свердловську Луганської області

- Голікова В.Ю.

- Бреймерової Н.М.

- Сєлєменєвої В.О.

- Конопкіної В.А.

представників відповідача - управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України

у Луганській області - Масловської О.А.

- Богуша В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області про визнання наказів № 620 від 04.10.2013 року, № 691 від 31.10.2013 року незаконними та їх скасування, визнання незаконними висновків акту, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позивними вимогами до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області про визнання наказу № 620 від 04.10.2013 року незаконним та його скасування.

21.11.2013 року у судовому засіданні, до початку судового розгляду справи по суті, доповнив позовні вимоги щодо скасування наказу № 691 від 31.10.2013 року та визнання висновків акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року незаконними, а саме:

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про порушення строку розгляду документів ОСОБА_7 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про порушення порядку призначення страхових виплат ОСОБА_8 незаконними

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про порушення порядку призначення страхових виплат ОСОБА_9 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про порушення порядку призначення страхових виплат ОСОБА_10 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про порушення порядку призначення страхових виплат ОСОБА_11 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про порушення порядку призначення страхових виплат ОСОБА_12 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року щодо неналежного поновлення особових справ: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про безпідставність відшкодування витрат (безпідставно виплачені кошти) ОСОБА_17 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про безпідставність направлення ОСОБА_18 на медичну реабілітацію та виплату коштів незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про переплату коштів ОСОБА_19 незаконними. 14.Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про безпідставність продовження страхових виплат ОСОБА_20 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про безпідставність відшкодування витрат ОСОБА_21 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про безпідставність страхової виплат на сім'ю внаслідок смерті ОСОБА_22 незаконними.

Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про порушення Положення про порядок захисту майнових інтересів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у справах за позовами потерпілих на виробництві про виплати та запиту на виділення виконавчою дирекцією Фонду додаткових коштів на виконання судових рішень, затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду від 13.04.2011р. № 272, при призначенні страхової виплати на сім'ю внаслідок смерті ОСОБА_23 незаконними. 18. Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про неправомірність призначення страхової виплати на сім'ю внаслідок смерті ОСОБА_24 незаконними. 19.Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про безпідставність виплат страхових коштів ОСОБА_25 незаконними 20. Визнати висновки акту перевірки № 21 від 08.11.2013 року про безпідставність виплат страхових коштів ОСОБА_26 незаконними.

Представники позивача заперечували про задоволення клопотання відповідача про закриття провадження по справі відносно визнання незаконними висновків акту та просили відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивачів.

За юридичними властивостями усі правові акти державного управління поділяються на дві великі групи: нормативні (правовстановлюючі, акти загального характеру) та ненормативні (індивідуальні, правозастосовні, правовиконавчі, окремі адміністративні, акти реалізації норм адміністративного права).

Нормативні акти безпосередньо виражають регулятивну функцію адміністративного права. Саме вони містять адміністративно-правові норми, що встановлюють загальні правила належної поведінки.

Правотворче призначення - важлива властивість нормативних актів. Нормативний акт не просто викладає відповідні адміністративно-правові норми, він їх встановлює, вводить юридичні норми до правової системи.

Ненормативний (індивідуальний) правовий акт державного управління - це індивідуальний юридичний акт, який розв'язує конкретну управлінську справу, персонально визначає поведінку адресата, має державно владний характер, застосовується уповноваженим органом у встановленому порядку.

Основні ознаки акта застосування норм адміністративного права такі:

а) має індивідуальний характер, який виявляється, по-перше, в тому, що він вирішує цілком визначене і конкретне питання; по-друге, в ньому вказується конкретний адресат, який повинен дотримуватись вміщеного в акті припису;

б) має державно-владний характер і обов'язковий для всіх, кому адресований. Виконання акта гарантується, а за необхідності забезпечується примусовою силою держави.

в) завжди видаються в односторонньому порядку. Вони виходять від компетентного органу (посадової особи) - суб'єкта застосування норм адміністративного права.

г) спричиняє виникнення, зміну, припинення адміністративних правовідносин, тобто є юридичним фактом.

Водночас він не тільки юридичний факт. Такі акти виконують і регулятивні функції.

В рішенні Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 (справа № 1-2/2001) зазначається, що ознаками нормативності правових актів є невизначеність дії у часті та неодноразовість їх застосування.

Нормативно-правовий акт є офіційним актом-волевиявленням (рішенням) уповноважених суб'єктів права, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Крім того, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру: поширюється на невизначене коло суб'єктів та має тривале застосування у часі, що відрізняє нормативно-правовий акт від правового акта індивідуальної дії.

На відміну від нормативно-правових актів, індивідуальні акти конкретизують правові норми чи визначають їх дійсний зміст і мають форму правозастосовного або інтерпретаційного акта.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Згідно діючого законодавства акт, на відміну, наприклад, від рішення, вимоги, припису, не тягне за собою якихось юридичних наслідків, не містить обов'язкового для нього припису, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розуміння КАС України. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник органу, який здійснює перевірку.

Акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема про визнання противоправним та скасування рішення чи припису.

Виходячи з наведеного, відсутність адміністративних правовідносин виключає можливість звернення до адміністративного суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Судом установлено, що за результатами перевірки управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області 08.11.2013 року складено акт № 21 перевірки дотримання норм діючого законодавства при призначення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) сформованих у 2012-2013 роках та наданні медико-соціальних послуг у відділенні виконавчої дирекції фонду у м. Свердловську (а.с. 70-88).

Вказаний акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Оскаржуваний акт відображає виявлені порушення та сам по собі не породжує правових наслідків для позивача.

Враховуючи ст. 17-21 КАС України для публічно-правового спору є характерними - суб'єктний склад, підстави винекнення цього спору, визначення меж повноважень адміністративного суду.

На підставі ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За таких обставин, позов у частині вимог про визнання незаконними висновків Акту № 21 від 08.11.2013 року перевірки дотримання норм діючого законодавства при призначення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) сформованих у 2012-2013 роках та наданні медико-соціальних послуг у відділенні виконавчої дирекції фонду у м. Свердловську не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки сам по собі акт перевірки не є рішенням в розумінні ст. 2 КАС України.

Згідно зі ст. 157 ч. 1 п. 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними висновків Акту № 21 від 08.11.2013 року перевірки дотримання норм діючого законодавства при призначення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) сформованих у 2012-2013 роках та наданні медико-соціальних послуг у відділенні виконавчої дирекції фонду у м. Свердловську підлягає закриттю.

Керуючись ст.2, 4, 17-21, 157 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по адміністративній справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області про визнання наказів № 620 від 04.10.2013 року, № 691 від 31.10.2013 року незаконними та їх скасування, визнання незаконними висновків акту в частині позовних вимог про визнання незаконними висновків Акту № 21 від 08.11.2013 року перевірки дотримання норм діючого законодавства при призначення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) сформованих у 2012-2013 роках та наданні медико-соціальних послуг у відділенні виконавчої дирекції фонду у м. Свердловську.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою,щодо якої постановлено ухвалу про закриття провадження не допускається.

Роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду у цивільному судочинстві та відноситься до юрисдикції місцевого загального суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали складено 03 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова